Рішення № 64666057, 09.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/433/17 Справа № 200/3681/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Женеску Е. В. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі

Головуючої - судді Каратаєвої Л.О.,

суддів - Пищиди М.М., Максюти Ж.І.,

за участю секретаря - Григор'євої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

В лютому 2015 року позивач звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди.

Позов обгрунтовано тим, що ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року у справі № 4с/205/7860 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність начальника та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області визнана протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області при прийнятті виконавчого документа № 2/205/864/2013, виданого 26 вересня 2013 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська до виконання та в ході його виконання щодо не надсилання документів виконавчого провадження стягувачу. В ухвалі суду зазначено дівоче прізвище позивача - Душко. 17 липня 2015 року вона уклала шлюб і взяла прізвище чоловіка «Бранапольська». Вважає, що протиправною бездіяльністю відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області їй завдана моральна шкода в розмірі 5000 грн.

Протиправна бездіяльність відповідача, що визнано судовим рішенням, на протязі значного проміжку часу по виконанню рішення суду щодо примусового стягнення з боржника завданої моральної шкоди по кримінальній справі, не направлення на її адресу копії постанови про прийняття і продовження виконавчого провадження, викликала у позивача душевні страждання та моральні переживання.

Відповідач порушив вимоги закону, проігнорував її права, не виконав рішення суду, яке відповідно до Конституції України має обов'язкову силу.

Вона зазнала тяжкої моральної травми, коли засуджені вироком Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27 грудня 2011 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 вчинили відносно неї розбійний напад з реальною загрозою її життю та здоров'ю. Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області своєю бездіяльністю фактично сприяв злочинцям в ухиленні від відшкодування визначеної судом моральної шкоди, такою бездіяльністю відповідача фактично принижені її честь і гідність.

Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області до суду не з'явився, надав суду письмові заперечення в яких позов не визнав, пояснив, що дії державного виконавця вчинені у відповідності до чинного законодавства України, його діями при виконанні судового рішення шкода позивачу не завдано.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено.

В скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й постановити нове, яким задовольнити заявлені вимоги.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заявлених вимог та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

За ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на його недоведеність.

Однак, відповідно до вимог ст. ст. 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Проте, вказані вимоги закону судом належно не виконані.

Право фізичних осіб на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої внаслідок порушення їхніх прав, свобод та законних інтересів, має конституційно-правову природу і передбачено в статтях 32, 56, 62, 152 Конституції України.

Згідно ст.56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Ця норма кореспондується з положеннями ст.1173 ЦК України, згідно якої відшкодовується шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень.

Пленум Верховного Суд у України N 4 від 31 березня 1995 р. « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди » у п.10-1 зазначив, що у випадках, коли шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути, як відповідача, відповідний орган Державного казначейства України.

Як слідує із матеріалів справи. позов заявлено до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області.

Суд не перевірив чи є Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області належним відповідачем стосовно відшкодування шкоди від імені Держави, чи таке відшкодування є компетенцією Державної казначейської служби України, яка володіє коштами державного бюджету України та коштами місцевих бюджетів на праві оперативного управління, як юридична особа (організація).

За ст.33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Після заміни відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача справа за клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розглядається спочатку.

Крім того, в протиріч вимог ст.61 ч.3, 212 ЦПК України суд не надав належної оцінки ухвалі Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 листопада 2014 року у справі № 4с/205/7860 за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність начальника та державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області якою визнана протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції стосовно не надсилання документів виконавчого провадження стягувачу.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

Частиною 4 ст.10 ЦПК України передбачено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Оскільки судом не встановлено належного відповідача, правові підстави заявлених вимог, суд не виконав приписи ст.33, 61 ч.3, 212 ЦПК України, не надав роз'яснень позивачу про притягнення до участі в справі відповідачем Державної казначейської служби України, тобто не виконано вимоги передбачені 4 ст.10 ЦПК України., судом порушено норми процесуального та матеріального закону, рішення підлягає скасуванню, як передчасне, з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 липня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про стягнення моральної шкоди, - скасувати, в позовних вимогах - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: