Рішення № 64657086, 07.02.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2017р. Справа№ 914/3259/16

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Горецької З.В.,

за участю секретаря судового засідання Прокопів І.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН», м.Конотоп Сумської області

до відповідача: Військової частини А2595, м.Броди Львівської області

про стягнення 19 008,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явився

від відповідача: ОСОБА_1-представник, довіреність від 06.02.2017 року №339/86

Представнику відповідача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» до Військової частини А2595 про стягнення 19 008,00 грн.

Ухвалою від 27.12.2016 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.01.2017 року. Ухвалою від 17.01.2017 року розгляд справи відкладено до 07.02.2017 року, у зв»язку з неявкою відповідача. Рух справи відображено в ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання не зявився, вимоги ухвали суду виконав частково, позовні вимоги просить задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності повноважного представника, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання забезпечив, протии позовних вимог заперечив, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» (надалі позивач) та військовою частиною А2595 (надалі відповідач) укладено договір відповідального зберігання від 13.02.2015 року №32-15 (надалі договір).

Відповідно до умов договору відповідач передає позивачу, а позивач приймає на відповідальне зберігання та зобов»язується повернути відповідачу у схоронності майно, а саме, вертоліт Мі-8МТВ (заводський №95216) з авіаційними двигунами ТВ3-117ВМА (заводський №7087893900479) та ТВ3-117ВМА (заводський №7087883900128) (надалі майно).

Відповідно до п.2.1.11 договору, для підтвердження фактичного надання послуг позивач щомісячно надавав відповідачу для підписання акти наданих послуг, а саме:

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року, відправлений з супровідним листом від 23.06.2015 року №1863;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.07.2015 року по 31.07.2015 року, відправлений з супровідним листом від 03.08.2015 року №2576;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року, відправлений з супровідним листом від 02.09.2015 року №2924;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.09.2015 року по 30.09.2015 року, відправлений з супровідним листом від 02.10.2015 року №3414;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року, відправлений з супровідним листом від 04.11.2015 року №4049;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року, відправлений з супровідним листом від 07.12.2015 року №4893;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року, відправлений з супровідним листом від 12.12.2015 року №5474.

Відповідач вищевказані акти не підписав, вмотивованої письмової відмови від підписання ОСОБА_1 не надав.

Згідно п.3.1.9 відповідач підписує ОСОБА_1 наданих послуг надісланий позивачем протягом 5 робочих днів з дня його одержання. В разі не підписання відповідачем акту наданих послуг протягом вказаного строку та не надання вмотивованої письмової відмови від підписання ОСОБА_1 наданих послуг, послуги вважаються прийнятими.

Відсутність підписаного відповідачем ОСОБА_2 наданих послуг не є підставою для звільнення відповідача від обов»язку по сплаті за зберігання майна. Відповідно до ч.3 ст.212 ЦК України, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Вартість зберігання однієї одиниці майна за місяць складає 1 584,00 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна вартість зберігання майна по договору складає 19 008,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.4.1 договору).

Відповідно до умов договору розрахунок за надані позивачем послуги здійснюються відповідачем щомісячно до 15 числа місяця, який слідує за звітним місяцем, на підставі акту наданих послуг (п.4.2 договору).

Однак, на 08.12.2016 року відповідач не здійсним жодних оплат за договором, чим порушив умови договору.

Таким чином, сума заборгованості, за підрахунком позивача, становить 19 008,00 грн.

Позивач направив відповідачу претензію від 28.11.2016 року №69 (вих.№5187), яка відповідачем залишена без задоволення та відповіді.

Станом на день розгляду справи відповідач не сплатив заборгованість перед позивачем, розмір боргу не змінився.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу, явку повноважного представника в судове засідання 07.02.2017 року забезпечив, відзив на позов подав, в якому позовні вимоги заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позову. Відповідач стверджує, що після укладення вказаного договору його було направлено на взяття юридичних зобов»язань до Управління Державної казначейської служби в Бродівському районі, але у взятті зобов»язань військовій частині було відмовлено у зв»язку з тим, що військовій частині були виділені кошторисні призначення за спеціальним фондом бюджетної підпрограми КПКВ 2101020/7 «Відновлення боєздатності, утримання, експлуатація, ремонт озброєння та військової техніки» КЕКВ 2260 стаття 3602 близько 3 000 000,00 грн., а видатки для взяття юридичних зобов»язань щодо зберігання авіаційної техніки необхідно здійснювати за КЕКВ 2240. Протягом 2015 року кошторисні призначення за вказаним кодом видатків військовій частині так і не були виділені. На початку 2016 року позивач надіслав проект угоди на загальну суму 102 528,00 грн. щодо зберігання чотирьох одиниць авіаційної техніки з врахуванням виконаних послуг зі зберігання у 2015 році одного вертольоту МІ-8МТВ на загальну суму 19 008,00 грн. Військова частина про дану пропозицію щодо підписання договору повідомила відповідні органи військового управління, якими в подальшому було досягнуто домовленості з ДП «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» про зберігання авіаційної техніки військових частин армійської авіації на безоплатній основі. У зв»язку з тим, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Згідно ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» та військовою частиною А2595 укладено договір відповідального зберігання від 13.02.2015 року №32-15.

Даний договір є договором зберігання. Згідно до ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов»язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем) і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до умов договору відповідач передає позивачу, а позивач приймає на відповідальне зберігання та зобов»язується повернути відповідачу у схоронності майно, а саме, вертоліт Мі-8МТВ (заводський №95216) з авіаційними двигунами ТВ3-117ВМА (заводський №7087893900479) та ТВ3-117ВМА (заводський №7087883900128) (надалі майно).

Відповідно до п.2.1.11 договору, для підтвердження фактичного надання послуг позивач щомісячно надавав відповідачу для підписання акти наданих послуг, а саме:

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року, відправлений з супровідним листом від 23.06.2015 року №1863;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.07.2015 року по 31.07.2015 року, відправлений з супровідним листом від 03.08.2015 року №2576;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року, відправлений з супровідним листом від 02.09.2015 року №2924;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.09.2015 року по 30.09.2015 року, відправлений з супровідним листом від 02.10.2015 року №3414;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року, відправлений з супровідним листом від 04.11.2015 року №4049;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.11.2015 року по 30.11.2015 року, відправлений з супровідним листом від 07.12.2015 року №4893;

ОСОБА_2 наданих послуг до Договору за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року, відправлений з супровідним листом від 12.12.2015 року №5474.

Відповідач вищевказані акти не підписав, вмотивованої письмової відмови від підписання ОСОБА_1 не надав.

Згідно п.3.1.9 відповідач підписує ОСОБА_1 наданих послуг надісланий позивачем протягом 5 робочих днів з дня його одержання. В разі не підписання відповідачем акту наданих послуг протягом вказаного строку та не надання вмотивованої письмової відмови від підписання ОСОБА_1 наданих послуг, послуги вважаються прийнятими.

Відсутність підписаного відповідачем ОСОБА_2 наданих послуг не є підставою для звільнення відповідача від обов»язку по сплаті за зберігання майна. Відповідно до ч.3 ст.212 ЦК України, якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

Вартість зберігання однієї одиниці майна за місяць складає 1 584,00 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна вартість зберігання майна по договору складає 19 008,00 грн. з урахуванням ПДВ (п.4.1 договору).

Відповідно до умов договору розрахунок за надані позивачем послуги здійснюються відповідачем щомісячно до 15 числа місяця, який слідує за звітним місяцем, на підставі акту наданих послуг (п.4.2 договору).

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобовязання відповідачем не подано, і не надано доказів в підтвердження того, що між сторонами було досягнуто домовленості про зберігання авіаційної техніки військових частин армійської авіації на безоплатній основі.

Отже, відповідач своїх зобовязань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобовязань за договором.

Позивач належним чином виконав свої обов»язки за Договором та має право вимагати оплати відповідачем послуг зі зберігання майна.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував і не подав доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» до Військової частини А2595 про стягнення 19 008,00 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №5204 від 15.12.2016 року на суму 1 378,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Військової частини А2595 (80600, Львівська область, Бродівський район, м.Броди, вул.Храпая, будинок 1, ідентифікаційний код 07567158) на користь Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «АВІАКОН» (41600, м.Конотоп Сумської області, вул.Рябошапка,25; код ЄДРПОУ 12602750) заборгованість в розмірі 19 008,08 грн., а також 1 378,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 09.02.2017 р.

Суддя Горецька З. В.