Ухвала суду № 64681622, 08.02.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2017 р.Справа № 820/4307/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.,

за участю представника позивача Посметної М.М.,

за участю представника відповідача Сльоти Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2016р. по справі № 820/4307/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"

до Державного реєстратора-приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни третя особа ОСОБА_4

про визнання дій незаконними,визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни, третя особа: ОСОБА_4, в якому просив суд:

- визнати незаконними дії приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни щодо припинення державної реєстрації іпотеки та обтяження забороною, зареєстрованих відповідно до Договору іпотеки № 5646912 від 30.08.2007 р. укладеного між ПАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" ОСОБА_4 та посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кононовою О.В. зареєстрованого в реєстрі за №197;

- визнати незаконною бездіяльність приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни щодо неповідомлення ПАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" про здійснення нею припинення державної реєстрації іпотеки та обтяження забороною, зареєстрованих відповідно до Договору іпотеки № 5646912 від 30.08.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кононовою О.Б. зареєстрованого в реєстрі за №197;

- зобов'язати Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салигу Наталію Анатоліївну поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи щодо реєстрації іпотеки та обтяження забороною житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору іпотеки № 5646912 від 30.08.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кононовою О.В. зареєстрованого в реєстрі за №197.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником всіх прав та зобов'язань якого є Публічне акціонерне товариство «ПЕРШРЇЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та громадянином України ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 5646877 від 30.08.2007 року, відповідно до якого позивач зобов'язався надати боржнику кредит у розмірі 150 000,00 доларів США (сто п'ятдесят тисяч доларів США 00 центів), а боржник, в свою чергу, зобов'язався використати його за цільовим призначенням, сплатити позивачу відсотки за користування кредитом та повернути кредит частинами в розмірах, в порядку та в строки, визначені кредитним договором, але не пізніше 30.08.2022 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань Боржника за Кредитними договором між Банком та Боржником був укладений договір іпотеки № 5646912 від 30.08.2007 р., який посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кононова О.В. зареєстрований в реєстрі за №197, згідно з яким в забезпечення зобов'язання Боржника за Кредитним договором було передано в іпотеку Банку наступне нерухоме майно: будинок, житловий з надвірними будівлями, реєстраційний номер: 17655149, загальна площа: 111,8кв.м., житлова площа: 83,2 кв.м. відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно 21.08.2007 № 15664063, виданого КП «Харківським бюро технічної інвентаризації» предмет іпотеки складається з: житловий будинок літ. «А-1», літня кухня літ «Б», льох літ. «В», вбиральня літ. «К», альтанка літ. «Л», гараж-майстерня літ. «М-2», сарай літ. «Н», огорожа № 4.5.11.12, колодязь № 10, 15, зливна яма №14, басейн № 16, адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1.

Банку стало відомо, згідно з відомостей, отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що предмет іпотеки був відчужений на користь третіх осіб. При цьому відповідачем по справі було незаконно виключено з відповідних державних реєстрів записи про обтяження предмету іпотеки.

Також позивачем вказано, що в рамках розгляду цивільної справи йому стало відомо, що на підставу припинення іпотеки та обтяження нотаріусом було надано: рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.01.2015 року по справі №646/7537/14-ц та лист Червонозаводського районного суду м. Харкова від 21.04.2015 року №1686/13-25. При цьому позивачем вказано, що вказаного провадження та як наслідок рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова не існує та лист відповідачу не направлявся.

Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав, оскільки у відповідача були відсутні підстави для проведення припинення державної реєстрації іпотеки та обтяження забороною, зареєстрованих відповідно до Договору іпотеки № 5646912 від 30.08.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кононовою О.Б. зареєстрованого в реєстрі за №197.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 року у справі № 820/4307/16 закрито провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій незаконними, визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

ОСОБА_4 надав письмові заперечення, в яких вказав, що оскільки спірні правовідносини пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, а саме умов кредитного договору №5646877 від 30.08.2007 року та додаткової угоди до нього №8522101 від 25.12.2009 року, що було і є предметом розгляду численних цивільних справ, в яких вирішується зокрема питання наявності заборгованості, спливу позовної давності, в тому числі щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, законності виконавчого напису нотаріуса, даний спір не є публічно-правовим, а випливає із договірних відносин і має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завдання адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначена юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ. Відповідно до пункту 1 частини другої даної статті, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірні правовідносини з приводу оскарження дій, бездіяльності відповідача державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни пов'язані із невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, що укладена між позивачем та третьою особою.

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із невиконанням умов цивільно-правової угоди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судом загальної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Зазначена правова позиція викладена у рішенні колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 14.06.2016 року у справі № 826/4858/15.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовна заява Публічного акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Салиги Наталії Анатоліївни, третя особа: ОСОБА_4 про визнання дій незаконними, визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має бути розглянута за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2016 року у справі № 820/4307/16 відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2016р. по справі № 820/4307/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 13.02.2017 р.