Рішення № 6465891, 23.10.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.09                                                                                 Справа № 8/195

За позовом Комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора № 2 Первомайської міської ради, м. Первомайськ Луганської області,

до Приватного підприємства «Ірбіс», м. Первомайськ Луганської області, -

про стягнення 1340 грн. 00 коп.          

          Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача –Демидов С.О. –юрисконсульт, - довіреність №114 від 05.05.09 року;

від відповідача - Мазка Л.В. - юрисконсульт, - довіреність № 47 від 24.03.09 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за оренду комунального майна –екскаватора ЭО-2775, державний номерний знак 57-94 ВЧ, у сумі 1340,00 грн. за період з 01.10.08 року по 21.04.09 року у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди цього майна за №1, укладеного між сторонами 24.01.01 року.

Розпорядженням голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 07.10.09 року розгляд справи доручено судді Середі А.П.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК) розгляд справи було відкладено з 09 жовтня до 23 жовтня 2009 року –з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.

До початку судового засідання, яке відбулося 23.10.09 року, представники сторін звернулися до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, мотивуючи його неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди комунального майна №1 від 24.01.01 року.

Представник відповідача позов не визнав, пославшись на те, що орендар з 04.08.05 року припинив оренду вищезгаданого екскаватора, до того ж він перебував у неробочому стані (заперечення на позов від 07.10.09 року за вих. №124).

І.Заслухавши представник сторін, дослідивши обставини справи та надані матеріали, суд дійшов наступного.

24.01.01 року між Житлово-експлуатаційною конторою №2 Первомайського міськвиконкому (далі –ЖЕК №2, - орендодавець) та Приватним підприємством «Ірбіс»(далі –ПП «Ірбіс», - орендар) укладено договір №1, згідно якому орендодавець на підставі акту передає орендареві екскаватор ЕО-2775, державний номер 57-94 ВЧ, у робочому стані, а орендар приймає його в оренду (п.1).

За час експлуатації екскаватора орендар зобов’язується здійснювати його технічне обслуговування, ремонт та заправку (п.2).

Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання зобов’язань, покладених на них договором, у відповідності до чинного законодавства. У випадку порушення однієї із сторін умов договору інша сторона має право розірвати договір в односторонньому порядку (п.3).

Оплата за оренду екскаватора встановлена за домовленістю сторін у сумі 200,00 грн. на місяць, у т.ч. ПДВ (п.3.1).

Орендар має право сплачувати орендну плату як грошовими коштами, так і ПММ (бензином). Оплата повинна бути здійснена не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. За прострочення платежів орендар зобов’язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний місяць прострочення (п. 3.2).

Екскаватор ЕО 2775, державний номер 57-94 ВЧ на час оренди знаходиться на повному забезпеченні орендаря та зберігається на його території (п.4.1).

Після закінчення терміну договору орендар зобов’язаний передати екскаватор орендодавцю згідно акту, у робочому стані. Впродовж 5-ти днів після повернення орендарем екскаватора відповідальність за крупну поломку вирішується комісійно за участю представників обох сторін (п.4.3).

Цей договір є дійсним з 24.01.2001 року до 24.02.2001 року (а.с.9-10).

Акт приймання-передачі екскаватора сторони до справи не надали, але жодна з них не оспорює факт передачі екскаватора від орендодавця –орендареві.

В подальшому на підставі листів орендаря (вих. №9 від 01.11.01 року (а.с.11); вих. №10 від 30.12.01 року (а.с.12); вих. №б/н та без дати (а.с. 13); вих. №б/н та без дати (а.с.14); вих. №б/н та без дати (а.с. 15) термін дії договору було продовжено кожного разу на один рік –з 24.02.2001 року до 31.12.05 року.

У зв’язку з неналежним виконанням умов договору оренди орендодавець 06.07.04 року за вих.№683 спрямував на адресу орендаря (відповідача по цій справі) претензію, у якій запропонував сплатити борг з орендної плати у сумі 2199,78 грн. (а.с.16).

З матеріалів справи вбачається, що викладені у ній вимоги орендарем не були задоволені (а.с.18).

Ця обставина стала підставою для звернення орендодавця до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення вказаної суми боргу.

Рішенням названого суду від 27.01.09 року (справа №11/254) позов було задоволено та стягнуто з орендаря заборгованість з орендної плати за період з вересня 2003 року по вересень 2008 року включно у сумі 8752,78 грн. (а.с.23-25) та видано відповідний наказ за №11/254 від 09.02.09 року (а.с.26).

Як вбачається з наявних у справі доказів, орендар після винесення вказаного судового рішення не повернув екскаватор орендодавцю, що змусило останнього 10.03.09 року звернутися на адресу орендаря з листом №207, з пропозицією –повернути орендований екскаватор у порядку, передбаченому вищезгаданим договором оренди (а.с.27), на що орендар надав згоду, зобов’язавшись повернути його 23.03.09 року (лист від 20.03.09 року за вих. №41).

Оскільки предмет оренди на вказану дату повернуто не було, 16.04.09 року орендодавець спрямував на адресу орендаря претензію №341, якою запропонував повернути предмет оренди не пізніше 21.04.09 року (а.с.29).

