Єдиний державний реєстр судових рішень донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.10.2009 р. справа №4/109
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:суддів
за участю представників сторін: від позивача:Балік Ю.Ф. (довіреність № 617/1235 від 14.10.09р.) Золотухін Р.М. (довіреність № 617/1234 від 14.10.09р.)
,
від відповідача:Фурсова О.О. (довіреність № 09-18/1489 від 02.01.09р.), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області від07.08.2009 року
по справі№4/109
за позовомЗовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області
доВідкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області
простягнення 421615 грн. 59 коп. ВСТАНОВИВ: У 2009 році Зовнішньоекономічне підприємство «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 421615 грн. 59 коп., з яких: 254390 грн. 46 коп. - заборгованості, інфляційні у розмірі 127958 грн. 40 коп., 3% річних у сумі 17584 грн. 30 коп. та пені у розмірі 21682 грн. 43 коп.
Позивач в процесі розгляду справи судом першої інстанції, надав клопотання від 29.07.09р. про зміну підстави позову (обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги) шляхом їх доповнення, яким обґрунтував свої позовні вимоги, посилаючись на конкретні специфікації, за якими проведена поставка товару за Договором від 29.10.03р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.08.2009р. у задоволенні позовних вимог Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області було відмовлено у повному обсязі в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Позивач, Зовнішньоекономічне підприємство «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим із неповним з'ясуванням обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 07.08.09р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача 364 955 грн. 92 коп., з яких: 220 203 грн. 68 коп. - заборгованості, інфляційні у розмірі 110 762 грн. 45 коп., 3% річних у сумі 15 221 грн. 20 коп. та пені у розмірі 18 768 грн. 59 коп.
Відповідач у судовому засіданні усно висловив свої заперечення на апеляційну скаргу та просив апеляційну інстанцію залишити рішення господарського суду Донецької області від 07.08.09р. без змін. Представники позивача підтримали вимоги своєї апеляційної скарги.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з’ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 4/109, та наданих представниками сторін пояснень.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статей 28-29 Закону України «Про судоустрій»та статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №5 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду частково не відповідає вищезазначеним вимогам, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.10.03 року між Зовнішньоекономічним підприємством «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області (далі –Продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Маркохім», м. Маріуполь Донецької області (далі –Покупець) був укладений Договір поставки №617/06-038 (далі –Договір).
Відповідно до вимог пункту 1.1 Договору, Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця товар за ціною, у кількості, номенклатурі та асортименту згідно доданих Специфікацій, Додатків або Доповнень, які оформлені у письмовому вигляді та є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець –прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями, Додатками або Доповненнями.
Згідно пункту 5.1 Договору, оплата Покупцем товару здійснюється у наступному порядку: попередня оплата здійснюється Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця у відповідності зі Специфікаціями, Додатків та Графіками платежів, які є невід'ємною частиною Договору, на підставі виставленого Продавцем рахунку; остаточний розрахунок за поставлений товар, при умові отримання документів, що зазначені в пункті 3.3 Договору, протягом 15 календарних днів від дати поставки, узгодженої пунктом 3.4 Договору шляхом перерахування грошових коштів за банківськими реквізитами Продавця, зазначеним у Договорі.
Відповідно до Додатку № 1а до Договору «Специфікація поставки обладнання для реконструкції комплексу коксової батареї №4 ВАТ «Маркохім»позивач зобов’язався виготовити за кресленням № ОЧ-141483-011-ТХ14А скіповий підйомник у кількості одного комплекту вартістю 281965 грн. 68 коп. і поставити його відповідачу за Графіком поставки, узгодженим сторонами у Додатку №1в у лютому 2005 року.
Актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.05.05р. по 12.12.05р. між Зовнішньоекономічним підприємством «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області та Відкритим акціонерним товариством «Маркохім», м. Маріуполь Донецької області була визначена сума заборгованості останнього перед позивачем у розмірі 169800 грн. 76 коп.
У зв'язку з реорганізацією Відкритого акціонерного товариства «Маркохім», м. Маріуполь Донецької області шляхом приєднання до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області та переходом до останнього всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Маркохім», м. Маріуполь Донецької області, у тому числі і за Договором поставки №617/06-038 від 29.10.03р., сторони уклали Додаткову угоду №18 від 28.12.05р. до цього Договору, якою внесли зміни в преамбулу Договору, а саме: з моменту підписання цієї угоди, Покупцем за Договором є Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області. Також сторони цією Додатковою угодою пролонгували дію Договору до 31.12.06р.
На виконання умов Договору, позивачем за Видатковою накладною № РН-0000366 від 15.11.06р. був відвантажений відповідачу скіповий підйомник на суму 281965 грн. 86 коп. Платіжним дорученням № 3000218702 від 20.11.06р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в якості попередньої оплати за Скіповий підйомник за Договором №617/06-038 від 29.10.03р. у сумі 197375 грн. 98 коп.
Як зазначив позивач, сума заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області перед Зовнішньоекономічним підприємством «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області за Договором №617/06-038 від 29.10.03р. з урахуванням Додаткової угоди №18 від 28.12.05р. до цього Договору становить 254390 грн. 46 коп. За цих підстав, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 421615 грн. 59 грн.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла висновку, що:
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері і положення Цивільного кодексу України у випадках, коли правовідносини не врегульовані Господарським кодексом України.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.
Згідно з пунктом 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно норм статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області заборгованості з урахуванням штрафних санкцій у сумі 421615 грн. 59 коп., з огляду на наступне:
Відповідно до вимог статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Статтею 262 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (пункт 3 статті 267 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості у сумі 254390 грн. 46 коп., яка складається із заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Маркохім», яка перейшла до відповідача згідно умов Додаткової угоди №18 від 28.12.05р., у сумі 169800 грн. 76 коп. та заборгованості за відвантажений за Видатковою накладною №РН-0000366 від 15.11.06р. скіповий підйомник у сумі 281965 грн. 68 коп.
Вимога позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 169800 грн. 76 коп. за отриманий товар, ґрунтується на наданих копіях Видаткових накладних № РН-0001425 від 27.10.05р., № РН-0001454 від 10.11.05р., № РН-0001410 від 27.10.05р., №РН-0001150 від 08.08.05р.
Відповідно до Додаткової угоди №18 від 28.12.05р. до Договору поставки №617/06-038 від 29.10.03р., в зв'язку з реорганізацією ВАТ «Маркохім», Відкрите акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь», м.Маріуполь Донецької області прийняло на себе всі права та обов'язки останнього, у тому числі зобов'язання за Договором №617/06-038 щодо оплати суми боргу у розмірі 169800 грн. 76 коп.
Таким чином, відповідно до вимог статті 262 Цивільного кодексу України, для нового набувача прав і обов’язків за Додатковою угодою №18 - Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області даний строк позовної давності не розпочався заново, а був продовжений, оскільки реорганізація підприємства не є підставою для переривання строку позовної давності.
Судом першої інстанції правомірно встановлено, що право на звернення до суду у позивача виникло після спливу 15 днів з дня отримання відповідачем товару за кожною видатковою накладною. Позивач дізнався про порушення своїх прав у листопаді 2005 року, а звернувся до господарського суду Донецької області тільки у квітні 2009 року, тобто з порушенням встановленого трирічного терміну позовної давності.
За клопотанням відповідача від 27.07.09року № 09-9/36, судом першої інстанції правомірно застосовано строк позовної давності при розгляді позову в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 169800 грн. 76 коп., оскільки він сплинув на момент подання позову до господарського суду Донецької області.
З огляду на зазначене, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості 169800 грн. 76 коп., яка виникла з поставки товару за Видатковими накладними № РН-0001425 від 27.10.05р., № РН-0001454 від 10.11.05р., № РН-0001410 від 27.10.05р., №РН-0001150 від 08.08.05р. та по Видатковій накладній № РН-0001150 від 08.08.05р. (коректування вартості суми), в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 84589 грн. 70 коп., то суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про відмову у їх задоволенні через пропуск позивачем строку позовної давності в цій частині.
Так, з матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору №617/06-038 від 29.10.03р. та Специфікації №1, відповідач за Видатковою накладною №РН-0000366 від 15.11.06р. отримав від позивача скіповий підйомник на суму 281965 грн. 68 коп.
Платіжним дорученням № 3000218702 від 20.11.06р. відповідач перерахував позивачу грошові кошти в якості попередньої оплати за отриманий скіповий підйомник за Договором № 617/06-038 від 29.10.03р. у сумі 197375 грн. 98 коп., залишивши несплаченою суму 84589 грн. 70 коп.
Сторонами у пункті 5.1 Договору встановлено, що остаточний розрахунок за поставлений товар, при умові отримання документів, що зазначені в пункті 3.3 Договору, протягом 15 календарних днів від дати поставки, узгодженої пунктом 3.4 Договору, шляхом перерахування грошових коштів за банківськими реквізитами Продавця, зазначеним у Договорі.
Оскільки відповідачем у встановлений Договором термін не був зроблений остаточний розрахунок за отриманий 15.11.06р. скіповий підйомник, то право на звернення до суду з позовом про стягнення з винної сторони заборгованості виникає у позивача в межах трьох років відповідно до вимог статті 257 Цивільного кодексу України, тобто до 30.11.09р.
Заперечення відповідача щодо ненастання обов»язку оплати отриманої продукції в зв»язку з нібито відсутністю у нього всього комплекту документів, передбачених умовами договору, а саме –рахунку, судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки, по-перше, відповідач не надав належних та допустимих доказів того, що отримана ним від позивача продукція була прийнята на відповідальне зберігання в зв»язку з нібито некомплектною поставкою (відсутністю документів), навпаки, з пояснень відповідача, ця продукція була використана у виробничій діяльності; по-друге, відповідач здійснив часткову оплату отриманої продукції з посиланням на рахунок-фактуру, що є в матеріалах справи, на суму, що перевищує розмір передбаченої умовами договору попередньої оплати.
Враховуючи те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, не надав письмових належних та допустимих доказів погашення боргу у повному обсязі за отриманий за Договором №617/06-038 скіповий підйомник, колегія суддів дійшла висновку про неналежне виконання Відкритим акціонерним товариством «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області своїх договірних зобов’язань всупереч вимогам статей 525, 526 Цивільного кодексу України. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 84589 грн. 70 коп. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем неправомірно зараховані отримані від відповідача грошові кошти за попередні поставки товару, в зв'язку з тим, що в платіжному дорученні № 3000218702 від 20.11.06р. підставою перерахування зазначено «за скіповий підйомник».
Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що за порушення строків оплати отриманого товару, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в цей період. Позивачем нарахована пеня за прострочку виконання відповідачем його договірного зобов'язання за період з 01.12.06р. по 01.06.07р. у розмірі 21682 грн. 43 коп. Судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки позивачем пропущений річний строк позовної давності, встановлений статтею 258 Цивільного кодексу України для можливості звернення до суду з такими вимогами.
В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних у повному обсязі, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції помилковим в зв'язку з частковим задоволенням вимог про стягнення суми основного боргу з відповідача. Оскільки мало місце прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання перед позивачем, слід задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5833 грн. 21 коп., як сплати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов’язання, і про стягнення інфляційних у розмірі 44 309 грн. 96 коп., як збільшення суми основного боргу у зв'язку з прострочкою виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України, виходячи із задоволеної суми основного боргу.
Таким чином, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області про стягнення суми основного боргу в розмірі 84589 грн. 70 коп., інфляційних у розмірі 44 309 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 5833 грн. 21 коп. В іншій частині апеляційна інстанція залишає без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2009 року у справі № 4/109 –задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2009 року у справі № 4/109 –скасувати частково.
Задовольнити частково позовні вимоги Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Маріуполь Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», м. Маріуполь Донецької області в частині стягнення заборгованості у сумі 84589 грн. 70 коп., інфляційних у розмірі 44 309 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 5833 грн. 21 коп.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь», 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, ЗКПО 00191158 на користь Зовнішньоекономічного підприємства «Азовімпекс»у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 56, ЗКПО 23605421 заборгованість у сумі 84589 грн. 70 коп., інфляційні у розмірі 44 309 грн. 96 коп., 3% річних у сумі 5833 грн. 21 коп., витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 1347 грн. 33 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 37 грн. 70 коп., витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 673 грн. 67 коп.
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 07.08.2009 року у справі № 4/109 –залишити без змін.
Зобов’язати господарський суд Донецької області видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в п’ятиденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у місячний строк.
Головуючий
Судді:
Надр. 5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5 –ГС Дон. обл.;
Ширіна Ю.М.
Судове рішення № 6468847, Донецький апеляційний господарський суд було прийнято 20.10.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 4/109. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: