Постанова № 64677809, 06.02.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 лютого 2017 р. № 820/5258/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Закаблукова А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Харківське обласне комунальне підприємство «Дирекція розвитку інфраструктури території», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.12.2016р., просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області: №0000051701 від 04.02.2016р. в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій 347730 грн.; № 0000391304 від 05.05.2016р. в сумі штрафних санкцій 25141,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

Відповідач позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

В судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав та просив в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що в грудні 2015 року - січні 2016 року фахівцями Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (на даний час - Слобожанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області) було проведено планову виїзну документальну перевірку філії Харківського обласного комунального підприємства «Дирекція розвитку інфраструктури території» «Солоницівське підприємство комунального господарства» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 р. по 31.12.2014 р.

За результатами вказаної перевірки складений акт перевірки від 19.01.2016 р., № 48/20-11-22-01/33814816 (а.с. 11-39), за висновками якого встановлено, крім іншого, порушення п.п. 168.1.2, п.п.168.1.5, п.168.1 ст.168, п.п. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України: несвоєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб, а саме : травень 2012 року в сумі 358,77 грн.; серпень 2012 року в сумі 200,00 грн.; вересень 2012 року в сумі 200,00 грн.; жовтень 2012 року в сумі 700,00 грн.; червень 2013 року в сумі 450,00 грн.; липень 2013 року в сумі 200,00 грн.; серпень 2013 року в сумі 2029,00 грн.; грудень 2013 року в сумі 50,00 грн.; січень 2014 року в сумі 895,42 грн.; лютий 2014 року в сумі 815,57 грн.; березень 2014 року в сумі 870,06 грн.; квітень 2014 року в сумі 1007,73 грн.; травень 2014 року в сумі 1100,25 грн.; червень 2014 року в сумі 1280,10 грн.; липень 2014 року в сумі 2492,62 грн.; серпень 2014 року в сумі 1000,00 грн.; вересень 2014 року в сумі 1378,63 грн.; жовтень 2014 року в сумі 900,00 грн.;

порушення п.п. 176.2 „б" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України: не відображення виплачених сум доходу фізичним особам-підприємцям за надані послуги та придбаний товар в податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою №1-ДФ за 4 квартал 2012 р., 1-4 квартали 2013 р., 2-4 квартали 2014 р.

За результатами розгляду матеріалів перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2016 року № 0000051701 (а.с. 50), згідно якого філії позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб (штрафні санкції) в розмірі 350060, 00 грн., з яких 347660,00 грн. - штрафні санкції відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України; 1890,00 грн. - штрафні санкції відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України та 510,00 грн. - штрафні санкції за подання з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення, Головним управлінням ДФС у Харківській області рішенням від 22.04.2016 № 2438/10/20-40-10-01-14 було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб(штрафні санкції), визначену в податковому повідомленні-рішенні від 04.02.2016 р., № 0000051701 на суму 25 141,60 грн.

При цьому контролюючий орган виходив з того, що з урахуванням статті 114 Податкового кодексу України, зайво були нараховані штрафні санкції відповідно до статті 126 ПК України за жовтень 2012 р. у сумі 70,00 грн., в зв'язку з чим штрафні санкції згідно із зазначеною статтею повинні складати 1820,00 грн. станом на 05.02.2013 р., а сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків становить 193866,03 грн. та є першою дією, та тягне з собою накладення штрафу у розмірі 25% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме : 48386,67 грн. Станом на 30.07.2013 р. сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків за червень 2013 р. становить 13315,18 грн. та є дією, вчиненою повторно, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 50% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме : 6657,59 грн.; сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб платником податків станом на 30.08.2013 р. за липень 2013 р. становить 26828,87 грн., станом на 31.12.2014 р. за липень 2013 р.- листопад 2014 р. - 423663,33 грн. та є діями, вчиненими втретє і більше та тягне за собою накладення штрафу у розмірі 75% суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, а саме: 317747,50 грн.

Таким чином, ГУ ДФС у Харківській області дійшло висновку, що сума штрафних санкцій, відповідно до статей 126, 127 Податкового кодексу України та за подання з недостовірними відомостями податкової звітності, з урахуванням строків давності, за результатами розгляду скарги повинна складати 375201,60 грн. замість 350060,00 грн., як це було визначено в податковому повідомленні рішенні від 04.02.2016 р. № 0000051701 грн.

В зв'язку із вказаним рішенням відповідачем прийнято нове податкове повідомлення - рішення від 05.05.2016 року № 0000391304 (а.с. 60) про збільшення грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 25141,60 грн., застосованої штрафної санкції.

Позивач з вказаним рішенням не погодився, в зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Судом встановлено, що податкові органи, доходячи висновку про необхідність визначення позивачу грошового зобов'язання із штрафних санкцій, виходили із того, що відповідно до п. 127,1 ст. 127 Податкового кодексу України не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, в тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладання штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахування та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. При цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості вчинених порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою (повторюваністю) застосування збільшених розмірів штрафів, визначених статтею 127 Кодексу, є допущення податковим агентом декількох правопорушень, передбачених диспозицією цієї статті (не нарахування, неутримання, та/або несплата податків), протягом 1095 днів, а не факт їх виявлення (визначення) контролюючим органом.

Отже, у разі виявлення під час однієї перевірки податкового агента декількох випадків не нарахування (неутримання, несплати) суми податку під час виплати доходу на користь громадян, застосуванню підлягають збільшені розміри штрафних санкцій, передбачених статтею 127 Кодексу, відповідно до кількості вчинених податкових правопорушень.

В зв'язку із цим суд зазначає, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на вищезазначені норми Податкового Кодексу України штрафні санкції, що нараховані відповідачем відповідно до ст.ст. 126, 127 Податкового Кодексу України могли бути застосовані не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих грошових зобов'язань.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000051701 від 04.02.2016 р., за неперерахування в перевіряємому періоді утриманого податку на доходи фізичних осіб у встановлені терміни, зокрема за жовтень 2012 р. в сумі 26568,58 грн. по строку сплати 30.11.2012 р., відповідачем, з посиланням на п. 127.1 . 127 Податкового кодексу України , нараховані штрафні санкції у розмірі 19926,00 грн. по яким минув строк позовної давності .

Разом з цим, податковий орган, приймаючи нове податкове повідомлення - рішення від 15.05.2016 р. № 0000391304, дійшов помилкових висновків про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій, оскільки визначення суми несплаченого податку на доходи фізичних осіб, а саме: 193866,03 грн.(станом на 05.02.2013 р.) відбулося з порушеннями строку давності, а тому нарахована штрафна санкція відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України у розмірі 48 466,51 є зайвою та неправомірною.

Крім цього, положення Податкового кодексу України не містять приписів, які надають відповідачу права продовжувати встановлені п. 102.1 ст. 102 Кодексу строки давності або права на застосування штрафних санкцій відповідно до п. 127.1 ст.127, ст. 126 ПК України без їх дотримання.

Таким чином, виходячи з розрахунку штрафних санкцій відповідача та фактичних даних, встановлених перевіркою, штрафні санкції мають нараховуватися за період з червня 2013 р. (строк сплати грошового зобов'язання 30.07.2013р.) - по листопад 2014 р. (строк сплати грошового зобов'язання 30.11.2014р.).

Водночас, згідно з п.61.1 ст.61 Податкового Кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.62.1 ст.62 Податкового Кодексу України, податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.86.1 ст.86 Податкового Кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Отже, факт порушення податкового законодавства може бути встановлений не інакше як за результатами перевірки платника податків, за результатами якої складається акт.

Підвищені розміри штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень (50%, 75%) застосовуються не за сам факт виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення діянь за обставин, передбачених, зокрема, підпунктом 54.3.5 пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що застосування штрафу більшого розміру можливе у разі встановлення контролюючим органом повторності порушення протягом 1095 днів, яке зафіксовано в акті перевірки та, відповідно, в податковому повідомленні-рішенні, чого в даній справі не встановлено.

Таким чином оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000051701 від 01.02.2016р. в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій, визначених згідно п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, на суму 347660 грн. ж протиправним.

Стосовно оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення №00000391304 від 05.05.2016р., судом встановлено, що воно є похідним від податкового повідомлення-рішення №0000051701 від 04.02.2016р. та прийнято з урахуванням тієї ж самої правової позиції податкового органу.

Зокрема, судом встановлено, що приймаючи вказане податкове повідомлення-рішення, відповідач дійшов помилкових висновків про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій, оскільки визначення суми несплаченого податку на доходи фізичних осіб (193866,03 грн. станом на 05.02.2013р.) відбулось з порушенням строку давності, а тому нарахована штрафна санкція відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України в розмірі 48466,51 грн. є протиправною.

При цьому суд наголошує, що факти повторного, протягом 1095 днів неутримання та не перерахування до бюджету позивачем податку на доходи фізичних осіб актами податкових перевірок не встановлені та податкові повідомлення-рішення не приймались, в зв'язку з чим застосування штрафів у розмірі 50 та 75 відсотків від суми податку є безпідставним.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано докази законності та обґрунтованості оскаржуваних податкових повідомлень - рішень в частині нарахування зайвих штрафних санкцій, у той час як встановлені та досліджені судом у даній справі докази вказують на їх необґрунтованість та незаконність в оскаржуваній частині.

Керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" до Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 04.02.2016 року №0000051701 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі штрафних санкцій 347730,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 05.05.2016 року №0000391304.

Стягнути на користь Харківського обласного комунального підприємства "Дирекція розвитку інфраструктури території" (місцезнаходження: 61022, м.Харків, майдан Свободи, буд.5, Держпром, 3 під'їзд, 5 поверх, код ЄДРПОУ - 03361721) судовий збір у розмірі 6628 (шість тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 90 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (62302, Харківська обл., м.Дергачі, вул. Садова, буд.10, код ЄДРПОУ - 39859941).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 13 лютого 2017 року.

Суддя Панченко О.В.