Рішення № 64696533, 09.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/1592/15-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В. С.Провадження № 22-ц/780/525/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 09.02.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

09 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

за участю секретаря Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_2 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2015 року уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0468/07/01-Z від 27 листопада 2007 року у розмірі 18219,10 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом становить 2609,29 дол. США, поточна заборгованість за кредитом становить 13125 дол. США, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками становить 1396,83 дол. США, поточна заборгованість за нарахованими відсотками становить 147,73 дол. США, пеня дорівнює 940,25 дол. США, звернути стягнення на предмет іпотеки: двокімнатну квартиру №9, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Поповича, 4, та належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну для реалізації предмета іпотеки на рівні вартості предмета іпотеки, яка буде встановлена субєктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

В обґрунтування позову ПАТ «Банк Форум» посилався на те, що 27 листопада 2007 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №0468/07/01-Z, відповідно до умов якого останній отримав кредит у сумі 45000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 27 листопада 2017 року.

З метою забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, 27 листопада 2007 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_4, ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого відповідачі передали в іпотеку двокімнатну квартиру №9, яка знаходиться за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Поповича, 4, та належить їм на праві спільної сумісної власності в рівних частинах.

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_3, як позичальником, зобовязань, за кредитним договором утворилась заборгованість, розмір якої станом на 27 січня 2015 року становить 18219,10 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом становить 2609,29 дол. США, поточна заборгованість за кредитом становить 13125 дол. США, прострочена заборгованість за відсотками становить 1396,83 дол. США, поточна заборгованість за відсотками становить 147,73 дол. США, пеня дорівнює 940,25 дол. США.

Позивач в позові посилався на те, що свої зобовязання за кредитним договором в частині надання кредиту виконав в повному обсязі, натомість відповідач ОСОБА_3 в порушення вимог законодавства та умов кредитного договору не здійснює погашення кредиту та не сплачує відсотки за користування ним у строки та в розмірах, встановлених кредитним договором, що привело до утворення заборгованості, внаслідок чого позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2015 року в задоволенні позову ПАТ «Банк Форум» відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Оскаржуване рішення суду вищезазначеним вимогам закону не відповідає, що вбачається з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким тимчасово заборонено примусово стягувати нерухоме житлове майно, що є предметом іпотеки та виступає як забезпечення зобов`язань громадян України за кредитами в іноземній валюті. При цьому судом враховано відсутність у відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 іншого нерухомого майна.

Однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частинами першою та третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основним зобовязаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

7 червня 2014 року набув чинності Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно з пунктом 1 якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує140 кв.м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов'язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Таким чином, установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобовязань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове стягнення на майно (відчуження без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов'язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію цього Закону на період його чинності.

Рішення ж суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 27 травня 2015 року (№ 6-58цс15) та від 09 вересня 2015 року (№ 6-483цс15), та згідно ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.212, 213, 214, 215 ЦПК України на зазначені положення закону уваги не звернув, не врахував, що ухваленням судового рішення відчуження майна не відбувається, дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» розповсюджується на дані правовідносини на стадії виконавчого провадження, у звязку з чим дійшов помилкового висновку про відмову в позові з цих підстав.

Вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що позов ПАТ «Банк Форум» про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 листопада 2007 року між акціонерним комерційним банком «Банк Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №0468/07/01-Z, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 45000 доларів США зі сплатою 13% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту до 27 листопада 2017 року (а.с.7-8).

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 27 листопада 2007 року між ПАТ «Банк Форум», як іпотекодержателем, та ОСОБА_3, ОСОБА_4, як іпотекодавцями, було укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідачі передали банку в іпотеку двокімнатну квартиру №9 за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Поповича, 4, яка належить їм на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна Броварської міської ради від 22 листопада 2001 року (а.с.12-15).

