Ухвала суду № 64682159, 08.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/5434/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Градовського Ю.М.судді -Лук'янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Одесавтотранс» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2015 року ПАТ «Одесавтотранс» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (надалі - відповідач, ДПІ) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 25.05.2015 року №0000242205 на суму грошового зобов'язання 341928,00 грн., штрафна (фінансова) санкція 85482,00 грн.;

- від 20.08.2015 року №0000372205 на суму штрафних (фінансових) санкцій 85482,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що податкові повідомлення-рішення винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 08.05.2015 року №3039/15-53-22-05/22479374 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 27.07.2015 року №1918/10/15-32-10-02-07, у зв'язку з чим позивач не погоджується з податковими повідомленнями рішеннями Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській та вважає їх протиправними, винесеними з порушенням норм чинного законодавства та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2015 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Наказу ДПІ №487 від 03.04.2015 року та направлення №001005/509 від 03.04.2015 року, направлення №001004/509 від 03.04.2015 року посадовими особами відповідача проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ «Одесавтотранс» щодо підтвердження придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ «Даммара» за період жовтень 2014 року, реальності фінансово-господарських операцій та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 08.05.2015 року №3039/15-53-22-05/22479374 (надалі - акт перевірки).

На акт перевірки позивачем подані заперечення за вих.№6/385 від 19.05.2015 року (т.1 а.с.40-41) та додаток до заперечень за вих.№6/641-1 від 25.05.2015 року.

Листом відповідача від 25.05.2015 року №14331/10/15-53-22-05 висновок по акту позапланової документальної виїзної перевірки позивача від 08.05.2015 року №3039/15-53-22-05/22479374 залишено без змін, а заперечення позивача за вих.6/385 від 19.05.2015 року до акту перевірки без задоволення.

Прийнятим податковим повідомленням-рішенням відповідача від 25.05.2015 року №0000242205 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість на суму 341928,00 грн., а також за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 85482,00 грн..

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення ДПІ від 25.05.2015 року №0000242205 залишено без змін, а скарга позивача без задоволення. Крім того, позивачу збільшено суму застосованих штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на 85482,00 грн. (т.1 а.с.61-70), в зв'язку з чим відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20.08.2015 року №0000372205, яким позивачу додатково збільшено суму штрафних санкцій з платежем - податок на додану вартість на суму 85482,00 грн..

За висновками акту перевірки позивачем порушено п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за жовтень 2014 року на суму 341933,24 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати на 341928,34 грн..

Висновок акту перевірки про завищення податкового кредиту по операціям із ТОВ «Даммара» ДПІ обґрунтовує наступним:

- на порушення ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України та наказу від 09.10.2014 року №67/1 позивачем не передано ТОВ «Даммара» будівельних майданчиків (об'єктів), про що свідчить не надання до перевірки актів прийому-передачі вказаних об'єктів;

- відповідно до системи «Податковий блок», наявності основних фондів ТОВ «Даммара» не встановлено;

- відповідно до наданої ТОВ «Даммара» звітності (відомості згідно системи «Податковий блок»), кількість працюючих складає 4 особи, зокрема, на підставі чого зроблено висновок про неможливість виконати вказаний обсяг робіт. При цьому, згідно наданих документів до перевірки, враховується, що відповідні послуги стороннього трудового ресурсу ТОВ «Даммара» не залучалися;

- до перевірки не надано документів, що підтверджують перебування в.о. керівника ПАТ «Одесаавтотранс» Грейца В.В. у відрядженні 31.10.2014 року з метою підпису актів прийому-передачі об'єктів виконаних робіт за адресами: смт. Любашівка, вул. Привокзальна, 48; смт. Овідіополь, вул. Кірова, 41; м. Балта, вул. Уварова, 38; м. Ізмаїл вул. Пушкінська 79 / Савицького, 63; м. Кодима, пл. Пашкевича, 1; м. Кілія, вул. Пролетарська, 42а.

- до перевірки не надано попередніх актів, що підтверджують прийняття результатів виконаних робіт начальниками автостанцій «Ізмаїл», «Любашівка», «Кілія», «Балта», «Кодима», «Ананьїв», «АВ Одеса», а підпис на актах форми КБ-2 підтверджує прийняття об'єктів виконаних робіт безпосередньо директором Грейцом В.В.;

- проведеною перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських операцій щодо отримання позивачем будівельно-монтажних робіт від ТОВ «Даммара» за період жовтеня 2014 року на загальну суму 2051599,44 грн., в т.ч. податок на додану вартість 341933,24 грн..

Вказані обставини на думку ДПІ свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Даммара».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки щодо операцій позивача із ТОВ «Даммара» є необґрунтованими, не відповідають реальним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз.15 п.201.10 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України (в редакції, чинній на момент здійснення господарських відносин позивача з ТОВ «Даммара»), реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Таким чином, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) реальності господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства; 4) реєстрації платником податку - продавцем податкової накладної на суму понад 10 тисяч грн. в ЄРПН.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.2.1 та п.2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Враховуючи наведене, іншим обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства.

Крім цього, право платника на формування податкового кредиту з податку на додану вартість, також є залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

Поряд з цим, у бухгалтерському та податковому обліку підприємства враховуються лише ті первинні документи, що складені за наслідками фактично проведеної господарської операції, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою. За таких умов наявність належним чином оформлених первинних документів з приводу проведення певної господарської операції не може розглядатись як безумовне підтвердження наявності у платника податку права на формування витрат, які враховуються при визначенні обєкта оподаткування податком на прибуток, та податкового кредиту з податку на додану вартість по відповідних господарських операціях.

Таким чином, оскільки наведені вище норми законодавства свідчать про те, що право платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість є, перш за все, похідним від самого факту здійснення відповідних господарських операцій, з метою визначення правомірності формування позивачем вказаних показників податкової звітності з податку на додану вартість дослідженню підлягає реальність відповідних господарських операцій, що відбувались між позивачем та його контрагентами.

З долучених позивачем до справи документів вбачається, що між ТОВ «Одесавтотранс» (замовник) та ТОВ «Даммара» (підрядник/виконавець) протягом жовтня 2014 року укладено договори на виконання робіт: №111/14 від 13.10.2014 року; №113/14 від 14.10.2014 року; №106/14 від 18.10.2014 року; №120/14 від 10.10.2014 року; №108/14 від 16.10.2014 року; №105/14 від 15.10.2014 року; №111/14 від 13.10.2014 року; №116/14 від 15.10.2014 року; №109/14 від 10.10.2014 року; №110/14 від 15.10.2014 року; №103/14 від 09.10.2014 року; №118/14 від 14.10.2014 року; №107/14 від 17.10.2014 року; №114/14 від 15.10.2014 року; №104/14 від 18.10.2014 року, та про надання послуг: №115/14 від 09.10.2014 року; №117/14 від 10.10.2014 року; №112/14 від 09.10.2014 року.

Так, в порядку та на умовах, визначених окремим договором на виконання робіт, виконавець зобов'язується виконати певні ремонтні роботи за наступними адресами:

- м. Ізмаїл, вул. Пушкіна, 70 / Савицького, 63;

-смт. Овідіополь, вул. Кірова, 41;

-територія автостанції в смт. Любашівка (смт. Любашівка, вул. Привокзальна, 48);

-територія автостанції в м. Ізмаїл (вул. Пушкіна, 70 / Савицького, 63);

-м. Ананьїв, вул. Леніна, 1;

-територія автостанції в м. Кодима (м. Кодима, пл. Пашкевіча, 1);

-смт. Любашівка, вул. Привокзальна, 48;

-територія автостанції в м. Балта (вул. Уварова, 38);

-м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58;

-територія автостанції в м. Одесі (вул. Колонтаївська, 58);

-територія автостанції в м. Кілія (вул. Пролетарська, 42а).

В свою чергу Замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію, прийняти та оплатити виконані роботи.

Крім того, змістом укладених позивачем із ТОВ «Даммара» договорів на виконання робіт, зокрема, передбачено:

- Замовник не пізніше 3 банківських днів після підписання даного Договору, передає підрядникові проектно-кошторисну документацію, попередньо розроблену підрядником.

- Строк завершення виконання робіт 30.10.2014 року.

- Підрядник має право:

- отримати оплату за виконані обсяги робіт у розмірах та у строки, передбачені даним Договором;

- залучати за власним вибором, для виконання певних обсягів робіт, субпідрядні спеціалізовані будівельні та інші організації.

- Даний договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.12.2014 року.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в т.ч. на підтвердження виконання умов вищенаведених договорів, правильності декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період, позивачем суду також надано копії, зокрема:

-підсумкових відомостей ресурсів;

-договірних цін, визначених у відповідності із ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»;

-локальних кошторисів на будівельні роботи №2-1-1;

-довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2014 року;

-актів приймання виконаних будівельних робіт;

-попередніх актів прийомки виконаних будівельних робіт;

-податкових накладних;

-актів здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг);

-протокол №11/14/ОАТ-НС від 07.10.2014 року засідання наглядової ради ПАТ «Одесаавтотранс» та наказ №333-к від 07.10.2014 року про призначення Грейца В.В. в.о. директора;

-договори суборенди;

-службові записки посадових осіб автостанцій «Кілія», «Балта», «Ізмаїл», «Кодима», головного інженера автостанції у м. Одесі (вул. Колонтаївська, 58), щодо необхідності проведення ремонтних робіт на вищевказаних об'єктах;

-наказ в.о. директора ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» Грейца В.В. від 09.10.2014 року №67/1 про ремонтно-технічні роботи в підрозділах підприємства.

Крім цього, представником позивача до суду надано копію ліцензії з додатком на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури Серії АЕ № 262046, виданої 05.07.2013 року ТОВ «Даммара» Державною архітектурно-будівельною інспекцією України (т.3 а.с.11-12).

Відхиляючи викладені в акті перевірки доводи на підтвердження висновку про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Даммара», суд першої інстанції вірно зазначив, що є помилковими посилання ДПІ на порушення ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України та наказу від 09.10.2014 року №67/1 внаслідок ненадання позивачем до перевірки актів прийому-передачі будівельних майданчиків, що на думку ДПІ свідчить про відсутність факту надання позивачем ТОВ «Даммара» відповідних будівельних майданчиків (фронту робіт), оскільки у наданому позивачем наказі №67/1 від 09.10.2014 року йдеться про необхідність керівникам структурних підрозділів на об'єктах підготувати території автостанцій та дільниць для проведення ремонтно-технічних робіт в період жовтеня 2014 року, і вимоги про складання актів передачі таких об'єктів (будівельних майданчиків) у цьому наказі відсутні. Також не встановлює обов'язку скласти акт-прийому передачі об'єкта і наведена відповідачем ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив посилання в акті перевірки на те, що «…відповідно до системи «Податковий блок», наявності основних фондів ТОВ «Даммара» не встановлено…. ТОВ «Даммара» при наявності 4 осіб працюючих не могла виконати вказаний обсяг робіт, які потребують значного обсягу трудовитрат, особистої участі кваліфікованого персоналу, необхідності спеціальних знань (фаху) працівників. При цьому, згідно наданих документів до перевірки, враховується, що відповідні послуги стороннього трудового ресурсу ТОВ «Даммара» не залучалися».

При цьому суд першої інстанції вірно зазначив, що положення законодавства та укладених з ТОВ «Даммара» не зобов'язують Позивача мати у розпорядженні, та, відповідно, надавати будь-яке документальне підтвердження факту залучення відповідних послуг стороннього трудового ресурсу Підрядником - ТОВ «Даммара», і Позивач не може нести відповідальність за можливе неналежне відображення своїм контрагентом у податковій звітності інформації про наявні або залучені основні та оборотні засоби чи трудові ресурси.

Також вірно суд першої інстанції відхилив посилання в акті перевірки на те, що «…До перевірки не надано документів, що підтверджують перебування в.о. керівника ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» Грейца В.В. у відрядженні… До перевірки не надано попередніх актів, що підтверджують прийняття результатів виконаних робіт начальниками автостанцій «Ізмаїл», «Любашівка», «Кілія», «Балта», «Кодима», «Ананьїв», «АВ Одеса», а підпис на актах форми КБ-2 підтверджує прийняття об'єктів виконаних робіт безпосередньо директором Грейцом В.В.».

При цьому суд виходив з наступного.

Відповідно до п.2 наказу від 09.10.2014 року, начальники автостанцій уповноважувались здійснити попереднє прийняття робіт, про що складено попередні акти приймання робіт. Так, наприклад, на доведення виконання умов договору №104/14 від 18 жовтня 2014 року, найменування будівництва та адреса: заміна асфальтового покриття на АС «Любашівка» смт. Любашівка, вул. Привокзальна, 48, позивачем надано попередній акт приймання виконаних будівельних робіт від 24 жовтня 2014 року, при цьому, акт приймання виконаних будівельних робіт (не попередній) на аналогічному об'єкті датовано 31.10.2014 року, та підписано в.о. директора ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» Грейцом В.В. з одного боку, та директором ТОВ «Даммара», - з іншого. Відтак, з пояснень представника позивача та матеріалів справи вбачається, що в.о. директора ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» дійсно не відряджався для підписання актів приймання-передачі робіт на об'єкти, де вони здійснювались, а підписував їх 31.10.2014 року за місцезнаходженням ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» на підставі попередніх актів приймання робіт, складних начальниками автостанцій, та переданих факсом або електронною поштою позивачу.

За наслідком виконання договорів про надання послуг №112/14 від 09.10.2014 року, №115/14 від 09.10.2014 року, №117/14 від 10.10.2014 року, складено акти здачі-прийому виконаних робіт (наданих послуг) №01-112/14 від 31.10.2014 року, №01-115/14 від 26.10.2014 року та №01-117/14 від 31.10.2014 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що приймання виконаних будівельних робіт, за результатами виконання умов договорів №108/14 від 16.10.2014 року (найменування будівництва та його адреса: заміна асфальтового покриття на АС «Одеса» м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58) та №120/14 від 10.10.2014 року (найменування будівництва та його адреса: утеплення 2 поверху та 3 поверху на АС «Одеса», м. Одеса, вул. Колонтаївська, 58), здійснено 31.10.2014 року без складання попередніх актів приймання будівельних робіт. Серед цивільних договорів, укладених з ТОВ «Даммара» впродовж жовтня 2014 року, тільки вищевказані договори про виконання робіт №108/14 від 16.10.2014 року та №120/14 від 10.10.2014 року, стосуються об'єктів із місцезнаходженням в м. Одесі, - а саме, на території АС Одеса. Відтак, з підстав, викладених відповідачем в акті перевірки, фактичне підписання актів прийому виконаних робіт №6.108 та №15.120 від 31.10.2014 року в.о. директора Грейцом В.В., не може ставитися під сумнів, оскільки вказані об'єкти знаходяться в м. Одесі, чим і пояснюється відсутність в цьому випадку попередніх актів приймання виконаних робіт.

Таким чином, висновок відповідача, про те, що Виконавцем ТОВ «Даммара» не надавались роботи (послуги) згідно укладених договорів про виконання робіт та про надання послуг, який ґрунтувався, зокрема на відсутності попередніх актів, які підтверджують прийняття результатів виконаних робіт / наданих послуг начальниками автостанцій Ізмаїл», «Любашівка», «Кілія», «Балта», «Кодима», «Ананьїв», «АВ Одеса», спростовується наданими позивачем доказами, - а саме копіями актів приймання-передачі робіт та попередніх актів приймання-передачі робіт за наслідками виконання укладених договорів.

Вказані обставини відображені у запереченні позивача на акт про результати документальної позапланової перевірки від 08.05.2015 року №3039/15-53-22-05/22479374, отриманому відповідачем 19.05.2015 року. Разом із додатком до заперечень вих. № 6/641-1, отриманих відповідачем 25.05.2015 року, позивачем, надано, зокрема копії попередніх актів прийняття виконаних будівельних робіт. Однак, ці документи не враховані відповідачем під час розгляду заперечень на акт перевірки, а в листі-відповіді, складеному за результатами розгляду заперечень позивача відсутня правова оцінка наданих копій попередніх актів прийняття виконаних будівельних робіт.

Колегія суддів погоджується з наданою судом першої інстанції оцінкою доводів акту перевірки щодо відсутності реального характеру господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ «Даммара».

Виходячи з встановлених обставин справи та наданих документів, враховуючи відсутність будь-яких обґрунтованих та підтверджених належними доказами свідчень про відсутність реального характеру господарських операцій, що відбувались між позивачем та «ТОВ Даммара», колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про необґрунтованість висновку акту перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з «ТОВ Даммара», а тому рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є законним та обґрунтованим.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лук'янчук Ю.М. Градовський