Ухвала суду № 64680917, 09.02.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року Справа № 876/10364/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представника позивача Феделещака М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у адміністративній справі №807/1672/15 за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулось до суду із адміністративним позовом до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 07 жовтня 2014 року № 0013461501/2043/07-01-15-01/03344326/7551 та № 0013471501/2044/07-01-15-01/03344326/7552 та стягнення з Державного бюджету України судових витрат.

Постановою окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року № 0013461501/2043/07-01-15-01/03344326/7551 та № 0013471501/2044/07-01-15-01/03344326/7552 . Присуджено на користь Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» судові витрати у розмірі 1827 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апелянта зводяться до того, що скасування наказу на проведення перевірки не може бути підставою для скасування податкових повідомлень - рішень. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст.196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 22 вересня 2014 року відповідачем на підставі наказу від 08 вересня 2014 року № 831 було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання № 69 від 31 липня 2013 року, декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року з 22 вересня 2014 року тривалістю 1 день. За результатами такої перевірки складено відповідний акт від 22 вересня 2014 року за № 2461 (далі по тексту Акт).

Також, 08 вересня 2014 року, було виготовлено письмове повідомлення за № 6802/10/07-01-15-01 про запрошення Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» на 11 годину 22 вересня 2014 року до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області з питання своєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ та складання протоколів на посадових осіб.

Як вбачається з акту перевірки, вказана перевірка проводилась на підставі таких документів: картка особового рахунку платника, рішення ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (стаття 100 Податкового кодексу України) № 69 від 31 липня 2013 року, декларація з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення статті 203 пункту 203.2 Податкового кодексу України, а саме: порушено строки сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (стаття 100 ПКУ) № 69 від 31 липня 2013 року, декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року. Здійснено розрахунок штрафних санкцій за вказане порушення у загальній сумі 45183,00 грн.

На підставі даного акту перевірки 07 жовтня 2014 року відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0013461501, яким за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 217286,50 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% - 43457,30 грн. та № 0013471501, якими за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 17257 грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% - 17257 грн. (далі по тексту - оскаржувані рішення) .

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що правові наслідки перевірки, яка була визнана протиправною не можуть бути правомірними, тому відповідно оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню їх протиправними та скасуванню.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

З матеріалів справи слідує, що Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» в судовому порядку оскаржило дії ДПІ в м. Ужгороді по проведенню 22 вересня 2014 року документальної невиїзної перевірки щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 31 липня 2013 року № 69, декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року та наказ Державної податкової інспекції в м. Ужгороді ГУ Міндоходів від 08 вересня 2014 року № 831 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання».

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року в адміністративній справі № 807/3066/14 позовну заяву Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області по проведенню 22 вересня 2014 року документальної невиїзної перевірки суб'єкта господарювання Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» щодо дотримання строків сплати (перерахування) податку на додану вартість по рішенню ОДПС України про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 31 липня 2013 року № 69, декларації з податку на додану вартість за листопад 2013 року та квітень 2014 року, рішення про проведення якої оформлене наказом від 08 вересня 2014 року № 831 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання», в частині порушення вимог статей 77-79 ПК України, п.2.1 ст.21, пп.20.1.1 п.20.1 ст. 20 ПК України та ч.2 ст.19 Конституції України. Визнано протиправним і скасовано наказ ДПІ у м. Ужгороді від 08 вересня 2014 року № 831 «Про проведення перевірки суб'єкта господарювання».

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року, вказану постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року, що ухвалена в адміністративній справі №807/3066/14 залишено без змін.

Відповідно до статті 72 частини 1 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо протиправності проведення 22 вересня 2014 року документальної невиїзної перевірки позивача встановлені постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року.

З урахуванням наведеного, судом першої інстанції вірного зазначено, що правові наслідки перевірки, яка була визнана протиправною не можуть бути правомірними, тому відповідно оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню їх протиправними та скасуванню.

Правова позиція щодо відсутності правових наслідків у зв'язку з незаконністю перевірки контролюючого органу (проведеній з порушенням порядку її проведення) викладена в Постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року, що ухвалена у справі № 21-425а14. Зокрема, Верховний Суд України вказав таке. Тільки дотримання встановлених умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що правові наслідки перевірки, яка була визнана протиправною не можуть бути правомірними, а тому відповідно оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07 жовтня 2014 року № 0013461501/2043/07-01-15-01/03344326/7551 та № 0013471501/2044/07-01-15-01/03344326/7552 підлягають визнанню їх протиправними та скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у адміністративній справі №807/1672/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 13.02.2017 р.