Постанова № 6469246, 08.10.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2009                                                                                           № 37/33

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача: Федько О.А. - юрист

від відповідача: Ткаченко Р.Ю. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2009

у справі № 37/33 (суддя

за позовом                               Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз"

до                                                   Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 8598094,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 12.05.2009р. по справі № 37/33 позовні вимоги задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2159597,17грн. основного боргу, 3414608,73 грн. інфляційних втрат, 374161, 72 грн.- 3% річних, 300000, 00 грн. пені, 19157, 06 грн. витрат по сплаті державного мита, 88, 65 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, просить рішення скасувати, в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивач пред»явив позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за надані послуги транспортування природного газу за період січня - грудня 2007 року з пропуском строку позовної давності.

Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідач зазначає, що зарахування зустрічних однорідних вимог є одностороннім правочином спрямованим на припинення однорідних зобов'язань, тому правові наслідки у вигляді зарахування однорідних вимог настають в момент здійснення правочину, в даному випадку в момент відправлення заяв про зарахування зустрічних вимог позивачу і посилання місцевого суду на ту обставину, що зарахування зустрічних вимог є чинним з моменту отримання заяв позивачем є безпідставним, а подані відповідачем контррозрахунки є правильними.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія встановила наступне.

01.02.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання послуг по транспортуванню природного газу в 2007р. № 06/07-204.

Пунктом 1.1 укладеного договору сторони погодили, що відповідач ( замовник за договором) зобов'язується передати в 2007 р. в систему газопроводів, що знаходяться на балансі позивача( виконавець за договором), природний газ, а позивач зобов'язується здійснювати його транспортування для підприємств комунальної теплоенергетики, теплових електростанцій, електроцентралей та котелень промислових підприємств, зокрема блочних (модульних) котелень, які виробляють теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій, а також інших суб'єктів, надалі споживачів. Відповідач зобов»язався оплатити надані послуги.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт» господарська діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту визначається цим Законом та іншими актами законодавства України. Підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, у тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економічної ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.

Відповідно до п. 2.1 договору позивач здійснює в 2007 р. транспортування газу відповідачу в обсязі до 581500,00 тис.куб.м.

Згідно з п. 4.1 договору тариф на транспортування 1 000 куб.м. газу по газотранспортній системі позивача становить 38,10 грн., крім того ПДВ - 7,62 грн., а всього 45, 72 грн.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що вартість наданих позивачем відповідачу послуг по транспортуванню газу у звітному місяці визначається на підставі актів приймання-передачі послуг по транспортуванню газу та тарифів на транспортування газу, зазначених в п. 4.1 даного Договору.

Оплата послуг позивача по транспортуванню газу здійснюється відповідачем на підставі акту виконання послуг з транспортування до 30 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.2 Договору).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач на виконання умов договору протягом січня-грудня 2007 року надав відповідачу послуги з транспортування природного газу в обсязі 454260, 296 тис.куб.м., вартість яких становить 21355051, 37 грн., що підтверджується актами виконаних послуг із транспортування природного газу за 2007 р., які підписані уповноваженими представниками сторін (належним чином завірені копії актів долучені до матеріалів справи).

Відповідач в порушення умов укладеного договору та вимог чинного законодавства за надані послуги повністю не розрахувався.

Відповідно до п.10.1. укладеного договору сторони визначили строк його дії з 01.01.2007р. по 31.12.2007р., а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Відповідач, в порушення умов договору, перерахував позивачу 19195454, 20 грн., залишивши за собою заборгованість в розмірі 2139597,17 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 2159597,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За час прострочення виконання грошового зобов’язання відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача втрати від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції за період прострочення в розмірі 390 553,80 грн. та три проценти річних у розмірі 3 406 733,24 грн. за період з 01.03.2007р. по 16.03.2009р.

Разом з тим місцевим судом було помилково визначено розмір інфляційних – 3414608,73 грн. та розмір 3% річних – 3406733,24 грн.

Відповідно до розрахунку відповідача, з яким колегія погоджується повністю, розмір 3% річних становить 190615, 80 грн., а інфляційних – 1352442,22 грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 190615, 80 грн. В частині стягнення інфляційних позов підлягає задоволенню в сумі 1352442,22 грн.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

На підставі пункту 6.2. договору за несвоєчасну оплату послуг по транспортуванню газу у строки, зазначені в пункту 5.2 договору, замовник сплачує на користь виконавця, крім суми заборгованості, пеню за кожен день прострочення платежу з суми простроченого платежу в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.03.2007р. по 31.07.2008р. яка відповідно до його розрахунку складає 1960240,51 грн.

Відповідно до ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до п.4.1. договору відповідач був зобов»язаний повністю розрахуватися за надані послуги до 30.01.2008р. Тобто у позивача виникло право вимоги в частині стягнення пені з 31.01.2008р. та сплинуло 31.01.2009р. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 09.02.2009р., тобто після закінчення строку спеціальної позовної давності, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія приходить до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню основний борг у сумі 2159597, 17 грн. основного боргу, 190615, 80 грн. – 3% річних, 1352442,22 грн. інфляційних втрат. В іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва підлягає зміні, апеляційна скарга частковому задоволенню.

В зв’язку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.09р. задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м.Києва від 12.05.2009р. у справі № 37/33 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ( 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р № 26008301970 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк» України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» ( 69035, м.Запоржжія, вул. Заводська, 7, р/р 2600604113 у АБ «Кліринговий дім» МФО 300647, код ЄДРПОУ 03345716) 2 159 597, 17 грн. основного боргу, 190615, 80 грн. – 3% річних, 1352442,22 грн. інфляційних втрат, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 60,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.”

Стягнути з Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ( 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р № 26008301970 в ГОУ ВАТ «Ощадбанк» України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Запоріжгаз» ( 69035, м.Запоржжія, вул. Заводська, 7, р/р 2600604113 у АБ «Кліринговий дім» МФО 300647, код ЄДРПОУ 03345716) 12500, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 37/33 повернути Господарському суду м.Києва

Головуючий суддя                                                                      

Судді