Рішення № 6465115, 05.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/529 05.10.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал» до Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про стягнення 603 439,12 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Демченко І.С. - предст. за довір. № б/н від 01.06.2009р.;

Від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 05.10.2009р. на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал»до Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про стягнення з відповідача на користь позивача 603 439,12 грн. заборгованості за Договором № 25 від 01.09.2008р., з яких: сума основного боргу –499 921,21 грн., пені – 59086,57 грн., інфляційні нарахування – 36 994,16 грн., 3% річних – 7 437,18 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за Договором зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2009р. було порушено провадження у справі № 35/529, розгляд справи призначено на 16.09.2009р.

В судовому засіданні 16.09.2009р. представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/529 від 19.08.2009р.

Відповідач в судове засідання 16.09.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/529 від 19.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

В судовому засіданні 16.09.2009р., на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.10.2009 року.

В судовому засіданні 05.10.2009р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/529 від 19.08.2009р., надав оригінали документів для огляду, підтримав позов та просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 05.10.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/529 від 19.08.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 16.09.2009р., 05.10.2009р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Горал»(далі-позивач) та Головним управлінням соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації (далі-відповідач) було укладено Договір № 25 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору поставки (п. 1.1.) постачальник зобов’язався передати у власність покупця вироби з паперу господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення (підгузки для дорослих) (далі –товар) в кількості та за ціною, які зазначені у специфікації (Додаток № 1), що додається до цього договору і є його невід’ємною частиною, а покупець –прийняти цей товар та оплатити його вартість.

Згідно п. 2.1. договору № 25 від 01.09.2008р. сума договору становить 499921,21 грн. з ПДВ.

Умовами Договору було встановлено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються на підставі п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за надані послуги здійснюється протягом 3 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок (п. 4.1.).

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору № 25 від 01.09.2008р. поставив відповідачу товар згідно специфікації на підставі довіреності серії ИАЖ № 959783 від 10.10.2008р. за видатковою накладною (копії в матеріалах справи): № РН-0000018 від 10.10.2008р. на суму 499 921,21 грн.

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі. Проте, доказів того, що товар за вказаною видатковою накладною було поставлено відповідачу саме на виконання умов договору № 25 від 01.09.2008р. суду надано не було.

Строк виконання зобов‘язання відповідача у вказаній видатковій накладній зазначений не був. 02.02.2009р. позивач направив відповідачу претензію за вих. № 13 від 02.02.2009р. з вимогою у триденний термін перерахувати суму заборгованості та штрафних санкцій на рахунок позивача. Згідно відмітки на претензії за вих. № 13 від 02.02.2009р. відповідач отримав її – 02.02.2009р. Отже, термін виконання відповідачем зобов‘язання по оплаті поставленого товару було визначено позивачем з 02.02.2009 року по 05.02.2009 року. Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, однак права і обов‘язки сторін, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за вказаною вище видатковою накладною не ґрунтуються на договорі № 25 від 01.09.2008р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 499 921,21 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 499 921,21 грн.

Станом на 10.09.2009р. між сторонами було складено та підписано Акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем склала 499921,21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 499 921,21 грн. не сплатив.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 36 994,16 грн., 3% річних – 7 437,18 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 499 921,21 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 36 994,16 грн., 3% річних в розмірі 7 437,18 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 59 086,57 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Пунктом 7.3. Договору № 25 від 01.09.2008р. було встановлено, що за несвоєчасне виконання обов’язків, передбачених у п. 4 Договору, покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від недорахованої суми, за кожний день затримки, та не звільняється від виконання своїх зобов’язань за даним договором.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі. Оскільки позивачем не надано доказів того, що поставка товару була здійснена на виконання умов договору № 25 від 01.09.2008р., а відповідно до п. 2 ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 59 086,57 грн. необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Головного управління соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації (03165, м. Київ, просп. Космонавта Комарова, 7, код ЄДРПОУ 03193465, р/р 35416015000082 в ГУ ДКУ м. Києва, МФО 820019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Горал»(04123, м. Київ, вул. Їжакевича, 1/24 літ. А, код ЄДРПОУ 32668448, р/р 2600101108201 у філії «Центральне РУ»ВАТ банк «Фінанси та Кредит», МФО 300937), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 499 921,21 грн. (чотириста дев’яносто дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять одну гривню 21 коп.) –заборгованості за поставлений товар, 36 994,16 грн. (тридцять шість тисяч дев’ятсот дев’яносто чотири гривні 16 коп.) –інфляційних нарахувань, 7 437,18 грн. (сім тисяч чотириста тридцять сім гривень 18 коп.) –3% річних, 5 443,53 (п’ять тисяч чотириста сорок три гривні 53 коп.) –державного мита, 106,45 грн. (сто шість гривень 45 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 23.10.2009р.