Ухвала суду № 64672150, 04.02.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3880/17

Провадження № 1-кс/761/2508/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Ломаги А.А., підозрюваного ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 013 35, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Черкаси, громадянин України, українець, з вищою освітою, який офіційно не працевлаштований, у шлюбі не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засуджувався:

підозрюється у вчиненні злочину за ознаками ч.2 ст.15, ч. 5 ст. 186 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокурати № 10 Лейтаром О.С. клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Баженова С.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання зазначено, що 03.02.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч.2 ст.15, ч. 5 ст. 186 КК України, яке вчинене за таких обставин.

ОСОБА_1 разом з невстановленою слідством особою розмістили у мережі «Інтернет» оголошення про нібито здійснення ними обміну валют у пункті обміну валют за адресою - пр. Перемоги, 66, у м. Києві.

У подальшому 02.02.2017 до зазначених осіб звернувся ОСОБА_5, який мав намір здійснити обмін грошових коштів у сумі 60 000 доларів США. Не підозрюючи про справжні злочинні наміри ОСОБА_1, потерпілий домовився про обмін грошових коштів у вказаному пункті обміну.

Цього ж дня ОСОБА_5 прибув до пункту обміну та передав ОСОБА_1 гроші. Останній склав їх у свою сумку, після чого через вхідні двері, що знаходились позаду нього, під приводом перерахунку коштів, залишив вищевказане приміщення, заволодівши таким чином коштами, які належать потерпілому. Потерпілий, усвідомивши, що ОСОБА_1 злочинним шляхом заволодів його коштами, почав переслідувати підозрюваного. У результаті прийнятих потерпілим активних дій ОСОБА_1 був затриманий неподалік від місця вчинення злочину.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні з наведених у ньому підстав.

На думку сторони обвинувачення, сукупність вказаних обставин свідчить, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на застосуванні менш суворого запобіжного заходи, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Отже на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою для даної стадії розслідування підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч. 5 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.

Оцінюючи реальність ризику того, що підозрюваний може вдатися до дій, пов'язаних з незаконним впливом на потерпілого у даному кримінальному провадженні та перешкоджати іншим чином, слідчий суддя вважає, що такі дії є малоймовірними з огляду на особу підозрюваного. У той же час обґрунтованим є ризик незаконного впливу на особу, за попередньою змовою з якою вчинене інкриміноване підозрюваному діяння, оскільки на теперішній час вказана особа не встановлена.

Водночас, слідчий суддя вважає недоведеним матеріалами клопотання припущення слідчого, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.181 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'яти років.

Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до тринадцяти років.

Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п.3 ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Баженова С.А. - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 03 квітня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі двохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян, що становить 320 000 (триста двадцять тисяч) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Шевченківського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ - 02896710, Банк-одержувач - УДК у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, рахунок № 37315001004146, отримувач - Шевченківський районний суд м.Києва, призначення - застава для Шевченківського районного суду м.Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч