Постанова № 64665689, 01.02.2017, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/636/16-а

н/п 2-а/174/1/2017

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

01 лютого 2017 року Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі : головуючого - судді Борцової А.А.,

з участю секретаря - Заіки А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Жовтоног О.І., Сторожко О.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_2 йому виповнилося 55 років і в нього виникло право на призначення пенсії, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто зі зменшенням віку на 5 років, як особі яка працювала в зоні ліквідації аварії в 1988 році не менше 30-ти днів. Позивач звернувся до Верхньодніпровського об'єднаного управління пенсійного фонду України Дніпропетровської області в серпні 2016 року з заявою та всіма наявними у нього документами, які підтверджують статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи для призначення пенсії, але йому було відмовлено, про що він був повідомлений листом від 11.08.2016 року за вих. № 3038/12/14. Відмову відповідача в призначенні пенсії, мотивовано тим, що йому необхідно надати в тому числі і довідку форми № 122, в якій зазначено період його роботи в Чорнобильській зоні та розмір заробітної плати, яку він отримав за цю роботу та посвідчення учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС. Але зазначені довідки здавались працівниками на підприємство, з якого вони були відряджені на роботу в чорнобильську зону. На цей час підприємство АТП 11267 м.Вільногірськ реорганізоване в ВАТ «Вільногірське АТП 11267», в якому документи на його відрядження не збереглися, і в архіві по невідомим йому причинам не передавались. Видача дублікатів довідки форми № 122 не передбачена. Ним була надана довідка, видана підприємством 18 липня 1991 року, в якій зазначено, що він приймав участь в роботах по ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 30 днів - 31.08.1988 року по 29.09.1988 року. Таким чином, у нього виникла необхідність для звернення до суду з позовом, адже він має всі правові підстави та відповідні документи, які підтверджують факт його роботи в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на протязі 30 днів - 31.08.1988 року по 29.09.1988 року. Також маються дані про розмір отриманої ним в цей період заробітної плати, який складає 423,21 рублів СРСР. Відповідно до ст.10 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується як зазначеними довідками, так і його посвідченням. Згідно п.3 ч.1 ст.14 вказаного закону, він має статус учасника ліквідації наслідків аварії 3-ї категорії. Відповідно до вимог ст.15 цього закону, його статус визначено на підставі документів підприємства, яке відряджало його на роботу в зону відчуження. Таким чином, є всі підстави для призначення йому пільгової пенсії внаслідок його дійсної фактичної роботи в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на протязі 30 днів - з 31.08.1988 року по 29.09.1988 року, та отримання за це заробітної плати в розмірі 423,31 рублів СРСР для призначення йому пенсії з 55-ти річного віку. Факт не збереження первісних документів на підприємстві АТП 11267 м.Вільногірська, де він працював, не є підставою у відмові в призначенні пенсії. Ці документи не збережені не з його вини і вони надавались раніше. Іншим шляхом це питання вирішити неможливо, а тому він звернувся до суду. Позивач просить визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні йому пільгової пенсії та зобов'язати останнього призначити йому пенсію, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 3-ої категорії, з дня звернення з заявою про призначення пенсії з 01 серпня 2016 року, відповідно до вимог ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням факту його роботи в зоні відчуження на протязі 30 днів, в період з 31 серпня 1988 року по 29 вересня 1988 року, та отримання за це заробітної плати в розмірі 423,31 рублів СРСР.

В судове засідання позивач не з'явився та надав заяву про розгляд справи за його відсутності, де зазначив прохання задовольнити позов в повному обсязі. (а.с.12)

Представник позивача ОСОБА_1, який не обмежений в його повноваженнях в судовому засіданні, позовні вимоги та їх обґрунтування, що викладені в позовній заяві, підтримав в повному обсязі. Пояснив, що перереєстрація посвідчення позивача не проводилася, бо позивач не знав, що повинен проходити перереєстрацію, на обліку в УПСЗН він не перебуває, пільги не отримує. Позивач працював на будівництві дороги Чорнобиль-Славутич, що входить до 30 км зони відчуження, інакше йому б не видали посвідчення, відсутність перереєстрації посвідчення позивача не є перешкодою для призначення йому пенсії як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС. Просить позов задольнити.

Представник відповідача Жовтоног О.І. підтримала надані на позов письмові заперечення (а.с.20-21, 26-27) та пояснила, що 29.07.2016 року ОСОБА_4 надав документи для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пункту 13 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст.55 зазначеного Закону особи, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, мають право на призначення пенсії зі зменшенням віку на 10 років. Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.12.2005р. за № 1566/11846 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первині документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, до особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії по ЧАЕС. В разі неможливості подання довідки за формою № 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші первинні документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.

Для підтвердження періоду роботи особи в зоні відчуження при призначенні пенсії може бути наданий будь-який первинний документ із зазначенням періоду роботи особи в зоні відчуження та із назви населеного пункту чи об'єкту роботи.

Згідно архівної довідки від 26.07.2016р. № 09-11/220, виданої архівним відділом Виконавчого комітету Вільногірської міської ради, зазначено, що ОСОБА_4 знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 30 днів з 31 серпня 1988 року по 29 вересня 1988 року (м.Славутич). Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 р. № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що м.Славутич Київської області відноситься до Зони посиленого радіологічного контролю, однак на час аварії воно знаходилося на території Чернігівської області і передано до Київської області вже після аварії 02.10.86 року.

В розрахункових відомостях дані про додаткову оплату праці за час роботи в зоні ОСОБА_4 відсутні, зазначено нарахування 161,87 крб. - Чорнобиль. Перереєстрацію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_4 не проводив, тому посвідчення є недійсним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. № 51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За даними документами неможливо визначити кількість відпрацьованих ОСОБА_4 календарних днів саме в зоні відчуження, відсутнє посвідчення особи, як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до підпункту «г» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для призначення пенсії особи повинна надати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988р. №122. Надати довідку форми №122 та інші первинні документи про період роботи в зоні відчуження позивач не має можливості. За наявними документами неможливо визначити факт роботи ОСОБА_4 в зоні відчуження. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши сторони, свідка, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Так, свідок ОСОБА_5 показав, що працював разом з ОСОБА_4 в автобазі, він був в Чорнобилі, працював із 24-26 серпня по 24 вересня 1988 року. Там же працював ОСОБА_4 Він поїхав до Чорнобильської зони раніше, не пам'ятає, чи бачив ОСОБА_4 в Чорнобилі. До місця призначення їхали на машині. Він їхав з напарником в м.Іванково, де був збірний пункт для всіх, жив він в м.Іванково в приміщенні, яке було пристосовано для житла. На роботу їздили в зону, возили матеріали для будівництва доріг, звідти вивозили забруднену землю, перевозили вантажі в населенні пункти на території зони відчуження в зоні поблизу Чорнобильської АЕС. ОСОБА_4 виїхав пізніше, але машини для поїздки готували разом, ОСОБА_4 виїхав на 2-3 дні пізніше, точно не пам'ятає, чи бачив ОСОБА_4 під час свого відрядження, але пам'ятає, що він виїхав пізніше, бо ОСОБА_4 пізніше приїхав з відрядження.

Факт наявності у позивача ОСОБА_4 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

Відповідно до довідки виданої 28.07.2016 року Департаментом соціально-гуманітарної політики Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, ОСОБА_4 не перебуває на обліку в ЄДАРП, пільгами не користується (а.с. 45).

Факт досягнення позивачем ІНФОРМАЦІЯ_2 55-річного віку підтверджується копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_3, виданого на ім'я ОСОБА_4, відповідно до якого останній народився 30.06.1960 року (а.с. 4,5).

Факт участі позивача ОСОБА_4 в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується довідкою від 18.07.1991 р., виданої Вільногірським автотранспортним підприємством 11267, згідно якої ОСОБА_4 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 31.08.1988р. по 29.09.1988р. в якості водія на будівництві п.Славутич. (а.с. 8).

Відповідно до довідки про заробіток для обчислення пенсії від 17.08.2016 року № 61 виданої відкритим акціонерним товариством «Вільногірське АТП 11267» за 1988 рік на ім'я ОСОБА_4, сума заробітку в липні 1988 року становила 351 руб., в серпні 1988 року - 403 руб., в вересні 1988 року - 423 руб., в жовтні 1988 року - 504 руб. (а.с. 9)

Відповідно до архівної довідки, виданої архівним відділом виконавчого комітету Вільногірської міської ради Дніпропетровської області № 09-11/220 від 26.07.2016 року, в документах архівного фонду «ВАТ АТП-11267» є відомості про те, що ОСОБА_4 перебував у відрядженні на ЧАЕС 30 днів (з 31.08.1988 року по 29.09.1988) у м. Славутич. В особових рахунках по нарахуванню заробітної плати по автоколоні № 2 є запис за жовтень 1988 року про нарахування 161 руб. 87 коп. - Чорнобиль, загальна виплата заробітної плати за жовтень 1988 року становить 504 руб. 50 коп. Інші документи, які б підтверджували перебування ОСОБА_4 у Чорнобилі відсутні. Довідка видана на підставі - ф.Л-36, оп1-ос, журналу відряджень працівників АТП-11267, які були направлені на ЧАЄС, особових рахунків із заробітної плати за 1988 рік. (а.с. 44)

Факт відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії зі зменшенням віку підтверджується копією протоколу № 3 засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій від 08.08.2016 року та копією листа відповідача від 11.08.2016 року № 3038/12/14 на ім'я ОСОБА_4, згідно яких рішенням комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та виплатою пенсій при управлінні ПФ України в м.Вільногірську від 08.08.2016 року ОСОБА_4 відмовлено в призначенні пенсій зі зменшенням віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.11, 46-50 ).

Згідно ст.10 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 14 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1; (Пункт 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2400-ІІІ від 26.04.2001)

2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи, евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;

3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали:

- у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів;

- у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.

Згідно ст. 41 вказаного Закону, працівникам, тимчасово переведеним або врядженим для роботи на територіях радіоактивного забруднення, оплата праці провадиться з урахуванням доплат, передбачених статтею 39 цього Закону, виплачуються добові у розмірі, передбаченому законодавством. У зоні відчуження добові виплачуються у підвищеному розмірі, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Працівникам, відрядженим на будівництво об'єктів, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, замість добових виплачується 75 процентів середньої заробітної плати за місцем основної роботи.

Згідно ст. 55 вказаного Закону, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, а саме, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років, у 1988 році - не менше 30 календарних днів - 5 років.

За змістом підпункту «г» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів ля призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок) при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону №796-ХІІ до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122 (далі постанова 122); посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Довідка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії.

У разі неможливості надання довідки за формою 122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Право на пенсійне забезпечення, передбачене статтями 1, 3, ч.2 ст.6, статтею 8, ч.2 ст.19, статтями 22, 23, ч. 1 ст.24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.

Конституційний Суд України неодноразово (зокрема, рішення від 11.10.2005р.№ 8- рп/2005, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008р. № 26- рп/2008) розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невід'ємною складовою підстав для призначення спірної пенсії є підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами, зокрема, і щодо тривалості та періоду роботи у зоні відчуження (з зазначенням населених пунктів де працювала особа) з моменту аварії.

При зверненні позивача з заявою до УПФУ про призначення спірної пенсії, довідка форми 122 ним надана не була, проте було надано: трудову книжку, довідку від 26.07.2016 року № 09-11/220, видану архівним відділом виконавчого комітету Вільногірської міської ради, в якій зазначено, що ОСОБА_4 знаходився у відрядженні по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 31.08.1988 року по 29.09.1988 року (м.Славутич); довідку від 18.07.1991 р., видану Вільногірським автотранспортним підприємством 11267, в якій вказано, що ОСОБА_4 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 31.08.1988р. по 29.09.1988р. в якості водія на будівництві п.Славутич, копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1988 року, виданого 12 листопада 1990 року, з зазначенням, що воно безстрокове.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Української PCP від 23.07.1991р. № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української PCP про порядок введення в дію законів Української PCP «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що м. Славутич відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.

Таким чином, судом встановлено, що позивач працював в період з 31 серпня 1988 року по 29 вересня 1988 року водієм на будівництві в м.Славутич, в зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, протягом 30 днів, і як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3-ї категорії має право на зниження пенсійного віку на 5 років та призначення пенсії на пільгових умовах, тому дії Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, щодо відмови позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправними, позов підлягає задоволенню, а відповідача слід зобов'язати призначити позивачу пільгову пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

До того ж, згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає або сплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком. Відповідно до вимог ч.2 ст. 46 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", сума пенсії, не одержана своєчасно з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивач просить призначити йому пільгову пенсію з часу звернення з заявою до відповідача - з 01.08.2016 р., однак згідно документів, наданих відповідачем, ОСОБА_4 звернувся до відповідача з вказаного питання 29.07.2016 р., тому з метою захисту прав позивача, в даній частині позовних вимог, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених вимог та пільгову пенсію позивачу призначити з 29.07.2016 р., тобто з часу подання вказаної заяви.

Доводи відповідача щодо неможливості визначення факту роботи позивача в зоні відчуження та недійсності посвідчення позивача внаслідок не проведення його перереєстрації, суд до уваги не приймає, оскільки факт роботи позивача у вказаній зоні підтверджується доказами, наведеними вище, а факт не проведення позивачем перереєстрації посвідчення не впливає на наявність у нього права на призначення пенсії зі зниженням віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень згідно ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі ст.ст.10, 14, 41, 49, 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2, 185,186,254,255 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_4 до Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити .

Визнати неправомірною відмову Верхньодніпровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_4 пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та зобов'язати Верхньодніпровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 40383622, юридична адреса: вул. Щербицького, буд. 2, в м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області) призначити ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с.Трудолюбівка П'ятихатського району Дніпропетровської області, ІНН НОМЕР_1, що зареєстрований по АДРЕСА_1), пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3-ої категорії відповідно до вимог ст. ст. 49, 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 29 липня 2016 року.

Стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача - 551,20 грн., для відшкодування понесених ним судових витрат, в виді сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні , апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня, після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий - суддя : А.А.Борцова