Ухвала суду № 64659686, 09.02.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6552/15

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді - доповідача Косцової І.П. суддів Турецької І.О. Стас Л.В.за участю: секретаряРазінкіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ першого заступника голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України ОСОБА_6 від 15.10.2015 року № 254-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5».

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства щодо проведення службових розслідувань.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з питань праці (правонаступник Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України) подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що дата прийняття оскаржуваного наказу пов'язана з перебуванням позивача на лікарняному та відпустці, а підставою для його прийняття є не акт службової перевірки, а службова записка Голови комісії зі службового розслідування ОСОБА_7 та пояснювальна записка позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_5 у період виникнення спірних правовідносин перебував на посаді начальника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області.

У зв'язку з отриманням Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України інформації щодо неправомірних дій начальника Територіального управління Держгірпромнагляду України в Одеській області (перевищення термінів реєстрації ліфтів, самовільне відбуття у відпустку), наказом Держгірпромнагляду України від 24 липня 2015 року №42, створено спеціальну комісію для проведення у період з липня 2015 року по 25 вересня 2015 року службового розслідування.

Наказом Держгірпромнагляду України від 27 липня 2015 року №44 позивача було відсторонено від виконання повноважень начальника Територіального управління Держгірпромнагляду в Одеській області з 27 липня 2015 року по 24 вересня 2015 року.

За результатами службового розслідування складено акт від 31 серпня 2015 року, за висновками якого встановлені факти системних порушень при видачі територіальним управлінням Держгірпромнагляду дозволів суб'єктам господарювання, порушення порядку реєстрації ліфтів, а також порядку погодження відпусток.

На підставі вищезазначеного акту розслідування, службової записки голови комісії зі службового розслідування та пояснювальної записки позивача, наказом Держгіпромнагляду України від 15 жовтня 2015 року №254-к, ОСОБА_5 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани та позбавлений преміювання, відповідно до Положення про преміювання працівників територіального управління.

На думку позивача, зазначений наказ прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства, що стало підставою його звернення до суду з відповідним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнятий з порушенням строків притягнення до дисциплінарної відповідальності, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Приписами ст.1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 3723-XII) встановлено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону №3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах прокуратури, апаратах судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро України та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України

Основні обов'язки державних службовців визначені ст. 10 Закону № 3723-XII, серед яких: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі. Державний службовець повинен діяти в межах своїх повноважень. У разі одержання доручення, яке суперечить чинному законодавству, державний службовець зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі наполягання на його виконанні - повідомити вищу за посадою особу.

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців врегульовано ст.14 Закону №3723-XII, відповідно до якої Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за порушення правил професійної етики, інший вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

В свою чергу, загальний порядок та підстави застосування дисциплінарних стягнень передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП України.

Статтею 147 КЗпП України встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Аналізуючи наведені приписи законодавства, колегія суддів вважає, що дисциплінарне стягнення може бути накладене не пізніше одного місяця з дня його виявлення, проте не пізніше шести місяців з дня його вчинення.

Водночас, виявлення проступку передбачає не лише виявлення факту (події), а й визначення працівника, що порушив трудові обов'язки, характеру порушення, шкідливих наслідків правопорушення, причинного зв'язку між правопорушенням і шкідливими наслідками, вини працівника.

Як вбачається з акту службової перевірки від 31.08.2015 року, у період з січня 2015 року по липень 2015 року позивачем вчинялись системні порушення порядку видачі дозволів суб'єктам господарювання, порядку реєстрації ліфтів, а також порядку погодження відпусток.

Оскільки вказані проступки були виявлені відповідачем в процесі проведення службової перевірки, колегія суддів вважає, що дата складення акту перевірки є днем виявлення цих проступків, а отже місячний строк притягнення до дисциплінарної відповідальності необхідно обчислювати з 31.08.2015 року.

Враховуючи, що з дня складення акту перевірки по день прийняття оскаржуваного наказу минув 1 місяць 15 днів, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що приймаючи оскаржуваний наказ 15.10.2015 року, Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України не дотримано строків притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності.

Щодо посилань апелянта, що причиною прийняття оскаржуваного наказу зі спливом місячного строку є перебування позивача на лікарняному та у відпустці, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки докази у підтвердження вище зазначених обставин в матеріалах справи відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані всі обставини справи, їм надано правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з питань праці - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя-доповідач: І.П. Косцова

Судді: Л.В.Стас

І.О. Турецька