У зв’язку з неналежним технічним станом екскаватора приймальна комісія орендодавця 16.04.09 року склала акт приймання-передачі, у якому відобразила усі недоліки та несправності, наявні у предмета оренди (а.с.31-32)., - однак комісія з передачі екскаватора, створена орендарем, відмовилася підписати цей акт, мотивуючи відмову відсутністю у членів комісії з боку орендаря належної компетенції для визначення наявності-відсутності тих технічних недоліків екскаватора, які виявила комісія, створена орендодавцем (лист орендаря від 24.04.09 року вих. №63) (а.с.40).

Того ж дня (16.04.09 року) комісія, створена орендарем, склала свій варіант акту приймання-передачі, у якому не вказала на наявність технічних недоліків та несправностей у екскаватора, - однак комісія, створена орендодавцем, відмилася підписати цей варіант акут приймання-передачі.

21.04.09 року сторони уклали додаткову угоду про розірвання з 21.04.09 року вищезгаданого договору оренди №1 від 24.01.01 року (а.с.39).

З огляду на те, що орендар, утримуючи у своєму розпорядженні орендований екскаватор у період з 01.10.08 року по 21.04.09 року, не сплачував встановлену вищезгаданим договором орендну плату, орендодавець 30.04.09 року за вих. №372 (а.с.37) та 25.06.09 року за вих. №519 (а.с. 38) спрямував на адресу орендаря претензії, у яких запропонував сплатити заборгованість з орендної плати у сумі 1340,00 грн., надавши на підтвердження її наявності відповідні рахунки:

№331 від 30.11.08 року на суму 200,00 грн.; №360 від 31.12.08 року на суму 200,00 грн.; №2 від 31.01.09 року на суму 200,00 грн.; №33 від 28.02.09 року на суму 200,00 грн.; №60 від 31.03.09 року на суму 200,00 грн.; №90 від 30.04.09 року на суму 140,00 грн. та ін. (а.с.33-36).

Як вбачається з обставин справи, орендар відхилив обидві претензії, що стало підставою для звернення орендодавця з цим позовом до суду.

ІІ.Заслухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

1.При вирішенні цього спору суд виходить з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли 24.01.01 року, тобто під час діє Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року та продовжують мати місце після 01.01.04 року, - дати набрання чинності Цивільним кодексом України. З огляду на цю обставину суд, керуючись п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ, згідно якому Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Як сказано у п. 1 ст.11 ЦКУ, цивільні права та зобов'язання виникають з дій осіб, встановлених актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та зобов'язань, між іншим, є договори та інші правочини.

          Згідно частині 1 ст.202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

          Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана виконати на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші і т.д.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов'язання (ч. 1 ст.509 ЦКУ).

          Одностороння відмова від зобов’язання є неприпустимою (ст. 525 ЦКУ).

Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Частиною 1 ст.530 ЦКУ встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. 2.Правовідносини, що мають місце між сторонами за цим спором, належать до орендних.

          За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний термін (частина 1 ст.759 ЦКУ).

          Частиною 1 ст. 10 ЗУ №2269-ХІІ обов’язок орендаря сплачувати орендну плату за користування орендованим майном віднесено до істотних умов договору оренди.

Згідно частині 1 статті 762 ЦКУ за користування майном, у т.ч нерухомим, з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦКУ).

Відповідно до ч. 3 ст. 18 та ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

          Як стверджує позивач, орендар в період з 1 жовтня 2008 року по 21 квітня 2009 року не вносив орендну плату та не вжив заходів до повернення орендодавцю предмету оренди у порядку, визначеному п.3 розділу 4 договору оренди №1 від 24.01.01 року, - тобто припустився порушення своїх зобов’язань за договором.

          Частиною 1 ст. 785ЦКУ встановлено обов’язок наймача у разі припинення договору найму негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).

          Орендар ці доводи не спростував.

          Згідно статті 610 ЦКУ порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦКУ передбачено правові наслідки порушення зобов'язання: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Статтею 623 ЦКУ встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (ч.1). Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.2).

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (ч.3).

Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Таким чином, несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань щодо сплати орендної плати за користуванням орендованим майном, - тобто істотної умови договору оренди, підтверджено матеріалами справи.

Відповідач не довів суду правомірність своєї відмови від сплати орендної плати у спірній сумі.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином довів суду, що відповідач по справі припустився систематичного порушення термінів сплати орендної плати.

          З огляду на викладене, відповідно до ст. 29 ЗУ №2269-ХІІ, за невиконання зобов’язань за договором оренди в односторонньому порядку сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором, - на чому і наполягає позивач по цій справі.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 44, 47, 47-1 та 49 ГПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 338,00 грн. (державне мито - 102,00 грн. + витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.).

          На підставі викладеного, ст.ст.11,16, 203,509, 610, 611, 759,762,773 Цивільного кодексу України; ст.ст.2.10,18,19, 26, 27,29 Закону України від 10.04.92 року №2269-ХІ «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст.ст.44, 47, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Ірбіс», ідентифікаційний код 31140050, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Коваленко, 6, Луганської області, - на користь Комунального підприємства житлово-експлуатаційна контора №2 Первомайської міської ради, ідентифікаційний код 03339785, яке знаходиться за адресою: місто Первомайськ, вул. Леніна, 52-а Луганської області, - борг з орендної плати у сумі 1340 (одна тисяча триста сорок) грн. 00 коп., а також судові витрати: державне мито у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 23.10.2009 року за згодою представників сторін оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення згідно ст.84 ГПК України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду області у десятиденний термін з дня його підписання.

Рішення складено у повному обсязі та підписано –26.10.2009 року.

          Суддя                                                   А.П.Середа