Постанова № 64671245, 01.02.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12839/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Арапіної Н.Є.

з секретарем Рудь Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 березня 2016 року звернулася до Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Києва із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки її робота була пов'язана із шкідливими і важкими умовами праці. Однак листом від 23 березня 2016 року № 4838/06 Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва їй було відмовлено у призначенні пільгової пенсії, оскільки в довідці № 16/3 від 29 лютого 2016 року міститься посилання на постанову Кабінету Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року замість постанови Кабінету Міністрів України № 162 від 11 березня 1994 року. Діями відповідача порушується її конституційне право на пенсійне забезпечення. Просить суд визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва щодо відмови у призначенні та виплаті позивачу пільгової пенсії у відповідності до п. «Б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» протиправними; зобов'язати Лівобережне об'єднане управління пенсійного фонду України у м. Києві здійснити призначення та виплату позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. Б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 13 березня 2016 року.

Під час розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги та звернулася до суду з позовом до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі просила їх задовольнити з підстав викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в судове засідання не з'явилась. До суду надійшли письмові заперечення, в яких, зокрема, зазначено, що на даний час позивач не досягнула віку з якого може претендувати на пенсію за віком на пільгових умовах, а саме 56 річного віку. Також у позивача відсутній підтверджений трудовий стаж на роботі, пов'язаній із шкідливими речовинами не менше 10 років. Позивачем не надано доказів на підтвердження свого трудового стажу на роботі, пов'язаній із шкідливими речовинами. У зв'язку з чим представник відповідача не визнає позовні вимоги та просить відмовити у задоволення позовних вимог в повному обсязі (а.с.47).

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

02 березня 2016 року позивач звернулась до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районні м. Києва із заявою про призначення пільгової пенсії за віком згідно списку № 2 (а.с. 55).

Згідно довідки, виданої Державним підприємством «Радіовимірювач» від 29 лютого 2016 року, позивач працювала на Київському заводі «Радіовимірювач» та за період з 25 листопада 1983 року (наказ № 253/ВК від 30 листопада 1983 року) по 27 березня 1995 року (наказ № 77/ВК від 27 березня 1995 року) виконувала роботу, пов'язану із шкідливими речовинами такі як ціаністі з'єднання, кислоти лужіння. Працювала повний робочий день. Пільговий стаж становить з 25 листопада 1983 року по 31 грудня 1991 року (8 років 01 місяць 6 днів). Атестація робочого місця не проводилась з 02 січня 1992 року (а.с. 57).

Розпорядженням Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районні м. Києва № 211 від 12 березня 2016 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, оскільки право виходу на пенсію буде після досягнення нею 56 років, та через надання неправильно оформленої довідки (а.с.59).

Листом від 23 березня 2016 року за № 4838/06 Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районні м. Києва повідомлено про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з підстав неправильного посилання у довідці №16/3 від 29 лютого 2016 року, яка видана КТІ «Радіовимірювач», на постанову Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року за №1173 замість посилання на постанову Кабінету Міністрів України за №162 від 11 березня 1994 року. Крім того у зазначеній довідці не зазначено назву цеху де працювала позивач. А тому право на пенсію у позивача виникне при досягненні нею 56 років (а.с. 60-60зв.).

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Постанови Кабінету Міністрів від 19 серпня 1993 р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року та 25 листопада 2014 року (№ № 21-183а13, 21-519а14 відповідно).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що з 02 січня 1992 року на підприємстві де працювала позивач не проводилась атестація робочих місць за умовами праці, у зв'язку із чим у позивача відсутній підтверджений стаж на роботі пов'язаній із шкідливими речовинами 10 років.

У зв'язку з викладеним суд приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст.3,46,55,64 Конституції України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», постановою Кабінету Міністрів від 19 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, ст.ст. 3, 9, 11, 14, 71,94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Повний текст постанови виготовлений 06 лютого 2017 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.Є.Арапіна