Ухвала суду № 64656393, 07.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/17543/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Козак О.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

07 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови. Крім того, зазначила про розгляд справи без її участі.

02 лютого 2017 року на адресу суду від представника відповідача надійшло заперечення на апеляційну скаргу та від позивача надійшла заява про долучення додаткових доказів по справі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_2 з листопада 2008 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому та отримує пенсію відповідно до Закону України " Про державну службу" як державний службовець в розмірі 83% від заробітної плати.

04.08.2016 року та 29.09.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявами про виготовлення довідки у зв'язку із введенням в дію постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 та проведення на підставі такої довідки перерахунку пенсії.

Листами №418/Г-12 від 18.08.2016 року та №71035 від 30.09.2016 року управлінням Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому позивачу було відмовлено у задоволенні її заяв.

На виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.10.2016 року по справі №822/1843/16 позивачу управлінням ПФУ у м.Хмельницькому було видано довідку №28278/02 від 19.12.2016 року із складовими заробітної плати за грудень 2015 року на посаді, з якої їй було призначено пенсію.

21.12.2016 року ОСОБА_2 на підставі вищезазначеної довідки повторно звернулась до відповідача з заявою про проведення їй перерахунку призначеної раніше пенсії відповідно до статті 37-1Закону України «Про державну службу», у зв'язку із збільшенням заробітної плати.

Листом №1007/Г-12 від 21.12.2016 року управлінням Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому відмовлено позивачу у такому перерахунку.

ОСОБА_2, вважаючи таку відмову незаконною та такою, що порушує її права, звернулась з даним позовом до суду.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 37-1Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на час призначення пенсії) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У зв'язку із прийняттям Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" 28.12.2014 №76-VIII текст статті 37-1 викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії", в редакції, яка була чинна до 15.12.2015 року було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 р. N 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" з 01.12.2015 встановлені нові розміри посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка діє з 15.12.2015, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865, а саме, виключено п. 4, яким було визначено умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу".

На підставі постанови Кабінету Міністрів України №622 від 14.09.2016р. постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії, якою визначались умови перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", втратила чинність 23 вересня 2016 року.

Колегія суддів зазначає, що згідно Перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року, що набрав законної сили з 01.05.2016 року, втратив чинність Закон України "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Закон України "Про державну службу" № 889-VIII від 10.12.2015 року, що набрав законної сили з 01.05.2016 року не містить норм, щодо перерахунку раніше призначених пенсій державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року, яка набула чинності з 01.05.2016 р., пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року не передбачено такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців.

Таким чином, з грудня 2015 року чинним законодавством України не визначено суб'єктивного права, і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу".

На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, у відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відмова відповідача у такому перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивача, яка нею отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 р. зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист. У п. 2.2 вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) (254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України.

Враховуючи вищезазначене, колегія судді апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для перерахунку пенсії позивача згідно ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" і постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 р. №865 (в чинних редакціях на момент призначення позивачу пенсії), у зв'язку зі збільшенням заробітної плати, - відсутні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, своїми діями не здійснював заходів (та/або сприяли їх здійсненню), спрямованих на порушення прав та законних інтересів позивача.

Доводи позивача не спростовують правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, а відтак суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2016 року слід залишити без змін.

Крім того, при відкритті апеляційного провадження апеляційним судом було вирішено питання щодо відстрочення позивачу сплати судового збору до моменту вирішення справи по суті.

Оскільки апелянтом судовий збір сплачений не був, то апеляційний суд одночасно з ухваленням судового рішення вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Відповідно розміри та ставки судового збору встановлюються згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та розраховуються відповідно до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, станом на 1 січня календарного року.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 4 даного Закону зазначено, що за подання до суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За результатами розгляду справи апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, у зв'язку з чим з апелянта необхідно стягнути несплачену суму судового збору у розмірі 606,32 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 грудня 2016 року - без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (29009, АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 606,32 (шістсот шість гривень тридцять дві копійки) за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у м. Вінниці (м. Вінниця), код платежу 22030001; банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області; код банку отримувача 802015; розрахунковий рахунок: 31212206781002; код класифікації доходів бюджету 38054707; призначення платежу: судовий збір за подання апеляційної скарги у справі № 686/17543/16-а до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Граб Л.С.