Ухвала суду № 64656065, 08.02.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2049/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Загороднюк А.Г.

08 лютого 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Загороднюка А.Г.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до частини 1 статті 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 12 квітня 2007 року ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Хмельницької міської ради.

06 березня 2013 року відповідач видав наказ № 543 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по питанню здійснення господарської діяльності та взаєморозрахунків з ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент", ПП "Юридична фірма "Фортеця" за березень-листопад 2011 року.

В даному наказі зазначено, що відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України ДПІ у м.Хмельницькому було вручено письмовий запит фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 № 1051/17-1 від 22 січня 2013 року щодо надання письмових пояснень та їх підтвердження з питань формування податкового кредиту з зазначеними контрагентами. Позивач надала матеріали щодо проведених розрахунків з вищевказаними контрагентами за березень-листопад 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №1123/17-1/НОМЕР_1 від 28 березня 2013 року.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002751701/652 від 08 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 105292 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26323 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Суд І інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок податкового органу, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Колегія суддів погоджується з висновками суду І інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегією суддів встановлено, що в період з 21 березня 2013 року по 25 березня 2013 року працівниками державної податкової інспекції у м. Хмельницькому проведено документальну невиїзну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства при справлянні податку на додану вартість за березень-листопад 2011 року, про що складено акт № 1123/17-1/НОМЕР_1 від 28 березня 2013 року.

В акті перевірки встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 ПК України, оскільки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет з березня по листопад 2011 року на загальну суму 105 292 грн.

На підставі акту перевірки від 28 березня 2013 року № 1123/17-1/НОМЕР_1 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення № 0002751701/652 від 08 квітня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 105 292 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26 323 грн.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 28 березня 2013 року № 1123/17-1/НОМЕР_1, враховують акти про неможливість проведення перевірки ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент", ПП "Юридична фірма "Фортеця" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року, та базуються на наступному.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент" згідно з актом №5508/22-10/36757122 від 18 грудня 2012 року є банкрутом, ПП "Юридична фірма "Фортеця" - визнано банкрутом 20 лютого 2012 року, ТОВ "Арс Трейд" - відсутнє за місцем знаходження. Дані підприємства за адресою реєстрації не знаходиться, на підприємстві відсутні будь-які основні засоби та виробничі потужності.

Також зазначається, що в провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПС у Хмельницькій області перебуває кримінальна справа № 41/0279, в ході судового слідства по якій встановлено, що ОСОБА_3 шляхом надання за винагороду послуг в мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету діючими суб'єктами підприємницької діяльності, без мети здійснення підприємницької (господарської) діяльності, пов'язаної з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, з метою прикриття незаконної діяльності, сприяв шляхом придбання, зокрема, ПП "Юридична фірма "Фортеця", ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент" та перереєстрації їх в органах державної влади на підставних осіб, які не мали наміру здійснювати реєстрацію суб'єктів та вести на них підприємницьку діяльність. Діяльність зазначених підприємств підпадає під ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання.

У період, за який проводилась перевірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання були: керівник ОСОБА_4, головний бухгалтер ОСОБА_5 (ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент"), керівник ОСОБА_4 (ПП "Юридична фірма "Фортеця"), керівник ОСОБА_4 (ТОВ "Арс Трейд"). Опитати ОСОБА_6 не надалось можливим, оскільки останній зареєстрований в АДРЕСА_1.

Разом з цим, відповідно до протоколів допиту гр. ОСОБА_7 (який був директором ПП "Юридична фірма "Фортеця") та ОСОБА_5 (який був директором ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент"; згідно протоколу допита свідка від 07 травня 2012 року погодився за винагороду перереєструвати зазначене ТОВ на своє ім'я) - вказують, що вони ніякі первинні документи від імені підприємств не укладали та не підписували.

Також для перевірки не надано договорів, укладених між позивачем та вищезазначеними контрагентами, товарно-транспортних документів, сертифікатів відповідності від підприємства-виробника, ДСТУ, ТУ на товар, паспортів якості на товар, документів, що засвідчують зберігання ТМЦ.

Перевіркою встановлено відсутність поставок ТМЦ, їх подальшого використання, укладені угоди були вчинені без мети реального настання правових наслідків.

Судом І інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент" укладено договір поставки від 01 липня 2011 року № 42/07, відповідно до якого продавець ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент" в особі директора ОСОБА_6, зобов'язується поставити (передати у власність/повне господарське відання) у власність покупця ФОП ОСОБА_2, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах Договору. Предметом поставки є запасні частини до будівельної та спеціальної техніки.

Між позивачем та ТОВ "Арс Трейд" укладено договір поставки № 55/04 від 01 квітня 2011 року, відповідно до якого ТОВ "Арс Трейд" в особі директора ОСОБА_6 (постачальник) постачає товар в асортименті, вказаному в рахунку-фактурі, накладній, або акті, які є невід'ємною частиною даного договору.

Між позивачем (покупець) та ПП "Юридична фірма "Фортеця" в особі директора ОСОБА_6 (постачальник) укладено договір № 25/03 від 01 березня 2011 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставляти запчастини (товар), а покупець - приймати товар та вчасно оплачувати його.

На підтвердження реальності виконання умов даних договорів позивачем надано накладні, податкові накладні на суму 631752,8 грн., (в т.ч. ПДВ 105292,2 грн.), зокрема: з ПП "Юридична фірма "Фортеця" на загальну суму 128215,2 грн. (в т.ч. ПДВ 21369,2 грн), з ТОВ "Арс Трейд" на загальну суму 124426,8 грн. (в т.ч. ПДВ 20737,8 грн), з ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент" - на суму 379110,8 грн. (в т.ч. ПДВ 63185,2 грн.). На підтвердження оплати товару позивачем надано копії виписок по рахунку, отриманий товар оприбуткований у книзі обліку доходів і витрат.

В обґрунтування використання отриманого товару у господарській діяльності та подальшого руху товару позивачем надано податкові та видаткові накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей - які були виписані за наслідками договірних відносин з ПАТ "Подільські товтри", ТОВ "Метхімснаб", ПП "Агрофірма "Кобзар", ДТГО "Південно-західна залізниця" МЧ-2 Жмеринка, ДП УПП У3, ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість" Полупанівська філія ТОВ ВК "Гірничодобувна промисловість", ТОВ "Будремкомплект", ТОВ "Мегапром", ПАТ "Корживський СГДК", ТОВ "ДНЕСТА", ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Карьєр "НОВОСИЛКА", ВАТ "БЦ ЗЗБВ", ДП "Хмельницький облавтодор" Філія "Русанівський спецкар'єр", ТОВ "ТДС Спецтехніка", СТзОВ "Сидорівський "Бровар", ВАТ "Завод нерудних матеріалів "Нерудпром", українське-російське ТОВ "Нефтек-Гранд", ТОВ "АТП УБ ХАЕС", ФОП ОСОБА_9, ДП "Західспецбуд-1", ПРАТ "БЦ ЗЗБВ", ДП "Закупнянський кар'єр, ФОП ОСОБА_10, ТОВ УМР "Азовводстрой".

Таким чином, дослідженими та наявними в матеріалах справи доказами спростовується висновок апелянта, що укладені позивачем договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, надані належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації, наявності чи відсутності основних фондів у останнього.

Законодавством не передбачено обов'язку покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, оскільки чинним законодавством така відповідальність не передбачена.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що під час укладення договорів контрагенти позивача були зареєстровані у встановленому законом порядку, свідоцтва платників ПДВ на момент виконання договірних зобов'язань були чинними.

Невиконання контрагентом своїх податкових зобов'язань тягне відповідальність та негативні наслідки тільки для цієї особи. Також вказана обставина не є підставою для позбавлення позивача як платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження.

Разом з тим, враховуючи підтвердження первинними документами фактичного здійснення господарської операції між сторонами по придбанню товару, наявність або відсутність у платника податків - покупця сертифікатів якості товару, транспортної документації не впливає відповідно до вимог податкового законодавства на правомірність формування податкового кредиту.

Відсутність окремих документів не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналізуючи встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна, за умови придбання товарів та послуг з метою їхнього подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, в зв'язку з чим вважає, що позивач сформував податковий кредит на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент", ПП "Юридична фірма "Фортеця" цілком правомірно у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Правомірність права платника податку на формування податкового кредиту у звітних (податкових) періодах на підставі отриманих податкових накладних від ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент", ПП "Юридична фірма "Фортеця" підтверджується обставинами які встановлені в судовому засіданні.

Акт від 18 грудня 2012 року № 5508/22-10/36757122 про неможливість проведення перевірки ТОВ "Ейс Контракшен Меджмент", акт від 24 грудня 2012 року № 5659/22-10/365220226 про неможливість проведення перевірки ПП "Юридична фірма"Фортеця", акт від 17 грудня 2012 року № 6469/22-37451200 про неможливість проведення перевірки ТОВ "АРС Трейд" були складені значно пізніше, ніж відбувалися операції між ТОВ "Арс Трейд", ТОВ "Ейс Контракшен Менеджмент", ПП "Юридична фірма "Фортеця" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, тому суд не бере до уваги їх висновків при вирішенні спору.

Жодних порушень пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при проведенні перевірки не виявлено, при розгляді справи в суді не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Загороднюк А.Г. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.