Ухвала суду № 64673689, 01.02.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

11-кп/775/95/2017(м)

263/13206/13-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року м. Маріуполь

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі у складі:

суддів: Свіягіної І.М.,

ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

при секретарі Меркулової Я.О.,

за участю: прокурора Заіка О.В.,

за участю захисника ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015050770000129 від 24 листопада 2013р. за апеляційною скаргою прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2016 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 01.02.1998 р. постановою Приморського районного суду м.Маріуполя за ст.140 ч.2 КК України застосовано примусові заходи медичного характеру;

- 03.05.2007 р. Іллічівським районним судом м.Маріуполя засуджено за ст.27 ч.5, ст.185 ч.3 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, звільнений по відбуттю покарання 05.02.2008 р.;

зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: м.Маріуполь, вул.Макарова, 23а,

засуджено за ст.122 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ст.75 КК України звільнено від відбуття покарання з випробуванням на один рік, якщо він протягом встановленого судом випробувального строку не скоїть нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно вимогам ст.76 КК України покладений обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

За ч.2 ст.296 КК України визнаний невинним та виправданий.

Кримінальне провадження за ст. 122 ч.1 КК України відносно потерпілого ОСОБА_8 закрито, у звязку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, раніше несудимого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: м.Маріуполь, вул.Макарова, 23а,

за ч.2 ст.296 КК України визнаний невинним та виправданий.

Кримінальне провадження за ст. 122 ч.1 КК України відносно потерпілого ОСОБА_8 закрито, у звязку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

В с т а н о в и л а :

Вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним у тому, що він 19.12.2011 року приблизно о 19 год. 15 хв., знаходячись біля будинку № 104, розташованого по вул. К. Лібкнехта у Жовтневому районі м. Маріуполя умисно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс один удар лівою рукою стиснутою у кулак по обличчю зліва ОСОБА_9, від якого потерпілий впав на землю, ОСОБА_7 продовжуючи свої противоправні дії правою ногою притиснув тулуб потерпілого до землі, лівою рукою стиснув його за горло, а правою рукою стиснутою у кулак наніс приблизно шість ударів потерпілому у обличчя, внаслідок чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу та рани у правій надбрівній області, крововиливу та рани у лівій надбрівній області, крововиливу на верхніх і нижніх повіках, синця на верхньому повіці лівого ока, садно в області нижньої губи зліва, забій м'яких тканин лицьової області, забій головного мозку легкого ступеня, багатоуламкового перелому верхньої третини правої верхньощелепної пазухи з втисканням фрагментів у порожнину правої верхньої щелепної пазухи з поширенням перелому на клітинки гратчастої кістки, перелому хрящової частини 6-го ребра зліва, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили за собою тривалий розлад здоровя на термін більш ніж 21 день.

Суд кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_7 за ст.122 ч1 КК України, оскільки він своїми умисними діями спричинив умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне пошкодження, що є небезпечним для життя та які не спричинили наслідків, передбачених ст.121 КК України, але спричинили тривалий розлад здоров`я.

Крім того, органом досудового слідадства відповідно до фабули обвинувального акту від 10.12.2013 року, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 предявлено бвинувачення у тому, що 02.03.2013 року приблизно о 15.00 год. ОСОБА_7, перебуваючи на проїжджій частині на перехресті пр. Леніна та вул. Червонофлотської у Жовтневому районі м. Маріуполя, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, висловлюючи своє зневажливе ставлення до громадського порядку, використовуючи нікчемний привід, безпричинно, діючи погоджено групою осіб зі своїм сином ОСОБА_5 умисно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, діючи з особливою зухвалістю, пристали до раніше незнайомого їм ОСОБА_8, при цьому ОСОБА_5, діючи з особливою зухвалістю, бажаючи фізичним шляхом розправитись з останніми, ігноруючи існуючі правила в суспільстві, утримуючи у руці деревяну палицю, завдав потерпілому ОСОБА_8 удар палицею по верхній кінцівці, після чого, продовжуючи свій злочинний задум, наніс цією палицею удар по голові, від чого він впав на землю. Підтримуючи хуліганські дії ОСОБА_5, ОСОБА_7 разом з ним, діючи спільно, з особливою зухвалістю, почали наносити множинні удари, близько 10, ногами по голові ОСОБА_8, чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді: оскольчатого перелому нижньої стінки правої орбіти з переходом на медіальну стінку орбіти та верхньощелепну пазуху справа, перелому кісток носу без зміщення, гемосінусу, забою мяких тканин правої тімяно-скроневої області, параорбітальних гематом справа; значної гематоми обличчя справа, забою головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили за собою тривалий розлад здоровя, на термін більш ніж 21 день, та з місця події зникли. Під час тривалих і наполегливо безперервних хуліганських дій, які продовжувались тривалий час, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, діяли з особливою зухвалістю, групою осіб.

Дії ОСОБА_7, ОСОБА_5 органом досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.296 КК України.

Вироком суду обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за ст. 296 ч. 2 КК України визнані невинним та виправдані за ст.296 ч. 2 КК України.

Крім того, органом досудового слідства обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_5 предявлено обвинувачення у тому, що 02.03.2013 року приблизно о 15.00 годині ОСОБА_7, перебуваючи на проїжджій частині на перехресті пр. Леніна та вул. Червонофлотської у Жовтневому районі м. Маріуполя, в ході здійснення вищезазначених хуліганських дій, діючи спільно зі своїм сином ОСОБА_5, який утримуючи у руці деревяну палицю, завдав потерпілому ОСОБА_8 удар нею по верхній кінцівці, після чого, продовжуючи свій злочинний задум, наніс цією палицею удар по голові, від чого потерпілий впав на землю, і ОСОБА_7, діючи спільно з ОСОБА_5 умисно, переслідуючи мету заподіяння тілесних ушкоджень, почали наносити множинні удари, близько 10, ногами по голові ОСОБА_8, чим спричинили останньому тілесні ушкодження у вигляді: оскольчатого перелому нижньої стінки правої орбіти з переходом на медіальну стінку орбіти та верхньощелепну пазуху справа, перелому кісток носу без зміщення, гемосінусу, забою мяких тканин правої тімяно- скроневої області, параорбітальних гематом справа; значної гематоми обличчя справа, забою головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили за собою тривалий розлад здоровя, на термін більш ніж 21 день, та з місця події зникли.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за ст.122 ч.1 КК України відносно потерпілого ОСОБА_8 закрито у звязку з відмовою потерпілого від обвинувачення.

Не погодившись з вироком суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за ч.1 ст. 122, ч.2 ст. 296 КК України за епізодом від 02 березня 2013 скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, направити кримінальне провадження на новий розгляд в суді першої інстанції

Оспорюючи висновки суду в частині виправдання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за ст.296 ч.2 КК України, зазначив, що суд невірно дав оцінку доказам у справі, а тому прийшов до хибного висновку про відсутність в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК україни

Крім того важає що судом першої інстанції допущено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, відповідно до ст.369 КПК України суд зобовязаний був окремо винести ухвалу з питань закриття кримінального прорвадження за ч.1 ст.122 КК України, а не вирішувати вказане питання при винесенні вироку.

У порушення вищевказаної норми суд першої інстанції та ч.4 ст.374 КПК України суд у вироку вирішив клопотання потерпілого ппро відмову потерпілого від підтримання обвинувачення в формі приватного обвинувачення та закрив провадження у формі приватного обвинуваченняю.

У порушення ст.374 кпк україни не вирішив питання цивільного позову, не вмотивував підставм для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення без розгляду.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив вирок суду щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за ч.1 ст.122, ч.2 ст.296 КК України за епізодом від 02 березня 2013 скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, направити кримінальне провадження на новий розгляд в суді першої інстанції; обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та їх захисника адвоката ОСОБА_3, які відстоювали законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, просили вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення; перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_7 та ОСОБА_5 складу злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, за вказаних у вироку обставинах, відповідають фактичним обставинам кримінальної справи і підтверджуються наявними в матеріалах доказами, які судом всебічно і повно досліджені та правильно оцінені.

Відповідно до ч.1 ст.370 , ст.373 КПК України вирок суду має бути законним і обгрунтованим, а у випадках, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, ухвалюється виправдувальний вирок.

Предявляючи обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_5за ч.2 ст.296 КК України орган досудового слідства як на доказ вини послався на свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, на що також у своєї апеляційної скарзі послався прокурор.

Так, свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що 02.03.2013 р. близько 15.00 год. він їхав на автомобілі "УАЗ Патріот", зупинилися на т-образному перехресті вул.Червонофлотської та пр. Леніна в м Маріуполі на виїзді з Маріуполя на червоне світло світлофора. Там він побачив, що на перехресті стояв чорний автомобіль "Міцубісі", який перегородивши шлях темно-синьому автомобілю "Мерседес", а позаду стояла вантажівка типу "ЗИЛ" чи "Газон", ближче до автомобіля "Міцубісі". Він побачив бійку, двоє чоловіків били одного чоловік, який був старше, наносив удари, молодший завдавав ударів палицею, потім вони поїхали, він підійшов до потерпілого, запитав чи потрібна допомога, той відповів, що допомога не потрібна і він поїхав. Окрім нього ніхто більше з проїжджаючих машин не виходив, автомобілі не зупинялися. Пізніше він був запрошений працівниками міліції для упізнання, йому були пред'явлені фото, на яких він упізнав ОСОБА_7 і ОСОБА_5 як осіб, які завдавали ударів потерпілому.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснив, що 02.03.2013 р. о 15.00 год. він їхав у якості пасажира у таксі, при здійсненні повороту з вул.Червонофлотської на пр. Леніна вони призупинилися на мить та побачили, як чоловіки (один старший, другий молодший) били чоловіка по голові, при цьому було видно, що на дорозі стояв чорний легковий автомобіль, який майже перпендикулярно загородив дорогу іншому автомобілю. Оскільки водій таксі не побажав виходити і втручатися у конфлікт, він одразу звідти поїхав, те, що відбувалося, не заважало руху транспорту. Потім по телеканалу "Сигма" було оголошення про пошук свідків інциденту, на що він відгукнувся.

Оцінюючи показання вказаних свідків суд прийшов до обґрунтованого висновку, що вказані свідки констатували факт наявності конфліктної ситуації та бачали, як обвинувченими ОСОБА_7 та ОСОБА_5 наносилися ударів потерпілому ОСОБА_8

Разом з тим, вказані свідки не підтвердили порушення руху на ділянці дороги, де стався конфлікт, громадського порядку.

Виходячи з пояснень потерпілого ОСОБА_8, свідків ОСОБА_5, обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_5 в їх сукупності, суд обґрунтовано визнав їх достовірними, правдивими, належними, такими, що не суперечать один одному, прийняв їх та пришов до висновку до виваженого висновку, що наявність нікчемного приводу або безпричинність в діях ОСОБА_5, який начебто діяв погоджено групою осіб із ОСОБА_7, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та спростовуються поясненнями потерпілого ОСОБА_8

Так, потерпілий ОСОБА_8 пояснив, що 02.03.2013 р. о 15.00 год. він виїжджав зі стоянки по вул. К.Лібкнехта на автомобілі "Мерседес", побачивши наближення автомобіля "Міцубісі", здійснив різке гальмування, після чого поїхав у тому ж напрямку, по ходу слідування водій "Міцубісі" то зупиняв автомобіль, то продовжував рух, перешкоджаючи його руху. Порівнявшись з ним, через відкриті вікна автомобілів у них виникла словесна перепалка, сварка, обоє виражалися нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_5 став його переслідувати, а на пр. Леніна, неподалік від ТЦ "Амстор", зупинився на червоне світло світлофора, той його об'їхав та перекрив дорогу, потім вийшов з машини з білою палицею в руках. ОСОБА_5 хотів вдарити його палицею, але він підставив лікоть, йому був нанесений ковзкий удар, потім він намагався забрати палицю, схопивши ОСОБА_5 за праву руку, але вийшла його матір, схопивши його за рукав, на що він відштовхнув її долонею у обличчя. Відчув ззаду удар у праву скроневу сторону голови, від якого він впав, у нього запаморочилося у голові, потім відчув другий удар в область голови і втратив свідомість.

Опритомнів, коли хтось наносив йому два удари ногами по руці, бачив лише 2 пари ніг у спортивному одязі. Потім він встав, при цьому автомобіля "Міцубісі" вже не було, а у вантажну машину сідав чоловік, схожий на ОСОБА_7 Інших конфліктів, окрім як з ОСОБА_5, в нього не було.

Обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що 02.03.2013 р. о 15.00 год. він разом із матір'ю їхали на автомобілі "Міцубісі", в районі Центрального ринку їх підрізав водій автомобіля "Мерседес", потім їх наздогнав на світлофорі та став погрожувати через вікно автомобіля. Матір зателефонувала батькові, той сказав їхати у напрямку вул.Червонофлотської на виїзді з Маріуполя. У цей час водій "Мерседеса" їх переслідував, наздогнавши їх біля ТЦ "Амстор". Він вийшов з машини, а ОСОБА_8 його штовхнув на проїжджу частину, вдарив його матір по щелепі, під'їхав його батько ОСОБА_7, він повіз матір до лікарні.

Усе відбувалося на відрізку дороги на виїзді з Маріуполя, зупинилася одна машина, з неї вийшов чоловік, але це було вже після того, як ОСОБА_7 поїхав до лікарні, рух по дорозі не припинявся, знаходження автомобілів його і ОСОБА_8 нікому не заважали.

З пояснень обвинуваченого ОСОБА_7 вбачається, що 02.03.2013 р. о 15.00 год. він повертався додому на автомобілі "Газон", йому зателефонувала дружина і повідомила, що у них з сином виник конфлікт із водієм автомобіля "Мерседес". Після цього він під'їхав на перехрестя пр. Леніна та вул. Червонофлотської на виїзді з м. Маріуполя, побачив автомобіль сина "Міцубісі", що стояв попереду, а позаду автомобіль "Мерседес", між дружиною, сином та потерпілим ОСОБА_8 відбувався конфлікт, він побачив як ОСОБА_8 наніс удар дружині, він відтягнув ОСОБА_8 у бік, штовхнув його на землю, після чого він повіз дружину до лікарні. Мимо проїздили автомобілі, дорогу вони нікому не перегороджували, при ньому до них ніхто з інших людей не підходив, усе відбувалося на дорозі на виїзді з м. Маріуполя.

З пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що 02.03.2013 р. разом із сином ОСОБА_5 та ОСОБА_13 на автомобілі «Міцубісі Ланцер», їх переслідував водій автомобіля «Мерседес», висловлюючи погрози, про що вона по телефону повідомила чоловіка ОСОБА_7, а той наказав їхати в напрямку вул.Червонофлотської. На світлофорі потерпілий ОСОБА_8 вийшов з автомобіля і пішов в бік її сина ОСОБА_5 та, схвативши сина, штовхнув його на полосу руху автомобілів, кинувши його на проїжджу частину, його трохи не збила машина. Потім Симонов наніс їй удари обома руками по щелепі та у кадик, від чого вона втратила свідомість. Опритомнівши, вона побачила вантажівку чоловіка «Газон», чоловік відкинув ОСОБА_8 вбік, обхвативши його руками ззаду, а дочка викликала міліцію. Оскільки вона потребувала медичної допомоги, вони поїхали у лікарню, де їй надали допомогу.

Не прийняти до уваги показання обвинувачених, потерпілого , свідка у суду не було підстав, осільки в даної частині вони повністю узгоджуються друг з другом, суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що пояснення обвинувачених, свідка та потерпілого вказують на раптове виникнення між ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неприязних стосунків на грунті порушення один одним Правил дорожнього руху та створення один для одного аварійної обстановки.

В судовому засіданні не було добуто доказів на підтвердження порушення громадського порядку.

Як вбачається з пояснень потерпілого, інших конфліктів, крім як з ОСОБА_5, у нього не було, рух на ділянці дороги, де стався конфлікт, не припинявся, громадський порядок порушений не був.

Безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок в частинізабезпечення спокійних умов суспільно корисної діяльності, побуту і відпочинку людей. Пiд грубим порушенням громадського порядку розумiєьься лише таке порушення правил поведiнки в суспiльствi, що спричиняє чи може спричинитисуттєву шкоду нормальнiй дiяльностi органiзацiї, а також правам та iнтересамгромадян.

Доводи зазначені в апеляційній скаргі прокурора про те, що був порушений громадський порядок, оскільки кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у дений час, у громадському людному місці біля АЗС «Паралель» та супермаркет «Епіцентр» та інших магазинів, на очках свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 не можуть бути прийняти до уваги з наступного:

При вирiшеннi питання чи мало місце грубее порушення порядку, судом першої інстанції була проаналiзована обстановка його вчинення, яка характеризувалася вiдсутнiстю людей, дії обвинувачених не були пов'язане зі знищенням чи пошкодженням майна, зривом масового заходу, тимчасовим припиненням нормальної діяльності установ, підприємств чи громадського транспорту.

По справі відсутні будь-які докази, що тимчасово була припиненна нормальна діяльность АЗС «Паралель», супермаркета «Епіцентр» чи інших магазинів установ, підприємств, чи громадського транспорту.

Таким чином , виправдовуючи обвинувачених за ч.2 ст. 296 КК України суд виходив з того, що до злочинного посягання на потерпілого ОСОБА_8 між потерпілим та обвинуваченим ОСОБА_5 виник конфлікт, оскільки вказані особи створили одиндля одного аварійну обстановку, порушуючи Правила дорожнього руху, тобто особи вже перебували в особистих неприязних стосунках, з пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 та його матері свідка ОСОБА_14 вбачається, що поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень стала поведінка самого потерпілого ОСОБА_8, який перешкоджав дорожньому руху, в процесі конфлікту вдарив свідка ОСОБА_5, що побачив обвинувачений ОСОБА_7, що в свою чергу для останього було поштовхом до заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_7О, ОСОБА_5 відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ст.296 ч. 2 КК України.

Факт заподіяння потерпілому ОСОБА_8 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості підтверджується висновком судово-медичної експертизи №325 від 27.03.2013 р., відповідно до якого у ОСОБА_8 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді: оскольчатого перелому нижньої стінки правої орбіти з переходом на медіальну стінку орбіти та верхньощелепну пазуху справа, перелому кісток носу без зміщення, гемосінусу, забою мяких тканин правої тімяно-скроневої області, параорбітальних гематом справа; значної гематоми обличчя справа, забою головного мозку, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили за собою тривалий розлад здоровя, на термін більш ніж 21 день (т.1 а.с.102-103).

Враховуючи викладене, суд прийшов до правильного висновку, що удари потерпілому завдавались через особисті неприязні стосунки, тобто в діїх ОСОБА_7, ОСОБА_5 мав місце склад злочину, передбачений ч.1 ст.122 КК України.

У ході судового розгляду кримінального провадження 10.07.2015 року потерпілим ОСОБА_8 подана заява про відмову від обвинувачення, закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_7, ОСОБА_5 по епізоду здійснення відносно нього кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК Украини у зв'язку з його відмовою від обвинувачення по даному кримінального правопорушенню на підставі п.7 ч.1 ст. 284 КПК України,

Пунктом 7 частини 1 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається у разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим кодексом, його представник, відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до приписів частини 4 ст.26 КПК України відмова потерпілого від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження в формі приватного обвинувачення.

Згідно з п.1 ч.1 ст.477 КПК України провадження за ст.122 ч. 1 КК України відноситься до кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

ОСОБА_7, ОСОБА_5 підтримали заявлене клопотання, просили суд закрити кримінальне провадження по епізоду звинувачення відносно потерпілого ОСОБА_8 за ст. 122 ч.1 КК України, оскільки сторони примирилися, матеріальна і моральна шкода потерпілому ОСОБА_8 в повному обсязі відшкодована, про що потерпілим надана заява.

Враховуючи викладене, заяву потерпілого ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження за ст. 122 ч.1 КК України, приймаючи до уваги думку ОСОБА_7, ОСОБА_5 про згоду з думкою потерпілого, суд обґрунтовано закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_5 за ст.122 ч.1 КК України у з`вязку з відмовою потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

На підставі викладеного, керуючись ст.376 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу прокурора Маріупольської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_6В залишити без задовольнити.

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 08 листопада 2016 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_5 залишити без змін.

На ухвалу суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 3-х місяців.

Судді:

____ ______ _____

І.М.ОСОБА_15ОСОБА_1 ОСОБА_2