Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2017 року справа №805/2770/16-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Челахової О.О., представника другого відповідача ОСОБА_2, діючої за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 805/2770/16-а за позовом Приватного підприємства «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» до ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС України в Донецькій області, про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:
- визнати неправомірними дії ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за січень - червень 2015 року ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС»;
- зобов'язати ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року датою її фактичного подання ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» 23.05.2016 року;
- зобов'язати ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти декларацію з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, червень 2015 року датою її фактичного подання ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» 24.05.2016 року;
- зобов'язати ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року) датою її фактичного подання ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» 25.05.2016 року;
- зобов'язати ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області відобразити показники декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень, лютий, березень, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року), травень, червень 2015 року ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість щодо автоматичного збільшення реєстраційної суми ліміту реєстрації податкових накладних;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» має право реєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 82450000 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ. ( т. 1 а.с. 5-15, 135-138).
В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що у відповідача відсутні підстави для неприйняття податкових декларацій, оскільки декларації подані з дотриманням норм чинного законодавства, а саме п. 7.5 наказу ДПА України № 233 «Про подання електронної податкової звітності», п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України, пункту 33 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.
Визнано неправомірними дії ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неприйняття декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за січень - червень 2015 року ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС».
Зобов'язано ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти декларацію з податку на додану вартість за грудень 2014 року датою її фактичного подання ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» 23.05.2016 року.
Зобов'язано ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти декларацію з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, травень, червень 2015 року датою її фактичного подання ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» 24.05.2016 року.
Зобов'язано ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року) датою її фактичного подання ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» 25.05.2016 року.
Зобов'язано ОСОБА_3 об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області відобразити показники декларації з податку на додану вартість за грудень 2014 року, січень, лютий, березень, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року), травень, червень 2015 року ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» у системі електронного адміністрування податку на додану вартість щодо автоматичного збільшення реєстраційної суми ліміту реєстрації податкових накладних.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» має право реєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 82450000 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ.
При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що саме друга квитанція є документом, у якому у відповідності до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган ДФС України вказує про відмову у прийнятті податкової звітності та зазначає причини такої відмови. Разом з тим, відповідач не формував та не направляв позивачу квитанції № 2 про відмову у прийнятті податкових декларацій.
Зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року прийнята 24 травня 2016 року ОСОБА_3 ОДПІ, таким чином відповідно до п. 200.1, 200.4 ст. 200, ст. 200-1 Податкового кодексу, розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу податковий орган в порушення зазначених норм не зарахував вказану позивачем суму до суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ, та останнім не збільшено суму податку за червень 2015 року, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладених в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ОДПІ просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно п. 49.8 ст. 48 Податкового кодексу України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобовязана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обовязкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Таким чином, під час прийняття вищевказаних податкових декларацій посадовими особами ОСОБА_3 ОДПІ при перевірці наявності та достовірності заповнення всіх обовязкових реквізитів, встановлено порушення вимог п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, а саме не вірно вказана назва ДПІ куди подається податкова звітність. На підставі вищевикладеного, позивачу направлено повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Таким чином, податкові декларації, надані платником, вважаються неприйнятими у звязку з порушенням вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України та у разі, якщо податковий орган надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або надсилає його платнику податків.
В апеляційній скарзі відповідач ДФС України просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове законне та обґрунтоване рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу стосовно зобовязання ДФС України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину відємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 82450000 грн. та відобразити відповідне збільшення у витягу з системи електронного адміністрування ПДВ відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до даних інформаційних систем ДФС України, підприємством надано декларацію з ПДВ за червень 2015 року до контролюючого органу з порушенням термінів подання звітності з ПДВ встановленим пп.49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме 24.05.2016 року.
На виконання вимог Податкового кодексу України, з урахуванням внесених змін законом України від 16.07.2015 року № 643, ДФС України забезпечено до 10 серпня 2015 року зареєстрованим платникам податку збільшення суми У накл. на суму відємного значення, непогашеного станом на 01.07.2015 року та задекларованого платником у рядках 24 та 31 податкової декларації з ПДВ за червень 2015 року, що була надана платником до 31.07.2015 року.
Тобто, показники поданої 24.05.2016 року декларації з ПДВ за червень 2015 року не впливають на суму реєстраційного ліміту та збільшення його суми не відбувається.
У судовому засіданні представник другого відповідача надала пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі ДФС України, підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, просила суд їх задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представники позивача, першого та третього відповідача у судове засідання не зявились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Приватне підприємство «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» є юридичною особою, знаходиться у АДРЕСА_1, про що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зроблено запис. Підприємство взято на податковий облік до ДПІ У Кiровському районi м. Донецька Головного управлiння ДФС у Донецькiй областi (т. 1 а.с. 16-23).
Наказом Державної фіскальної служби України № 160 від 24.02.2016 року «Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Донецькій області» реорганізовано Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області шляхом приєднання до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області ( т. 1 а.с. 148-154).
23 травня 2016 року позивачем надіслано відповідачу в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за період грудень 2014 року та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ( т. 1 а.с. 39-40).
Відповідачем ОСОБА_3 ОДПІ(Кіровське р-не у м.Донецьку від-ня) зазначена податкова звітність прийнята 23.05.2016 року о 15:19:08 год., реєстраційний № НОМЕР_1, про що свідчить квитанція № 2 ( т. 1 а.с. 41, зворотній бік).
24 травня 2016 року позивачем надіслано податкові декларації з податку на додану вартість:
-за січень 2015 року, яка прийнята ОСОБА_3 ОДПІ (Кіровське р-не у м.Донецьку від-ня) 24.05.2016 року о 18:54:54 год., реєстраційний № НОМЕР_2, про що свідчить квитанція № 2;
-за лютий 2015 року, яка прийнята ОСОБА_3 ОДПІ (Кіровське р-не у м.Донецьку від-ня) 24.05.2016 року о 18:54:54 год., реєстраційний № НОМЕР_3,про що свідчить квитанція № 2;
-за березень 2015 року, яка прийнятаМаріупольською ОДПІ (Кіровське р-не у м.Донецьку від-ня) 24.05.2016 року о 18:54:55 год., реєстраційний № НОМЕР_4, про що свідчить квитанція № 2;
-за травень 2015 року, яка прийнята ОСОБА_3 ОДПІ( Кіровське р-не у м.Донецьку від-ня) 24.05.2016 року о 18:54:55 год., реєстраційний № НОМЕР_5, про що свідчить квитанція № 2;
-за червень 2015 року, яка прийнята ОСОБА_3 ОДПІ( Кіровське р-не у м.Донецьку від-ня) 24.05.2016 року о 18:54:55 год., реєстраційний № НОМЕР_6, про що свідчить квитанція № 2 ( т. 1 а.с. 42-47, 50-53).
25 травня 2016 року позивачем надіслано відповідачу в електронному вигляді уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року), який прийнятий ОСОБА_3 ОДПІ (Кіровське р-не у м.Донецьку від-ня) 25.05.2016 року о 16:06:22 год., реєстраційний № НОМЕР_7, про що свідчить квитанція № 2 ( т. 1 а.с. 48-49).
27 травня 2016 року ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на адресу підприємства складено повідомлення про відмову у прийнятті податкових декларацій за грудень 2014 року, січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року,отриманих 23.05.2016 року та 24.05.2016 року, у звязку з тим, що позивачем не вірно вказано назва контролюючого органу до якого подана декларація (т. 1 а.с. 117).
Однак відносно, отриманої 25 травня 2016 року в електронному вигляді уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року), в якому зазначена аналогічна назва контролюючого органу, ОСОБА_3 ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області ніякого рішення щодо не прийняття не прийнято , тому зазначений документ визнаний відповідачем правомірним.
10 червня 2016 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області ( у відповідь лист підприємства від 02.06.2016 року № 3010/10) листом № 3174/10/05-99-08-01-13-3 повідомлено ПП «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС» про те, що показники поданої 24.05.2016 року декларації з ПДВ за червень 2015 року не впливають на суму реєстраційного ліміту та збільшення його суми не відбувається з огляду на пункт 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Щодо поданих підприємством декларацій з ПДВ за грудень 2014 року, за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року), то підприємством не вірно вказано назва контролюючого органу, до якого подана декларація та не вказано повне найменування платника податків згідно з реєстраційним документом.
В зазначеному листі вказано, що ДПІ складено довідку про неможливість вручення примірника повідомлення про відмову у прийнятті податкових декларацій від 24.05.2015 року № 16687/10/05-19-12-01, оскільки у звязку з проведенням антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях з 27.11.2014 року УДППЗ « Укрпоштою» припинено приймання поштових відправлень до населених пунктів, на території яких органи державної влади не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження ( т. 1 а.с. 34-38).
Отже, відповідно до даного листа, повідомлення про відмову у прийнятті податкових накладних було складено саме 24.05.2015 року, в той час як до матеріалів справи залучено повідомлення від 27 травня 2016 року( а.с.117 т.1).
З огляду на зазначено та, враховуючи відсутність доказів скерування зазначено повідомлення на електронну адресу позивача, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про не доведеність відповідачем факту своєчасного складання та повідомлення позивача щодо відмови у прийнятті податкових декларацій.
При вирішенні справи, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Пунктом 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
Відповідно до приписів п. 49.1, п. 49.2, п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період ( п. 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України).
Згідно п. 48.7 ст. 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 цього Кодексу.
У відповідності до п. 49.8 ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Пунктом 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою також за наявності квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку (п.п. 49.9.1 п. 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Згідно п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право: подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.
Подання електронної звітності до органів ДФС України врегульоване наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності», яким затверджено Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (далі - Інструкція).
Ця Інструкція визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису. Ця Інструкція поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.
У відповідності до пункту 1 Інструкції квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (далі - друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.
Згідно пунктів 7.4 - 7.7 Інструкції перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, саме друга квитанція є тим документом, у якому у відповідності до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України орган ДФС України вказує про відмову у прийнятті податкової звітності та зазначає причини такої відмови.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано відповідачу в електронному вигляді податкову декларацію з податку на додану вартість за період грудень 2014 року та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ( т. 1 а.с. 39-40). Зазначена податкова звітність прийнята відповідачем 1 23.05.2016 року о 15:19:08 год., про що свідчить квитанція № 2 ( т. 1 а.с. 41, зворотній бік).
24 травня 2016 року позивачем надіслано податкові декларації з податку на додану вартість: за січень 2015 року, яка прийнята ОСОБА_3 ОДПІ 24.05.2016 року о 18:54:54 год., реєстраційний № НОМЕР_2, про що свідчить квитанція № 2; за лютий 2015 року, яка прийнята ОСОБА_3 ОДПІ 24.05.2016 року о 18:54:54 год., реєстраційний № НОМЕР_3,про що свідчить квитанція № 2; за березень 2015 року, яка прийнята ОСОБА_3 ОДПІ 24.05.2016 року о 18:54:55 год., реєстраційний № НОМЕР_4, про що свідчить квитанція № 2; за травень 2015 року, яка прийнята ОСОБА_3 ОДПІ 24.05.2016 року о 18:54:55 год., реєстраційний № НОМЕР_5, про що свідчить квитанція № 2; за червень 2015 року, яка прийнята ОСОБА_3 ОДПІ 24.05.2016 року о 18:54:55 год., реєстраційний № НОМЕР_6, про що свідчить квитанція № 2 ( т. 1 а.с. 42-47, 50-53).
Також позивачем надіслано відповідачу в електронному вигляді уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року), який прийнята ОСОБА_3 ОДПІ 25.05.2016 року о 16:06:22 год., реєстраційний № НОМЕР_7, про що свідчить квитанція № 2 ( т. 1 а.с. 48-49).
як вбачається з квитанцій за № 2 відправником квитанціє є Державна фіскальна служба України, яка в розділі « виявлені помилки» ніяких помилок не зазначила.
З огляду на вищевикладене вбачається, що відповідач не формував та не направляв позивачу квитанції № 2 про відмову у прийнятті податкових декларацій.
Отже, з урахуванням того, що контролюючим органом видані квитанції № 2 без зазначення причини відмови у прийнятті податкові декларації за січень 2015 року, лютий 2015 року, березень 2015 року, травень 2015 року, червень 2015 року, грудень 2014 року, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року вважаються прийнятими.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наказом Державної фіскальної служби України № 160 від 24.02.2016 року «Про реорганізацію деяких територіальних органів ДФС у Донецькій області» реорганізовано Державну податкову інспекцію у Кіровському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області шляхом приєднання до ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області. Щодо звітності, перший відповідач не спростовує право позивача подавати таку звітність, зокрема, в електронній формі саме до нього, оскільки позивач продовжує бути зареєстрованим як платник податку на додану вартість саме в ДПІ у Кіровському районі м. Донецька.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності дій ОСОБА_3 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо неприйняття декларацій з податку на додану вартість за грудень 2014 року, за січень - червень 2015 року Приватного підприємства «ЕКО-ПРІНТ ПЛЮС», уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2016 року (звітний період, що уточнюється - квітень 2015 року).
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної фіскальної служби України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку підприємство має право реєструвати податкові накладні та / або розрахунки коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних на величину від'ємного значення за декларацією з податку на додану вартість за червень 2015 року у сумі 82450000 грн. колегія суддів зазначає наступне.
24 травня 2016 року позивачем до контролюючого органу надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка отримана ОСОБА_3 ОДПІ 24.05.2016 року о 18:54:55 год., реєстраційний № НОМЕР_6, про що свідчить квитанція № 2.
Згідно рядка 21 зазначеної Декларації сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду склала 82450000 грн.
Разом з тим зазначена сума відповідачем не відображена в даних про стан рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, та не включена до суми податку, на яку позивач вправі зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Система електронного адміністрування податку запроваджується поетапно: на перехідний період (до 1 липня 2015 р.) - у тестовому режимі; із зазначеної дати - на постійній основі.
Рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобовязань з податку.
Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі ( п. 4 Порядку).
Відповідно до положень п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.4. Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобовязань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (УНакл), обчислену за такою формулою: УНакл = ?НаклОтр + ?Митн + ??ПопРах + ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ.
де: УНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; УПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті; ?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу; УНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; УВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; УПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобовязань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників УНаклОтр та УНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників УНаклОтр, УНаклВид та УМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 1 липня 2015 року.
Під час обрахунку суми УНакл також використовуються показники, визначені пунктами 34, 34-1 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.
Згідно п. 34 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, станом на третій робочий день після дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або відємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових УНаклОтр, УНаклВид та УМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року.
Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом, зокрема, до 31 липня 2015 року для платників податків, що застосовують звітний (податковий) період місяць, без проведення перевірок, передбачених статтею 200 цього Кодексу, на суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, та суму непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду, що зазначено в податковій звітності з податку на додану вартість, у якій відображаються розрахунки з бюджетом та/або відображаються операції, що стосуються спеціального режиму оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, за червень 2015 року. На таку суму платником податку збільшується розмір суми податкового кредиту за звітний (податковий) період (липень 2015 року).
З огляду на вищевикладене вбачається, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми щоразу при зміні значення буд-якого з показників формули.
Враховуючи те, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року прийнята 24 травня 2016 року ОСОБА_3 ОДПІ, про що свідчить друга квитанція, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем протиправно не зараховано вказану суму до суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту з ПДВ, та, відповідно, не збільшено суму податку за червень 2015 року, на яку позивач має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшла висновку, що оскільки декларація з податку на додану вартість за 2014-2015 роки подана підприємством з дотриманням норм законодавства з питань оподаткування, відповідачі діяли з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, а обовязок відобразити показники декларації в картці особового рахунку є обовязком, який покладено на податковий орган нормами Податкового кодексу України, а відсутність в картці особового рахунку та у системі електронного адміністрування ПДВ відомостей, зазначених підприємством в декларації з ПДВ за 2014-2015 року з часу її подання та відсутність механізму такого адміністрування порушує права платника податків.
Згідно п. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наявних доказів в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг апелянтів не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, справа по суті вирішена правильно і підстави для скасування або зміни постанови відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2016 року у справі № 805/2770/16-а - залишити без змін.
Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 08 лютого 2017 року.
Повний текст ухвали виготовлено 10 лютого 2017 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Судді Т.Г. Арабей
ОСОБА_4
ОСОБА_5
Судове рішення № 64655538, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 08.02.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 805/2770/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: