Постанова № 6469477, 15.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2009                                                                                           № 31/189

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Скрипка І.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Яцишин А.М. – довіреність б/н від 20.03.2009 року

від відповідача -Надводнюк В.Л. – довіреність № А/226 від 14.10.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Завод будівельних виробів-1"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2009

у справі № 31/189 (суддя

за позовом                               ТОВ "ЛІС"

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Завод будівельних виробів-1"

про                                                   стягнення заборгованості 87753,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІС” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Завод будівельних виробів - 1” про повернення заборгованості 87753,14 грн.

          Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року у справі № 31/189 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІС” задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Завод будівельних виробів - 1” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІС” 4443,54 грн. – пені, 1113, 26 грн. – 3% річних, 4809, 43 грн. – інфляційних збитків, 877, 35 грн. – державного мита та 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову припинено провадження за відсутністю предмету спору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року у справі № 31/189 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2009 року справі № 31/189 апеляційну скаргу відповідача було повернуто з посиланням на те, що до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.

21.07.2009 року відповідач повторно через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року у справі № 31/189 скасувати частково: відмовити повністю в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства „Завод будівельних виробів - 1” 4443,54 грн. – пені, 1113, 26 грн. – 3% річних, 4809, 43 грн. – інфляційних збитків, 877, 35 грн. – державного мита та 118,00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, рішення у справі прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для вирішення справи , порушенні та неправильному застосуванні норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2009 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 24.09.2009 року.

21.09.2009 року позивачем через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2009 року у справі № 31/189 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2009 року змінено склад колегії суддів.

24.09.2009 року відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів оголошено перерву в судовому засіданні до 15.10.2009 року.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року у справі № 31/189 скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 4443,54 грн., 3% річних – 1113, 26 грн., інфляційних збитків – 4809, 43 грн., державного мита – 877, 35 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 118, 00 грн., а в іншій частині рішення залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м.Києва від 01.06.2009 року у справі № 31/189 залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.

Господарським судом м. Києва встановлено, 06.01.2005 року між позивачем та відповідачем укладений Договір купівлі - продажу № 3/01, за умовами якого Продавець (позивач) зобов’язується передати у власність Покупцю (відповідачу), а Покупець зобов’язується прийняти і оплатити товар: щебінь згідно стандарту ГОСТ 2,7-75-98 по договірній ціні за кількість тонн в гривнях України з ПДВ в кількості і фракціях відповідно до заявки Покупця (п.1.1 Договору).

Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2005 року (п. 5.2 Договору).

Строк дії Договору було продовжено до 31.12.2008 року шляхом підписання між позивачем та відповідачем Додатку/299 до договору № 3/01 від 06.01.2005 року.

Передача Товару по кількості здійснюється на підставі накладних. Датою отримання Товару є дата, яка вказана в кожній окремій накладній на приймання – передачу Товару відповідно до асортименту і кількості (п. 1.4 Договору).

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Відповідно до п. 1.3 Договору ціна за одиницю товару може бути змінена в залежності від змін показників, що обумовлюють ціну Товару (собівартість, витрати та ін.), а також від встановлених законодавством обмежень , надбавок, рівнів рентабельності.

Покупець звертається з письмовою заявкою на кожну партію товару за 7 днів. В заявці має бути вказано кількість та асортимент товару, а також адреса на яку необхідно здійснити поставку Товару. Поставка Товару здійснюється залізничним транспортом (п. 1.6, 1.7 Договору).

В суді першої інстанції позивачем було надано таблицю розрахунків заборгованості відповідача відповідно до накладних, які долучені до матеріалів справи.

Згідно даних таблиці відповідач отримав від позивача продукцію на загальну суму 394 392,40 грн., а відповідач оплатив позивачу поставлену продукцію на суму 323 522, 26 грн. Таким чином на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складала 70 870, 14 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направив відповідачу претензію № 01/08 від 29.12.2008 року з вимогою погашення заборгованості.

На претензію відповідач відповів листом № А/5 від 19.01.2009 року, в якому визнав існування заборгованості, проте для погашення виниклої заборгованості запропонував придбати у відповідача продукцію (бетонні та залізобетонні вироби) або на взаємовигідних умовах посприяти збуту продукції відповідача.

Позивач, не погоджуючись на умови запропоновані відповідачем звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач умови Договору належним чином не виконав, вартість поставленого товару повністю не оплатив.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому останній з позовними вимогами не погоджується та зазначає про зустрічний борг позивача у сумі 77520, 35 грн.

15.05.2009 року між сторонами було укладено акт звірки взаємних розрахунків та протокол про взаємозалік зустрічних грошових зобов’язань, належним чином засвідчені копії яких залучені до матеріалів справи.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу заявленої до стягнення у сумі 70870, 14 грн. підлягає припиненню, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Порушення зобов’язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 3.3 Договору, у разі несвоєчасної оплати за поставлену продукцію Покупець сплачує пеню у розмірі 1 % від загальної суми даної поставки за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивачем було надано суду розрахунок пені у вигляді подвійної облікової ставки НБУ, розмір якої визначає у сумі 8 887,08 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України визначено право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо зменшення розміру нарахованих позивачем санкцій (пені) на 50 відсотків.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у розмірі – 4 443,54 грн. та про правомірність нарахування позивачем на суму основного боргу 3% річних у розмірі 1 113,26 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4809, 43 грн.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року у справі № 31/189 прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для вирішення справи, порушенні та неправильному застосуванні норм процесуального права є невмотивованими, оскільки з рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Одночасно колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було невірно розподілено господарські витрати.          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку із частковим задоволенням позовних вимог позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 103, 66 грн. державного мита та 100, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 року по справі № 31/189 підлягає зміні, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства „Завод будівельних виробів - 1”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Завод будівельних виробів - 1” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року у справі № 31/189 змінити, пункт 2 резолютивної частини викласти у наступній редакції:

„ 2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Завод будівельних виробів –1” (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 2, код 21517799) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІС” (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 15, код 19407655), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 4443 (чотири тисячі чотириста сорок три) грн. 54 коп. – пені, 1 113 (одну тисячу сто тринадцять) грн. 26 коп. – 3% річних, 4809 (чотири тисячі вісімсот дев’ять ) грн. 43 коп. – інфляційних збитків, 103 (сто три) грн. 66 коп. - державного мита та 100 (сто) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.

3. В іншій частині рішення Господарського суду м. Києва від 01.06.2009 року у справі № 31/189 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 31/189 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді