Постанова № 64678070, 13.02.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2017 року справа № 823/56/17

09 год. 50 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської районної державної адміністрації про визнання незаконними та протиправними дій, визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язати вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 подав позов, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просить:

- визнати дії Черкаської районної державної адміністрації по відмові у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області, протиправними;

- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської районної державної адміністрації, викладене в листі від 13.12.2016 за № 3282/01-22 про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області;

- зобов'язати Черкаську районну державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 листопада 2016 року про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області, та прийняти рішення у відповідності до статті 123 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 листопада 2016 року позивачем до Черкаської районної державної адміністрації подана заява щодо отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.

Відповіддю щодо розгляду вказаної заяви позивача є лист Черкаської районної державної адміністрації від 13.12.2016 за № 3282/01-22. Фактична відмова відповідача у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою є протиправною, оскільки посилання відповідача на те, що викопіювання з карти не завірена землевпорядником та головою територіальної громади, обґрунтовано позивач вважає безпідставними, так як в частині 2 статті 123 земельного кодексу України такої прямої вимоги не зазначено, а відповідно до положення частини 2 статті 123 Земельного кодексу України забороняється вимагати додаткові матеріали та документи не передбачені цією статтею.

На думку позивача, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Окрім того, позивач зазначає, що підставою до відмови у наданні позивачу дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стало те, що ніби-то на даній земельній ділянці посаджено садок та земельна ділянка площею 11,25 га надана в оренду від 2 жовтня 2003 року терміном на 49 років для СПП "Біле-Озеро". На думку позивача, доказів того, що саме ця земельна ділянка площею 7,5 га, щодо якої заявлені спірні правовідносини представником відповідача належним чином не доведено. Оскільки, в листі відповідача № 3282/01-22 від 13.12.2016, яким позивачу відмовлено в отриманні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), ведеться мова про земельну ділянку площею 11,25 га, а не про земельну ділянку площею 7,5 га.

Також, твердження відповідача про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель запасу, а не являється нерозподіленими (не витребуваними) паями не відповідає дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства.

02 лютого 2017 року позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що надаючи відповідь № 3282/01-22 від 13.12.2016 на заяву ОСОБА_1 від 21 листопада 2016 року щодо отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю землю земельну ділянку) в адміністративних межах Білозірської сільської ради за межами населеного пункту Черкаського району Черкаської області, під сумнів було поставлено документи подані заявником, так як вони не затверджені жодним органом, до компетенції яких належить надання інформації стосовно тої чи іншої земельної ділянки, а також виправлено власноруч площа земельної ділянки.

Також відповідач наголосив, що у відповідності до зібраних матеріалів вбачається, що на даній земельній ділянці посаджено садок СПП "Біле-Озеро" с. Білозір'я, площа даної земельної ділянки складає 11,25 га, яка надана в оренду на підставі договору від 02 жовтня 2003 року терміном на 49 років за рахунок земель запасу Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Окрім того, дана земельна ділянка відноситься до земель запасу в адміністративних межах Білозірської об'єднаної територіальної громади, розпорядником якої з 2013 року є управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.02.2017 проти задоволення адміністративного позову заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях.

07 лютого 2017 року на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що 21 листопада 2017 року ОСОБА_1 подав до Черкаської районної державної адміністрації заяву щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) за рахунок нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області.

Листом від 13 грудня 2016 року № 3282/01-22 Черкаська районна державна адміністрація Черкаської області надала позивачеві відповідь, відповідно до якої подане позивачем викопіювання з карти адміністративної території Білозірської об'єднаної територіальної громади не відповідає дійсності, незавірена землевпорядником та головою територіальної громади. На даній земельній ділянці посаджено садок СПП "Біле-Озеро" с. Білозір'я. Згідно наданої викопіровки, дана земельна ділянка площею 11,25 га надана в оренду згідно договору від 02 жовтня 2003 року терміном на 49 років для СПП "Біле-Озеро" за рахунок земель запасу Білозірської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області.

Також, у вказаному листі зазначено, що дана земельна ділянка відноситься до земель запасу в адміністративних межах Білозірської об'єднаної територіальної громади, а не являться нерозподіленими (не витребуваними) паями.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Стаття 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначає, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Статтею 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування.

Так, частина 1 вказаної статті передбачає, зокрема, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання). Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що надання в оренду нерозподілених (невитребуваних) паїв для використання за цільовим призначенням здійснюється відповідною районною державною адміністрацією після затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При цьому суд звертає увагу, що Закон України "Про землеустрій" від 22 травня 2003 року № 858-IV визначає, зокрема, такі поняття, як "проект землеустрою" та "технічна документація із землеустрою", а саме: проект землеустрою - сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом; технічна документація із землеустрою - сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Пунктами "г" та "і" статті 25 вказаного Закону визначені види документації із землеустрою, такі як проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Як свідчать матеріали справи, 21 листопада 2016 року ОСОБА_1 подав до Черкаської районної державної адміністрації заяву щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 7,5 га для передачі в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку) за рахунок нерозподілених (не витребуваних) земельних ділянок в адміністративних межах Білозірської сільської ради (за межами населеного пункту) Черкаського району Черкаської області. До заяви були надані документи: копія паспорту, копія ідентифікаційного коду та викопіювання земельної ділянки (згідно додатку до заяви).

Разом з тим, відповідно до договору оренди земельної ділянки від 02 жовтня 2003 року Черкаська районна адміністрація на підставі розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 22 вересня 2003 року № 331 надало у довгострокову оренду сільськогосподарському приватному підприємству "Біле озеро" строком на 49 років земельні ділянки загальною площею 11,25 га за рахунок земель запасу Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області. Вказаний договір зареєстрований в Черкаському районному земельно-кадастровому бюро, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 03.10.2003 № 6, посвідчено приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Висоцькою Світланою Іванівною та зареєстровано в реєстрі за № 6968. Вказане підтверджується викопіюванням із плану адмінтериторії Білозірської сільської ради Черкаського району, погодженого начальником районного відділу земельних ресурсів О.П. Лесков та сільським головою С.І. Ковтун.

Наявні в матеріалах справи викопіювання із плану адмінтериторії Білозірської сільської ради Черкаського району, надані позивачем до заяви від 21.11.2016 та надані відповідачем як додаток до договору оренди землі від 02 жовтня 2003 року, свідчать про те, що земельна ділянка, щодо якої позивач просить надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), є тією ж самою ділянкою, яка передана сільськогосподарському приватному підприємству "Біле озеро" строком на 49 років, при цьому в доданому позивачем викопіюванні здійснено виправлення в частині зазначення площі вказаної земельної ділянки.

Отже, вказана земельна ділянка відноситься до земель запасу Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області у зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для виконання вимог статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", а викладену в листі Черкаської районної державної адміністрації від 13 грудня 2016 року № 3282/01-22 відповідь суд вважає обґрунтованою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк