Рішення № 64673545, 07.02.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Провадження № 2/243/457/2017

Справа № 243/10661/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Ільяшевич О.В.,

при секретареві Гуменному М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов'янського міськрайонного суду Донецької області (вул. Добровольського, 2, м. Словянськ, Донецької області) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання трудового договору, -

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2016 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору. Свої вимоги обґрунтувала тим, що 02 серпня 2013 року, між нею та відповідачем був укладений трудовий договір зареєстрований за № 12071300868 від 09 серпня 2013 року в Краснолуцькому міському центрі зайнятості населення м. Луганської області, згідно із яким відповідач прийняв її на роботу продавцем продовольчих товарів в продовольчому магазині «Меркурій» в м. Міусинську Луганської області. Позивачка фактично працювала у відповідача з 02 серпня 2013 року по серпень 2014 року, тобто до того часу, коли в місті та області розпочалось проведення антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей. Після початку АТО, робота в магазині була припинена та позивачка виїхала з чоловіком, шлюб із яким вона уклала 15 жовтня 2013 року, змінивши таким чином прізвище з Сербіної на ОСОБА_1, в с. Шандриголове Краснолиманського району Донецької області, а потім приїхала на постійне помешкання до м. Словянська Донецької області. Для того, аби відповідач оформив розірвання зазначеного договору в установленому законом України порядку щодо розірвання трудового договору та її звільнення з роботи за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України), видавши на руки її трудову книжку з відповідними записами в ній, йому необхідно було зняти в міському центрі зайнятості цей трудовий договір. Але в той час державні установи, у т.ч. Краснолуцький міський центр зайнятості, не працювали, а через деякий час вони були переміщені на підконтрольну Україні територію. Проте відповідач внаслідок проведення активної фази АТО біля м. Міусинськ, м. Красний Луч не мав можливості перетнути лінію зіткнення, аби зняти договір з реєстрації в ЦЗ, оскільки це є досить ризиковано і небезпечно для життя і здоров'я. До того ж, він, продовжуючи працювати і вести свою підприємницьку діяльність (торгівля) був вимушений змінити свої правовстановлюючі документи і печатки під егідою ЛНР, які юридичної сили на території України не мають і не є легітимними. Тому позивачка вимушена була звернутись до суду з даним позовом за відсутності свого роботодавця, який в телефонному режимі не заперечував про розірвання цього договору. На даний час, місце знаходження роботодавця позивачці невідоме, у звязку із чим, вона не може розірвати укладений трудовий договір у встановленому законом порядку та влаштуватися на нове місце роботи. У звязку із викладеним, вона змушена була звернутися до суду із даним позовом та просити суд винести рішення яким розірвати трудовий договір укладений 02 серпня 2013 року між нею та ФОП ОСОБА_2

Позивач у судове засідання н з'явилась, будучи повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, подала до суду письмову заяву з проханням розгляд справи проводити у її відсутності, позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, не зявився, про причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки від відповідача не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, як то передбачає ст. 169 ЦПК України, з причин, які б могли бути визнані судом поважними, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, суд зі згоди позивача вирішує справу на підставі наявних у справі доказів у відповідності до ст. 224-228 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Так, у судовому засіданні встановлено, що 02 серпня 2013 року, між нею та відповідачем був укладений трудовий договір зареєстрований за № 12071300868 від 09 серпня 2013 року в Краснолуцькому міському центрі зайнятості населення м. Луганської області, згідно із яким відповідач прийняв її на роботу, про що у трудовій книжці здійснений відповідний запис № 23 ( трудова книжка БТ І №9616082) (а.с. 6, 6 з.б.).

Відповідно до свідоцтва про шлюб, Серія: І-ЕД №174143, 15 жовтня 2013 року позивачка, маючи дівоче прізвище Сербіна, вийшла заміж, та змінила таким чином прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 4).

Після початку АТО, робота в магазині була припинена.

Згідно із спеціальним витягом з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованим станом на 25 січня 2017 року на запит суду, у реєстрі містяться відомості щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2. Видом діяльності зазначено: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Як ФОП ОСОБА_2 зареєстрований з 21 липня 1992 року. Дані про припинення підприємницької діяльності чи про перебування відповідача у процесі банкрутства відсутні (а.с. 19, 19 з.б.).

Відповідно ст. 36 КЗпП України, однією з підстав для припинення трудового договору є розірвання трудового договору за ініціативою працівника.

Згідно із ч.1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Порядок реєстрації та зняття з реєстрації трудового договору, укладеного між підприємцем-фізичною особою та працівником, визначено Порядком реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 08 червня 2001 року № 260.

Відповідно зазначеного порядку у разі закінчення строку трудового договору або припинення його дії достроково у трудовому договорі фізична особа робить запис про підстави його припинення з посиланням на відповідні статті Кодексу Законів про працю, про що сторони сповіщають центр зайнятості, який зареєстрував трудовий договір. Відповідальна особа центру зайнятості протягом трьох робочих днів знімає трудовий договір з реєстрації про що робить відповідний запис у книзі реєстрації трудових договорів.

Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи, які затверджуються посадовою особою центру зайнятості та печаткою.

Іншого порядку реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору Порядком реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою не передбачено.

Відповідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд виходить з вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, відповідно яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач у судове засідання не зявився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Як достовірно встановлено у судовому засіданні, місце знаходження роботодавця ОСОБА_2 позивачці невідоме, у звязку із чим, вона не може розірвати укладений трудовий договір у встановленому законом порядку та влаштуватися на нове місце роботи, що безпосередньо порушує її конституційне право на працю.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що право позивача на працю порушене та підлягає захисту.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що трудовий договір, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 слід розірвати на підставі ч.1 п.4 ст. 36, ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з ОСОБА_2 на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у сумі 551 грн. 20 коп., який був сплачений нею за подачу до суду даного позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 24-1, 36, 38 КЗПП України, наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою , «Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, зареєстрованого у Мін'юсті України 27 червня 2001 року № 554/5745 ст.ст. 3, 10, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати трудовий договір, який зареєстрований в Краснолуцькому міському центрі зайнятості населення м. Луганської області 09 серпня 2013 року за № 12071300868, укладений між працівником Сербіною ( після укладення шлюбу прізвище -ОСОБА_1) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, та роботодавцем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР: НОМЕР_2 від 21 липня 1992 року, - на підставі ч.1 п.4 ст. 36, ч.1 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, останнє відоме зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця в ЄДР: НОМЕР_2 від 21 липня 1992 року, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір у сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.

До суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а відповідачем, в такий же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Повний текст рішення виготовлений 10 лютого 2017 року.

Головуючий суддя: О.В. Ільяшевич