Ухвала суду № 64663204, 09.02.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/182/17

Номер справи місцевого суду: 521/1061/17

Головуючий у першій інстанції Корой

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Котелевського Р.І.,

суддів: Прібилова В.М., Кадегроб А.І.,

за участю:

секретаря - Стоянової Л.І.

представника ТОВ «Главбуд плюс» - адвоката Оськіна М.Д.

представника потерпілого - адвоката Шевченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу адвоката Оськіна М.Д. в інтересах ТОВ «Главбуд Плюс», на ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.01.2017 року,-

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання адвоката Шевченко М.В. в інтересах потерпілого ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12016161470000810, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, накладено арешт на майно, яке належить ТОВ «Главбуд Плюс» (код 31997824), а саме на нежитлові приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1, загальною площею 3807,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що у разі не застосування арешту майна ТОВ «Главбуд Плюс», існує загроза його відчуження чи розпорядження, оскільки за час перебування ОСОБА_4 на посаді директора ТОВ «Главбуд Плюс», товариству була завдана матеріальна шкода на суму 2046831,90 грн.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді про накладення арешту, адвокат Оськін М.Д., який діє в інтересах ТОВ «Главбуд Плюс» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту. Апелянт посилається на те, що висновки слідчого судді що арештоване майно є об'єктом кримінального провадження, з урахуванням диспозиції ст.358 КК України, не відповідають дійсності. Вказує, що звернення представника потерпілого в порядку ч.1 ст.170 КПК України, з вимогою про накладення арешту на майно ТОВ «Главбуд Плюс» є необґрунтованим, оскільки цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілим заявлений до фізичної особи - ОСОБА_4, а тому накладення арешту на майно товариства, є безпідставним.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи адвоката Оськіна М.Д. в інтересах ТОВ «Главбуд Плюс», який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; думку адвоката Шевченка М.В. в інтересах потерпілого ОСОБА_3, який просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, а апеляційну скаргу без задоволення; вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням; обговоривши доводи апеляційної скарги; апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно матеріалів судового провадження оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена без виклику представника ТОВ «Главбуд Плюс», якому про арешт майна стало відомо вже після прийняття оскаржуваної ухвали, а саме 03.02.2017 року, а апеляційна скарга подана 06.02.2017 року. За таких підстав, з урахуванням положень ч.3 ст.395 КПК України, строк на апеляційне оскарження адвокатом Оськіним М.Д. пропущений не був.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді районного суду та невиконання слідчим та слідчим суддею положень ст.ст. 167, 168, 170, 171, 172, 173 КПК України, при зверненні з клопотанням, його судовому розгляді та прийнятті рішення за результатами розгляду клопотання, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали судової справи, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді районного суду не можна визнати законним та обґрунтованим.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

Вказана норма узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

За змістом ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Апеляційний суд вважає, що посилання, як слідчого судді в ухвалі, так і адвоката у клопотанні на те, що рухоме та нерухоме майно, яке належить ТОВ «Главбуд Плюс», відповідає критеріям ч.2 ст. 167 КПК України та на вказане майно у відповідності до положень ч.ч. 6, 10, 11 ст.170 КПК України може бути накладено арешт з метою забезпечення цивільного позову, не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки цивільний позов в даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_3 заявлений до фізичної особи - ОСОБА_4, який не є засновником або співвласником підприємства, а арешт майна оскаржуваною ухвалою накладений на майно підприємства - ТОВ «Главбуд Плюс».

Таким чином, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно є необґрунтованою, оскільки забезпечення кримінального провадження, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно могло мати місце в тому випадку, коли б воно відповідало вимогам ч.2 ст.167 КПК України.

Апеляційним судом встановлено, що слідчий суддя районного суду не звернув уваги на невідповідність клопотання про накладення арешту на майно вимогам ст.171 КПК України, в якому, до клопотання не додано жодного документу, який би підтверджував існування підстав для накладення арешту на майно, визначених в ч.2 ст.170 КПК України, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна. В клопотанні зазначені підстави, якими представник потерпілого обґрунтовує необхідність арешту майна, які, в свою чергу, не відповідають матеріалам кримінального провадження.

З урахуванням всіх обставин встановлених апеляційним судом, в колегії суддів на теперішній час нема підстав вважати, що майно, яке належить ТОВ «Главбуд Плюс» та на яке оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт в рамках кримінального провадження №12016161470000810 від 11.04.2016 року має відношення до цього кримінального провадження.

За таких підстав, у цьому кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, не може бути накладено арешт на зазначене в клопотанні адвоката майно з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, оскільки клопотання є невмотивованим в зв'язку з його невідповідністю вимогам ст.171 ККПК України.

Відповідно до ч.3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги невідповідність клопотання представника цивільного позивача вимогам ст.171 КПК України, яка не була усунута слідчим суддею районного суду в порядку ч.3 ст.172 КПК України, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді скасуванню, з прийняттям нової ухвали про повернення клопотання представника цивільного позивача для усунення недоліків, з підстав його невідповідності вимогам ст.171 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 167, 170-173, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката Оськіна М.Д. в інтересах ТОВ «Главбуд» - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27.01.2017 року, якою задоволено клопотання адвоката Шевченко М.В. в інтересах ОСОБА_3 та по кримінальному провадженню №12016161470000810, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, накладено арешт на майно, яке належить ТОВ «Главбуд Плюс» (код 31997824), а саме на нежитлові приміщення, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: НОМЕР_1, загальною площею 3807,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.

Постановити нову якою клопотання представника цивільного позивача адвоката Шевченка М.В., по кримінальному провадженню №12016161470000810 від 11.04.2016 року, з правовою кваліфікацією за ч.4 ст.358 КК України, про накладення арешту на майно ТОВ «Главбуд Плюс» (31997824) - повернути адвокату Шевченку М.В. для усунення недоліків на протязі 72 (семи десяти двох) годин з моменту отримання повного тесту ухвали апеляційного суду.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

Р.І. Котелевський А.І. Кадегроб В.М. Прібилов