11 травня 2010 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_3 було укладено додатковий договір до кредитного договору від 27 листопада 2007 року, відповідно до умов якого сторони дійшли згоди внести зміни щодо порядку отримання кредиту та порядку розрахунків по кредиту та відсотках (а.с.10).

Також встановлено, що позивач свої обов»язки виконав належним чином, натомість відповідач ОСОБА_3 порушив умови договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість, розмір якої станом на 27 січня 2015 року складає 18 219,10 дол. США, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України дорівнює288 044 грн. 10 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом дорівнює 2609,29 дол. США, що еквівалентно 41 252 грн. 89 коп., поточна заборгованість за кредитом дорівнює 13125 дол. США, що еквівалентно 207 506 грн. 32 коп., прострочена заборгованість за відсотками дорівнює 1396,83 дол. США, що еквівалентно 22 083 грн. 89 коп., поточна заборгованість за відсотками дорівнює 147,73 дол. США, що еквівалентно 2335 грн. 61 коп. та пеня дорівнює 940,25 дол. США, що еквівалентно 14 865 грн. 39 коп. (а.с.5-6).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов»язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов»язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов»язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст.ст. 12, 33, 39, 40 вказаного Закону.

Звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажупредмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, ПАТ «Банк Форум» просив визначити початкову ціну реалізації предмета іпотеки на рівні вартості предмета іпотеки, яка буде встановлена субєктом оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження. При цьому позивачем не було зазначено початкову ціну предмета іпотеки в грошовому вираженні. В подальшому, у березні 2016 року позивачем подано до апеляційного суду заяву про визначення початкової ціни продажу предмета застави (а.с.135), в якій ПАТ «Банк Форум» просив визначити початкову ціну відповідно до п. 1.4. договору іпотеки від 27.11.2007 року в розмірі 258650,00 грн., оскільки ця ціна була погоджена сторонами при підписанні ними договору іпотеки.

Згідно з ч.6 ст.38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Положеннями ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Оскільки позичальником ОСОБА_3 неналежним чином виконувалися обов»язки згідно умов кредитного договору, укладеного 27.11.2007 року між ним та ПАТ «Банк Форум», наслідком чого стало утворення заборгованості за ним, позивач, як іпотекодержатель, на підставі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» набув право задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, враховуючи наявність в справі підстав для задоволення вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, висновок суду першої інстанції про відмову у зверненні стягнення з посиланням на норми Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» є помилковим, а рішення суду таким, що підлягає скасуванню, з ухваленням по справі рішення про задоволення вимог банку про звернення стягнення на предмет іпотеки у визначений ним спосіб. При цьому рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки в справі наявні підстави, передбачені ст. 1 вищевказаного Закону, які унеможливлюють примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, яке вважається предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки позов задовольняється, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним по справі судові витрати на суму 4019,40 грн., по 2 009,70 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2015 року скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Форум» ОСОБА_2 - задовольнити.

В рахунок погашення боргу ОСОБА_3 перед публічним акціонерним товариством «Банк Форум»за кредитним договором від 27.11.2007 року в розмірі 18 219,10 дол. США, що за офіційним курсом Національного Банку України дорівнює288 044 грн. 10 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 2609,29 дол. США, що еквівалентно 41 252 грн. 89 коп., поточна заборгованість за кредитом - 13125 дол. США, що еквівалентно 207 506 грн. 32 коп., прострочена заборгованість за відсотками - 1396,83 дол. США, що еквівалентно 22 083 грн. 89 коп., поточна заборгованість за відсотками - 147,73 дол. США, що еквівалентно 2335 грн. 61 коп. та пеня - 940,25 дол. США, що еквівалентно 14 865 грн. 39 коп., звернути стягнення на двокімнатну квартиру №9, розташовану за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Поповича, буд. 4, яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна Броварської міської ради від 22.11.2001 року, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому звичайної ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Банк Форум» понесені по справі судові витрати в розмірі 4019 грн. 40 коп., по 2 009 грн. 70 коп. з кожного.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: