Ухвала суду № 6468871, 06.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 року справа №24/458/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - доповідача - Туркіної Л.П.,

суддів - Кожана М.П., Проценко О.А.,

при секретарі – Дегтярьові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 03 серпня 2007 року

у справі №24/458/07-АП (категорія статобліку – 2.11.1)

за позовом ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод», м. Запоріжжя

до відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя

про скасування податкових повідомлень - рішень, -

Встановила:

У червні 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Запорізький сталепрокатний завод», м. Запоріжжя (далі – ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» ) звернулось із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя ( ділі – СДПІ у м. Запоріжжі) в якому просило скасувати податкове повідомлення – рішення від 29.11.06р. №0000431311/0 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 132234,63 грн. та штрафних санкцій в сумі 47971,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю та необґрунтованістю оспорюваного акту.

Постановою господарського суду Запорізької області від 03.08.07р. позовні вимоги задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що висновки податкової стосовно відсутності зв’язку між витратами підприємства, пов’язаними з одержанням юридичних послуг, та господарською діяльністю останнього, не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд також дійшов висновку, що податкова не довела факту неналежного визначення показників податкового обліку за операцією з продажу невиробничих основних фондів.

За таких обставин, оспорюване податкове повідомлення – рішення, на думку суду, є безпідставним та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апелянт зазначає, що під час проведення перевірки позивачем було надано акти виконаних робіт про надання юридичних послуг у вигляді усних консультацій з проблемних питань. Разом з тим, на думку апелянта, неможливо встановити, з яких саме питань надавались консультації (можливо це консультації особистого характеру робітників позивача), та яким чином їх можливо було використати у господарський діяльності позивача.

Акти виконаних робіт не відповідають нормам п.2 ст.9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Таким чином, витрати понесені за договором по надання юридичних послуг, включено позивачем до складу валових витрат всупереч нормам п.п.5.2.1, 5.3.9 ст.5 «Про оподаткування прибутку підприємств».

Апелянт також зазначає, що відповідно до договору купівлі - продажу від 13.06.2006, укладеного між ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» (далі Продавець) та ТОВ «ТД «Метизи» (далі - Покупець), здійснено продаж нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя , вул. Ленська, буд.32 .Продаж здійснюється за 442 087,00 грн.( чотириста сорок дві тисячі вісімдесят сім грн.00 кой), ПДВ - 88 417.40 грн., разом -530 504,40 грн. (Д рах.ЗП Крах.742 - 442 087,0 грн., Драх. 311 Крах.6415 - 88 417,40 грн.)

«До складу валових витрат за І півріччя 2006 року підприємство задекларувало (рядок 04.12 - «інші витрати») витрати в сумі 336 738,52 грн. - це розрахована самостійно нічим не підтверджена балансова вартість проданих виробничих основних фондів станом на 01.07.1997р.»

Під час проведення перевірки ВАГ «Запорізький сталепрокатний завод» не було надано до перевірки паспорти, первинні документи, які підтверджують збільшення вартості основних фондів 1 групи, в інвентарних картках обліку основних засобів відсутні дані про проведені індексації балансової вартості основних фондів, це підтверджується листом № 8732/10/08-01 від 08.11.2006р.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову господарського суду - без змін.

Позивач зазначає, що підприємством було укладено господарський договір у відповідності до якого він отримував юридичну допомогу, пов'язану з проблемними правовими питаннями здійснення його поточної господарської діяльності. При цьому, господарська діяльність в п. 1.32 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" визначається, як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Первинні документи, які для цілей бухгалтерського обліку підтверджують факти здійснення господарської операції, у відповідності до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" містять відповідні відомості, зокрема : зміст операції. У актах зазначено, що надані усні консультації з проблемних правових питань діяльності Позивача, тобто такі, що пов’язані з його господарською діяльністю Натуральних вимірників такий вид об'єктів господарського обігу, як послуги, за загальним правилом, не мають (на це, зокрема, вказується і в Листі Державної податкової адміністрації України від 02.12.2005 р. № 24078/7/16-1117), тому посилання в апеляційній скарзі на цю обставину, не заслуговує уваги

Отже, для твердження про наявність порушення платником податку абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", не має правових підстав.

В акті перевірки та в апеляційній скарзі Відповідач зазначає що Позивач не мав достатніх став для віднесення до складу валових витрат балансової вартості невиробничих основних засобів (дитячого табору) в зв'язку з відсутністю документів які б підтверджували витрати з їх придбання. А саме, у разі самостійного будівництва вказаних 0З підприємство повинно надати акти виконаних робіт, кошториси будівництва та інші документи, які б визначали їх первісну вартість, акти виконаних робіт та інші документи, які б визначали суми витрат, пов'язаних із поліпшенням даних ОЗ.

Однак, відповідачем не враховано, що майно було придбано позивачем внаслідок приватизації.

Згідно п.п.8.4.11 п.8.4 ст.8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп. Таким чином, правовою підставою, яка підтверджує придбання спірного об'єкту основного засобу є факт внесення його до статутного фонду товариства, вартість якого підтверджена відповідними бухгалтерськими документами та актами попередньої перевірки податкового органу. У судових засіданнях представники позивача заперечення на апеляційну скаргу підтримали. Представники відповідача, тричі належним чином викликані у судове засідання, до суду не прибули. Розгляд апеляційної скарги здійснено відповідно до ч. IV ст.. 196 КАС України. Заслухавши представника позивача, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена виїзна планова перевірка ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод", м. Запоріжжя з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.10.2003 р. по 30.06.2006 р., за результатами якої складений акт № 489/08-01/00191247 .

На підставі вказаного акту перевірки податковою службою прийняте податкове повідомлення - рішення від 29.11.2006 р. № 0000431311/0 з податку на прибуток у розмірі 189 225 грн. 52 коп., в тому числі , за основним платежем у розмірі 138 450 грн. 27 коп. та штрафні ( фінансові) санкції у розмірі 50 775 грн. 25 коп.

Зазначене податкове повідомлення – рішення, як свідчать матеріали справи, не є зміненим або скасованим в адміністративному порядку.

В акті перевірки (сторінки 39 - 41) зазначається, що між ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ТОВ „ЮРИДИЧНЕ АГЕНСТВО "РАДА ІНВЕСТ" були укладені договори на 2004 - 2006 р. р. про консультаційно-правове обслуговування, в яких одним із видів юридичної допомоги було визначено правову оцінку угод (правочинів) з питань мінімізації оподаткування. Щомісячно сторони, за договорами складали акти про надання юридичних послуг. Відповідач зазначає, що в порушення вимог ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні у вказаних актах відсутні будь - які відомості про зміст наданих консультацій, а також відсутні інші документи, які б свідчили що на наданні послуги використовувалися у господарській діяльності підприємства. Виходячи з викладеного, СДПІ доходить висновку, що витрати, понесені позивачем на підставі договорів про консультативно – правове обслуговування, не пов’язані із господарською діяльністю підприємства. З висновками відповідача не можна погодитись, з наступних підстав. Як свідчать матеріали справи, предметом договорів між ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» та ТОВ „Юридичне агентство „Рада Інвест" (м. Кривий Ріг) на консультаційно - правове обслуговування від 01.01.2004р за №04/04/35, від 03.01.2005р. за № 04/05/34, від 03.01.2006р. за № 04/06/66 є наступні види юридичної допомоги:

• - усні та письмові консультації, роз'яснення та коментарі законодавчих та підзаконних актів;

• - складання правових документів;

• - представництво інтересів "Клієнта5' перед третіми особами, а також в досудових питаннях;

- представництво інтересів "Клієнта" у судах загальної юрисдикції, третейських та господарських судах, МКАСє;

- правова оцінка документів, які надходять з правоохоронних та контролюючих органів з питань об'єма їх повноважень, структури запитуваної інформації та витребуваних документів;

- правова оцінка угоди з питань виключення можливості застосування штрафних санкцій зі сторони контролюючих органів та контрагентів;

- правова оцінка угод з питань мінімізації комерційних та виробничих ризиків, складання " текстів необхідних документів;

- правова оцінка угод з питань мінімізації оподаткування;

- правова оцінка плануємих угод.

В актах про надання юридичних послуг, які були укладені між підприємствами за перевіряємий період, відображені наступні вили послуг:

• - усні консультації з поточних правових проблем діяльності ВАТ «ЗСПС»;

• - консультація про порядок проведення взаємозаліку;

• - консультація про проблемні правові наслідки укладання угод купівлі-продажу акцій;

• - підготовка додаткових угод до договорів;

• - підготовка угод про розторгнення договорів;

• - консультація про методику вивчення монопольного положення суб’єктів господарювання на ринку;

• - консультація про принципи корпоративного управління, в тому числі про права акціонерів відкритого акціонерного товариства.

Отже, надані позивачем акти містять відомості щодо змісту господарської операції, яка проведена сторонами, а також свідчать про зв'язок названих операції саме з діяльністю підприємства.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як свідчать матеріали справи, факт наявність витрат (перерахування коштів) податковою не спростовується, будь – яких доказів, що свідчать про оплату підприємством послуг (юридичного обслуговування), наданих за межами виробничої діяльності останнього, податкова не надала, факт наявності послуг не спростувала.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334 до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Таким чином, рішення податкового органу в частині визначення сум податкових зобов’язань за операціями з надання юридичних послуг є необґрунтованим та не відповідає нормам ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В Акті (сторінки 42 - 44) зазначено, що в порушення п. п, 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. п.8.1.4 п.8.1 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем - завищено валові витрати у 1-му півріччі 2006 року (2-ий квартал 2006 року) на суму 336 738,52 грн. Перевіркою встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 13.06.2006, укладеного між ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» (далі Продавець) та ТОВ «ТД Метизи» (далі Покупець), здійснено продаж нерухомого майна, що знаходиться за адресою м. Запоріжжя, вул. Ленська, буд.32 . Продаж здійснено за 442 087,00 грн.(чотириста сорок дві тисячі вісімдесят сім грн.00 коп.), ПДВ - 88 417,40 грн., разом -530 504,40 грн. (Д рах.. 311 К рах. 742-442 087,0 грн., Д рах. 311 К рах.6415 - 88 417,40 грн.). "У складі валових витрат за 1-півріччя 2006 року, підприємством задекларовано ( рядок 04.12 - «інші витрати») витрати в 336 738,52 грн. - "балансова вартість проданих невиробничих основних фондів станом на 01.07.1997 р.

Податкова вважає, що під час проведення перевірки, після її закінчення та в ході оскарження акту перевірки ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» не надано до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі первинних документів, які б визначали суму витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) та поліпшенням проданих невиробничих фондів.

Однак, як свідчать матеріали, наявні у справі, ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» створено внаслідок приватизації державного підприємства «Запорізький державний сталепрокатний завод», (25.04.94р. проведено державну реєстрацію позивача).

Згідно розділу 6 Плану приватизації та Акту оцінки цілісного майнового комплексу основні засоби (у тому числі піонерський табір) увійшли до складу статутного фонду акціонерного товариства. Відповідно до статуту товариства та ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, переданого йому у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вартість цього майна визначена в статуті товариства та в відомостях інвентаризації, на підставі яких складено акт оцінки цілісного майнового комплексу. В подальшому Фонд державного майна України своїм листом № 10-21-15672 від 13.12.2001р. підтвердив право власності на ці об'єкти, що було підставою для їх державної реєстрації в органах БТІ.

Як свідчать пояснення сторін, вартість проданих невиробничих фондів підприємством визначено на підставі карток ф №03-6 та документів аналітичного бухгалтерського облік підприємства.

Як свідчать матеріали справи, копії зазначених карток підприємство направило відповідачу 14.10.06 (вих. №14/3056) згідно запиту останнього.

Крім того, відповідачу було направлено Копія технічного паспорту Запорізького міжміського бюро технічної інвентаризації від 07.04.2006 р. на продані об'єкти (російською - Сводный акт стоимости строений и сооружений. вькопировка из схем плана, оценочные акты ф. № 3 на каждый инвентарный номер, оценочный акт на хозяйственно - бытовые строения и внутридомовые сооружения домовладения ф. № 4, планы зтажей сооружений, зкспликации внутренних площадей к плану строения по каждому инвентарному номеру ф. № 66), яка є додатком до Звіту з оцінки (ринкової вартості для реалізації на вільному конкурентному ринку) такого майна,

• - відомості перерахунку балансової вартості основних засобів та їх зносу у зв'язку з підвищенням цін станом на 01.05.1992 р. (на виконання постанови КМ України „Про проведення загальної переоцінки основних фондів, заліку взаємної заборгованості підприємств та поповнення оборотних коштів державних підприємств і організацій" від 07.05.1992 р. № 229 та спільного листа Мінстату, Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України „Про індексацію балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ у зв'язку з підвищенням цін" від 15.05.1992 р. № 07-06/41, № 32-14/6,№ 07-301);

• - відомості перерахунку балансової вартості основних засобів та їх зносу у зв'язку з підвищенням цін станом на 01.08.1993 р. (на виконання Постанови Кабінету Міністрів України „Про проведення індексації основних фондів у народному господарстві України" від 03.08.1993 р. № 598 та спільного листа Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну та ФДМ України „Порядок індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ у зв'язку з підвищенням цін" від 04.08.1993 р. N 07/01-04/62),

- інвентаризаційні відомості основних засобів на 01.10.1993 р,

- відомості індексації балансової вартості основних засобів та зносу станом на

01.01.1995 р. (на виконання постанови Кабінету Міністрів України „Про проведення індексації основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1995 році" від 17.01.1995 р. № 34 згідно з Порядком проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ за станом на 1 січня 1995 року (крім основних фондів по житлу), затвердженим спільним наказом Мінстату, Мінекономіки, Мінфіну, фонду державного майна від 24.01.1995 р. № 21/6/11/70 і зареєстрованим Мінюстом України 27.01.1995 р. за № 22/558); - відомості індексації балансової вартості основних засобів та зносу станом на 01.04.1996 р. (на виконання Указу Президента України „Про заходи щодо стабілізації фінансового стану підприємств" від 5 квітня 1996 року № 243/96, постанови Кабінету Міністрів України „Про проведення індексації балансової вартості основних фондів та визначення розмірів амортизаційних відрахувань на повне їх відновлення у 1996 - 1997 роках" від 16.05.1996 р. № 523 згідно з Порядком проведення індексації балансової вартості основних фондів підприємств, організацій та установ за станом на І квітня 1996 року (крім об'єктів житлового фонду), затвердженим спільним наказом Мінстату. Мінекономіки, Мінфіну, Фонду державного майна від 23 травня 1996 року № 148/64/103/563 та зареєстрованим Мінюстом 29 травня 1996 року за № 255/1280); - пояснення щодо визначення суми валових витрат у зв'язку з продажем невиробничих фондів були надані підприємством у ході перевірки і закріплені у тексті Акту як розрахована самостійно балансова вартість проданих невиробничих основних фондів станом на 01.07.1997 р." (п. 3.1.2 Акту. стор. 35) бухгалтерського обліку платника податків, то він неодноразово перевірявся органам державної податкової служби. В Актах перевірок ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, на обліку у якій перебував позивач, (від 30.09.1993р., від 22.05.1996 р., від 10.09.1997 р., від 30.12.1998р. № 23/121-412 засвідчено, що Головні книги журнали-ордери, первинні документи, відомості нарахування амортизаційних відрахувань, індексації основних фондів, інвентаризаційні відомості та інше, які відносилися до фінансово - господарської діяльності підприємства за період до 01.07.1997 р., були надані до перевірок у повному обсязі. Підтверджена тотожність показників балансів, Головних книг і відомостей аналітичного обліку. Порушень щодо визначення первісної вартості основних засобів, що була базою для нарахування амортизаційних відрахувань при визначенні суми податку на прибуток до сплати і обліковувалася на рахунках бухгалтерського обліку, та амортизаційних відрахувань у складі витрат на утримання об'єктів соціально- культурного призначення, що перебували на балансі підприємства (та були в подальшому продані), не встановлено. Сума пільг на зменшення оподатковуваного прибутку підприємства, що зазначена у Деклараціях, підтверджена. Отже, як зазначено вище, вартість придбаних основних фондів позивач визначив, виходячи з показників бухгалтерського обліку приватизованого підприємства, відповідно до законодавчо визначених методик. Згідно п.п.8.4.11 п.8.4. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до придбання основних фондів та нематеріальних активів прирівнюються операції з включення таких основних фондів та нематеріальних активів до складу статутного фонду такої іншої особи, із подальшим включенням основних фондів до відповідних груп. Будь – яких доказів та пояснень стосовно невірного визначення підприємством показників бухгалтерського обліку, який стосується спірних об’єктів, відповідач не надав. Суму, за якою ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» отримало спірне майно у статутний фонд – не визначив. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відповідач не довів невірного визначення позивачем вартості придбання основних фондів, а отже факту порушення підприємством норм п.п.8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якої до валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат – сума витрат, пов’язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без нарахування зносу) та їх поліпшенням. Посилання апелянта на ту обставину, що позивач не надав документів первинного бухгалтерського обліку, відповідно до якого майно вводилось в експлуатацію (договори, акти виконаних робіт, паспорти) не приймається колегією суддів до уваги, оскільки такі дії відбувались під час існування державного підприємства, а саме у 1966 році. Як підтверджено матеріалами справи, документи, на підставі яких визначалась вартість спірного майна у статутному фонді ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» (тобто вартість придбання майна позивачем) податковій надавались. Крім того слід зазначити, що листом від 27.11.06р. №12/1701 ТОВ Торговий Дім «Метизи» надало контролюючому органу: - акт прийому - передачі власності - технічний паспорт (без креслень) - акти прийому - передачі основних засобів. Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що вимоги контролюючого органу щодо наявності документів, передбачених у нормативних актах, які набули чинності у 1995-1998 роках не можуть стосуватись подій, які відбувались до введення названих нормативних актів у дію, зокрема – у 1966 році. Таким чином, висновки господарського суду про необґрунтованість та протиправність податкового повідомлення – рішення, в частині визначення податкового зобов’язання пов’язаного з реалізацією невиробничих основних фондів, відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Викладене вище спростовує доводи апеляційної скарги та, відповідно до ст.. 200 КАС України є підставою для залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги – без задоволення. Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя залишити без задоволення

Постанову господарського суду Запорізької області від 03.08.2007 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі 12.10.2009 р.

Головуючий суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: М.П. Кожан

Суддя: О.А. Проценко