Рішення № 64672811, 03.02.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№2/263/675/2017

№263/11422/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2017 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Коростовцевій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, третя особа: ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

08 вересня 2016 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачки про припинення права на частку у спільному майні.

В обґрунтування своїх вимог, позивачка зазначила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 вересня 2015 року, їй належить 2/9 частини квартири АДРЕСА_1, а відповідачці на підставі також вказаного свідоцтва належить 1/9 частини в зазначеній квартирі. Оскільки, квартира є неподільним майном, просила припинити право власності ОСОБА_2 на 1/9 частку в квартирі АДРЕСА_1 із стягненням з неї на корить відповідачки грошової компенсації, яка визначена експертом, а право власності на зазначену частину квартири визнати за нею.

Позивачка та її представник ОСОБА_4 надали суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять задовольнити.

Відповідачка надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

28 грудня 1995 року Управлінням міського майна міської ради було видано ОСОБА_5 на право власності на житло (№39608 від 28.12.1995 року) квартиру АДРЕСА_2, відповідно до якого вона належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7. Загальна площа квартири складає 84,8кв.м. Відповідно до технічного паспорту, загальна площа вищевказаної квартири становить 84,8кв.м., житлова площа 55,8кв.м.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 16 вересня 2015 року, виданого Приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу ОСОБА_8, ОСОБА_1 належить 2/9 частини квартири за №179 у будинку №136 по проспекту Будівельників у місті Маріуполі, а ОСОБА_2, 1/9 частка вищевказаної квартири, батько якої ОСОБА_9 помер 08 жовтня 2000 року у місті Києві, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-БК №334298, актовий запис №12833 від 09.10.2000р. зареєстрований Відділом реєстрації смерті у місті Києві.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_7 народилась 16 серпня 1970 року у місті Маріуполі Донецької області (ОСОБА_5 I-НО №264634, актовий запис №1599 від 07.09.1970 року зроблений Іллічівським районним ЗАГС міста Маріуполя Донецької області. Батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу (ОСОБА_5 І-НО №290702) між ОСОБА_10 та ОСОБА_7 зареєстрований шлюб 18 листопада 1994 року, про що Маріупольським міським відділом реєстрації актів громадянського стану Донецької області зроблений актовий запис №1680. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_10.

ОСОБА_6 помер 21 лютого 2015 року у місті Маріуполі, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-НО №898666, актовий запис №414 від 23.02.2015 року зареєстрований Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського МУЮ у Донецькій області.

Відповідно до висновку будівельно-технічної судової експертизи від 24 листопада 2016 року вартість 1/9 частки квартири АДРЕСА_1 становить 67538 гривень.

Відповідно до квитанції №0.0.697158421.1, ОСОБА_1 на депозитний рахунок Держказначейської служби України в м. Києві, було внесено вартість 1/9 частки квартири АДРЕСА_1 в сумі 67538 гривень.

Частиною 1 статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Частиною 2 ст.365 ЦК України встановлено, що припинення права особи на частку у спільному майні можливе за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

У ч.2 ст.183 ЦК України зазначено, що неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Проаналізувавши норми діючого законодавства, суд приходить до висновку, що за змістом зазначеної ст.365 ЦК України припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Відповідні ж розяснення наведенні Верховним Судом України у «Висновках Верховного Суду України, викладених в постановах, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення на підставах, передбачених п.1 ч.1 ст.355 ЦПК України, за перше півріччя 2013 року» від 01 липня 2013 року.

При цьому висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей обєкта, який є спільним майном.

У силу положень ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечується рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Згідно із розясненнями, наданими у постанові № 20 Пленуму ВСУ від 20 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», за чинним законодавством суд вирішує спори учасників спільної власності щодо розпорядження чи користуванням майном, то не слід розглядати як неправомірне позбавлення права власності присудження грошової компенсації за частку у спільній власності, якщо її неможливо виділити або поділити в натурі чи спільно користуватися ним.

За таких обставин, суд приходь до висновку щодо наявності правових підстав для припинення права власності відповідачки ОСОБА_2 на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 та стягнення грошової компенсації у сумі 67538 гривень на її користь із ОСОБА_1

На підставі Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні, третя особа: ОСОБА_3, задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на 1/9 частку квартири АДРЕСА_3.

Визнати за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) право власності на 1/9 частку квартири АДРЕСА_3, загальною площею 84,8 кв.м., житловою площею 55,8 кв.м.

Виплатити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) 67538 (шістдесят сім тисяч пятсот тридцять вісім) гривень - грошову компенсацію вартості належної їй частки у спільному майні, внесених ОСОБА_1 30 січня 2017 року за квитанцією №0.0.697158421.1 (Нікольське відділення Донецького РУ «ПриватБанк») в розмірі 67538 (шістдесят сім тисяч пятсот тридцять вісім) гривень на депозитний рахунок Держказначейської служби України у м. Києві №37311047011792, МФО 820172.

На рішення суду сторони можуть подати апеляційну скаргу в Апеляційний суд Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Ковтуненко