Ухвала суду № 64688685, 10.02.2017, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/449/16-к

провадження № 1-кп/588/6/17

У Х В А Л А

10 лютого 2017 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі: судді Маслова В.В., за участі секретаря - Долі Н.В., з участю прокурора - Орєхової Н.О., розглянувши під час підготовчого судового засідання в приміщенні суду м. Тростянець кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2,3 ст. 185 КК України.

В СТ А Н О В И В:

09.02.2017 в ході судового розгляду кримінального провадження прокурор звернувся до суду із клопотанням про надання дозволу на затримання ОСОБА_1, з метою його приводу для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Одночасно прокурором до суду було подано клопотання про обрання відносно ОСОБА_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заявлені клопотання мотивовані тим, що обвинувачений ОСОБА_1, незважаючи на те, що був повідомлений належно про час і місце судових засідань неодноразово до суду не з'являвся, у зв'язку із чим до нього декілька разів застосовувався привід та його було оголошено у розшук. В той же час, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачене покарання від 3 до 6 років позбавлення волі, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від суду, він є раніше судимим, не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Таким чином, ОСОБА_2, переховуючись від суду перешкоджає об'єктивному судовому розгляду справи та може вчинити інший злочин.

Ухвалою суду від 09.02.2017 було задоволено клопотання прокурора та надано дозвіл на затримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою його приводу для вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просив суд його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_2 проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечував.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України вчинених за наступних обставин.

Так, 24.01.2016, приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, разом зі своїм братом ОСОБА_1 прийшов до домогосподарства АДРЕСА_1, до подвір'я, якого він був вхожий, так як там разом з родиною мешкає знайомий йому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, щоб повернути останньому грошовий борг. Зайшовши на територію подвір'я вказаного господарства. ОСОБА_1 постукав у двері будинку і після того, як йому їх ніхто не відчинив, зрозуміли, що власник за місцем мешкання відсутній. У цей момент ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 таємно викрасти дитячі санки, належні ОСОБА_4, які знаходились поблизу будинку вказаного господарства, з метою їх реалізації у подальшому та особистого збагачення, на що ОСОБА_2 погодився.

Таким чином, ОСОБА_2, діючи спільно та за попередньою змовою зі своїм братом ОСОБА_1, таємно викрали дитячі санки, належні ОСОБА_4

Отримавши можливість розпорядитися викраденим майном, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 віднесли санки на АДРЕСА_2, де продали їх за 50 грн. (п'ятдесят гривень) ОСОБА_5. Таким чином, своїми умисними протиправними діями вони завдали потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди, на суму 280 грн. 00 коп.

Також, не зупинившись на вчиненому, 24.01.2016, у вечірній період часу, ОСОБА_2, перебуваючи разом зі своїм братом - ОСОБА_1, на літньому майданчику, розташованому за будівлею магазину АДРЕСА_3, належного ОСОБА_6, побачили металевий рукомийник, який кріпився до стіни вище вказаного магазину, після чого ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 таємно викрасти його, з метою реалізації та особистого збагачення, на що останній погодився.

Таким чином, ОСОБА_2, діючи спільно та за попередньою змовою зі своїм братом, ОСОБА_1, маючи спільний корисливий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись вільним доступом та відсутністю власника, таємно викрали металевий рукомийник, належний ОСОБА_6.

Отримавши можливість розпорядитися викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 віднесли металевий рукомийник на АДРЕСА_4, де продали його за 50 грн. (п'ятдесят гривень) ОСОБА_7.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями вони завдали потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди, на суму 217 грн.

Також, не зупинившись на вчиненому, 27.01.2016, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_2, разом зі своїм братом ОСОБА_1, прийшов до домогосподарства АДРЕСА_5, належного ОСОБА_8, яке він кілька років тому орендував разом з родиною для проживання, щоб поцікавитись, чи не здавалося на той час вище зазначене домогосподарство в оренду. Зайшовши на територію подвір'я вказаного господарства через хвіртку, вони побачили, що вхідні двері до будинку зачинені на навісний замок. Зрозумівши, що вдома нікого не було ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_2 проникнути у приміщення будинку вище вказаного домогосподарства з метою вчинити крадіжку майна, що малось у будинку, на що останній погодився. Далі ОСОБА_1, щоб потрапити у приміщення будинку, ударив ногою по вхідним дверям, вибив петлі навісного замка, відчинив двері та потрапив до приміщення будинку. Зайшовши в середину, ОСОБА_1 побачив у кімнаті металеве ліжко, належне ОСОБА_8, та запропонував ОСОБА_2 таємно викрасти його, з метою реалізації та особистого збагачення, на що останній погодився.

Таким чином, ОСОБА_2, діючи спільно та за попередньою змовою зі своїм братом, ОСОБА_1, таємно викрали металеве ліжко, належне ОСОБА_8, після чого розібрали його на складові частини та винесли за територію подвір'я домогосподарства АДРЕСА_5. Отримавши можливість розпорядитися викраденим майном, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 віднесли металеве ліжко до будівельної бази «Бондарка», розташованої за адресою: АДРЕСА_6, де продали його за 60 грн. (шістдесят гривень) ОСОБА_9.

Таким чином, своїми умисними протиправними діями вони завдали потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди, на суму 267 грн.

У ході розгляду клопотання суд дійшов висновку, що прокурором надано достатньо доказів, які дають підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у причетності до вчинення вказаних в обвинувальному акті злочинів.

Разом із тим, оцінюючи зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу можливі ризики у поведінці обвинуваченого, суд виходить із наступного.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні середньої тяжкості та тяжкого кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачене покарання до 6 років позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_2, недотримався умов раніше обраного відносно нього запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, незважаючи на те, що був повідомлений належно про час і місце розгляду справи неодноразово до суду не з'являвся та у подальшому був оголошений в розшук, у зв'язку із неможливістю встановлення його місцеперебування.

Таким чином, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, ОСОБА_2 ухилявся від суду.

Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які полягають у тому, що він може і в подальшому переховуватись від суду, перешкоджати об'єктивному судовому розгляду справи та може вчинити інший злочин.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що є підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам, передбаченим п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом із тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За таких обставин:

З урахуванням вимог п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України, слід визначити ОСОБА_2 з урахуванням його майнового стану заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 32000 грн., передбачивши такі обов'язки в разі внесення застави:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю.

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого прокурора чи суду.

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Роз'яснити ОСОБА_2 , що в разі порушення вказаних обов'язків при внесенні застави, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Держбюджету України.

Керуючись ст.182,183 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 год. 00 хв. - 5 квітня 2017 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 36000 грн.

Визначити ОСОБА_1 такі обов'язки в разі внесення застави:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю.

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого прокурора чи суду.

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду закордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Роз'яснити ОСОБА_1 чи заставодацю, що в разі порушення вказаних обов'язків при внесенні застави, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Держбюджету України.

Реквізити для сплати застави як запобіжного заходу:

Одрежувач: ТУ ДСА в Сумській області

Код: 26270240

Назва банку: ДКСУ м. Київ

МФО: 820172

Розрахунковий рахунок: 37310081008869

Призначення платежу: № ухвали суду, прізвище, ім'я, по - батькові підозрюваного.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому негайно після її проголошення.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Маслов