Рішення № 6464643, 26.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/495 26.10.09 За первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт» ДоПідприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Інтертехнологія» Простягнення 312060, 00 грн. За зустрічним позовомПідприємства з іноземними інвестиціями ТОВ «Інтертехнологія»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт»

Прозобов’язання вчинити дії

          Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт»: Дубовик А.А., Денисюк О.С.

Від Підприємства з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехнологія»: Оніщенко О.В., Майнштейн В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” до Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” про стягнення 312060, 00 грн.

Ухвалою судді Господарського суду міста Києва Кондратової І.Д. від 15.12.2008 року порушено провадження у справі № 37/495, розгляд справи призначено на 19.01.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2009 року розгляд справи було відкладено на 02.02.2009 р. через нез’явлення представника відповідача у судове засідання, а також у зв’язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

03.02.2009 р. представник Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” подав зустрічну позовну заяву, у якій просив зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” виконати умови договору поставки № Б-1267 від 30.03.2006 р. в частині виконання робіт по монтажу устаткування, введенню його в експлуатацію та проведення інструктажу виробничого персоналу Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія”.

           Призначене судове засідання 03.02.2009 року не відбулось, розгляд справи було відкладено до 09.02.2009 року, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

Відповідно до поданої 03.02.2009 року заяви представником Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія”, судом здійснювалась технічна фіксація судового процесу.

          Ухвалою суду від 09.02.2009 р. зустрічний позов Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт”; призначено у даній справі судову технічну експертизу, проведення якої доручено здійснювати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; провадження у справі № 37/495 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експертів. Крім того, ухвалою від 09.02.2009 р. було вирішено з метою забезпечення позову накласти арешт на грошові суми, що належать Підприємству з іноземними інвестиціями ТОВ «Інтертехнологія»в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 312060 грн., які знаходяться на поточних рахунках, які виявить державний виконавець, а при відсутності коштів –на майно Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія”.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2009 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2009 р. у справі № 37/495 скасовано в частині забезпечення позову, а в решті ухвалу залишено без змін.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 р. № 1-1/877 дану справу № 37/495 передано на розгляд судді Гавриловській І.О.

Листом від 10.06.2009 р. № 115 Господарський суд м. Києва направив справу № 37/495 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової технічної експертизи, призначеної відповідно до ухвали суду від 09.02.2009 р. № 37/495.

22.07.2009 р. дана справа повернулася до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз без виконання судової експертизи, оскільки, згідно з листом КНДІСЕ від 19.06.2009 р. № 14/5б-3736/л, в Київському НДІ судових експертиз відсутні фахівці, що мають необхідні знання для вирішення питань, вказаних в ухвалі суду від 09.02.2009 р. у справі № 37/495.

Ухвалою суду від 29.07.2009 р. справу № 37/495 прийнято до свого провадження, поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.08.2009 р.; зобов’язано сторін надати суду пропозиції стосовно установи, яка може відповідно до чинного законодавства України провести судову експертизу, призначену ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009 р. у справі № 37/495 і яка має фахівців з відповідними спеціальними знаннями.

10.08.2009 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” подав заяву про збільшення позовних вимог на 128490, 00 грн., у якій просив стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” суму боргу в розмірі 440550, 00 грн. Дану заяву було прийнято судом до розгляду в судовому засідання 12.08.2009 р.

Ухвалою суду від 12.08.2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 02.09.2009 р. у зв’язку з необхідністю надання сторонами додаткових доказів наявності чи відсутності на території України експертної установи, яка може відповідно до чинного законодавства України провести судову експертизу, призначену ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009 р. у справі № 37/495, і яка має фахівців з відповідними спеціальними знаннями.

У судовому засіданні 02.09.2009 р. представник Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з надісланням ним листа до Міністерства юстиції України щодо надання інформації про суб’єктів судово-експертної діяльності які можуть провести судову експертизу, призначену ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009 р. у справі № 37/495. Дане клопотання судом було відхилено, у зв’язку з тим, що достатніх підстав для отримання відповіді з Міністерства юстиції України немає, оскільки судом долучено до матеріалів справи надані представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” листи з експертних установ України, а саме: Дніпропетровського НДІ судових експертиз, Донецького НДІ судових експертиз, Кримського НДІ судових експертиз, Львівського НДІ судових експертиз, Одеського НДІ судових експертиз, Харківського НДІ судових експертиз з інформацію, що дані експертні установи України не можуть провести судову експертизу призначену ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2009 р. у справі № 37/495, оскільки серед їх співробітників відсутні фахівці з відповідної галузі знань.

За таких обставин, оскільки Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ «Інтертехнологія»не довело суду наявність в Україні фахівців, які вправі провести призначену у даній справі судову експертизу, то суд за таких обставин вирішив розглядати спір за наявними в матеріалах справи документами, тому ухвалою суду від 02.09.2009 р. було призначено розгляд справи по суті, дослідження доказів та заслуховування пояснень представників сторін на 11.09.2009 р.

Ухвалою суду від 11.09.2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 28.09.2009р. у зв’язку з необхідністю вивчення матеріалів справи, дослідження доказів та надання висновку поясненням сторін.

28.09.2009 р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” подав заяву про збільшення своїх позовних вимог на суму курсової різниці в розмірі 512446, 25 грн., у якій просив стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” суму боргу в розмірі 952996, 25 грн., та заявив клопотання про перерву в судовому засідання для надання часу Підприємству з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” надати свої заперечення на подану заяву.

У судовому засіданні 28.09.2009 р. представниками сторін згідно з ст. 69 Господарського процесуального кодексу України подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою згаданої статті.

За таких обставин ухвалою суду від 28.09.2009 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 26.10.2009 р.

22.10.2009 р. Підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” через службу діловодства було подано заперечення на заяву про збільшення позовних вимог з тих підстав, що вимоги, заявлені позивачем за первісним позовом, не були викладені у позовній заяві при зверненні його з даним позовом до суду.

Проте, суд враховує, що у заяві про збільшення своїх позовних вимог на суму курсової різниці Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” не висувало нових позовних вимог, зокрема, не просило стягувати з покупця будь-які суми, які б становили відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань, а лише уточнило свої позовні вимоги в частині основного боргу щодо здійснення платежів за обладнання і роботи з урахуванням пункту 4.2. договору поставки № Б-1267 від 30.03.2007 р., яким передбачено, що при розрахунку розмірів платежів за товар та роботи вони підлягають коригуванню на курсову різницю. Таким чином, додаткові вимоги ТОВ «Поліграфімпорт»не є новими вимогами, які ґрунтуються на новий підставах, а є позовними вимогами про стягнення боргу, розрахованого в порядку, передбаченому умовами договору.

За таких обставин подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт»заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 26.10.2009 р. був оголошений повний текст рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” (постачальник) та Підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” (покупець) 30.03.2006 р. було укладено договір поставки № Б-1267 (надалі за текстом - договір).

Згідно з п. 1.1. договору постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупця товар, виконати роботи по монтажу товару, введенню його в експлуатацію, проведенню інструктажу виробничого персоналу покупця, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити поставлений йому товар та виконані роботи, забезпечити умови для проведення постачальником робіт.

У відповідності до п. 1.2. договору вартість поставленого товару та виконаних робіт визначається у Специфікації (Додаток 1), а порядок оплати поставленого товару передбачений пунктами 4.1.- 4.6 договору.

Згідно з п.п. 4.1.1., 4.1.2. договору, 46 550,00 грн. сплачується протягом десяти календарних днів після укладання договору, а решта ціни товару в сумі 884 450 грн. - сплачується щоквартальними платежами протягом 30 місяців, згідно графіка платежів, приведеного в додатку 2 до договору, починаючи з дати підписання акту вводу обладнання в експлуатацію.

Згідно з пунктами 4.2., 4.3., 4.4. договору, сторони домовились, що оскільки товар закуповується за іноземну валюту (Євро), а усі розрахунки між покупцем і продавцем здійснюються в національній валюті України, у зв’язку з присутністю у складі вартості товару імпортної складової та зі зміною курсу гривні по відношенню до євро, платежі, які вказані у пункті 4.1 даного Договору, підлягають коригуванню за наступною формулою:

S2 = S1*К2/К1, де:

S1 - величина платежу на момент підписання Договору, згідно п. 4.1.,

S2 - величина платежу на момент здійснення чергового платежу,

K1 - курс української гривні по курсу НБУ по відношенню до Євро на момент підписання договору,

K2 - курс української гривні по курсу НБУ по відношенню до Євро на момент здійснення чергового платежу.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що з урахуванням коректив у платежах, що здійснюються покупцем за даним договором, відповідній корективі підлягає і загальна вартість цього договору, визначена в п. 3.1. даного договору.

Пунктом 4.4. договору встановлено, що на момент укладення договору 15.03.06 курс євро по курсу НБУ плюс 1 відсоток становить 6,06 грн.

          Попередню оплату товару в сумі 46 550, 00 грн., встановлену п. 4.1.1. договору, Підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” було здійснено 29.06.2006 р., згідно з наданою Товариством з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” банківською випискою. Оплата цих коштів була прострочена з 10.04.2006 р. по 29.06.2006 р. на 82 дні.

          У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

          Згідно з ч. 3 ст. 538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

          Згідно з ч. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

          На виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” поставило товар 28.11.2006 р., що підтверджено видатковою накладною № ПІ –0000751 від 28.11.2006 р. та довіреністю на одержання цінностей серії ЯЛП № 777893 від 28.11.2006 р., а також актом прийомки-передачі від 28.11.2006 р., підписаним сторонами.

          Оскільки прострочення попередньої оплати товару Підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” склало 82 дні, а згідно п. 7.1. договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві Товар у термін 60 календарних днів після отримання попередньої оплати згідно п.4.1.1. , суд приходить до висновку, що поставка товару Товариством з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” була здійснена належним чином.

          У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” грунтуються на тому, що після поставки товару Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” неналежним чином виконує своє зобов’язання та сплачує кошти за товар з порушенням строків графіку платежів, встановлених додатком 2 до договору.

Відповідно до наданих представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” письмових пояснень та банківських виписок, на час розгляду цього спору Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” здійснювало оплату товару наступним чином:

- авансовий платіж мав бути сплаченим до 10.04.2006 р., але фактично сплачений з прострочкою 29.06.2006 р. –в сумі 46550, 00 грн.;

- з 29.11.2006 р. по 28.02.2007 р. сплачено 28.02.2007 р. – 64000, 00 грн., 01.03.2008 р. –15000, 00 грн., а також з прострочкою 19.03.2007 р. – 4000, 00 грн. та 03.04.2008 р. –5445, 00 грн.;

- з 01.03.2007 р. по 31.05.2007 р. сплачено 03.04.2007 р. –21555, 00 грн., 16.05.2007 р. –12500, 00 грн., а також з прострочкою 11.07.2007 р. –54000, 00 грн. та 18.12.2007 р. –390, 00 грн.;

- з 01.06.2007 р. по 31.08.2007 р. сплачено з прострочкою 18.12.2007 р. –8 610,00 грн., 19.12.2007 р. – 10000, 00 грн., 20.12.2007 р. – 10000, 00 грн., 24.12.2007 р. –10000, 00 грн., 26.12.2007 р. –5000, 00 грн., 17.01.2008 р. – 10000, 00 грн., 30.04.2008р. – 5000, 00 грн., 28.05.2008 р. –10000 грн., 14.08.2008 р. – 19835,00 грн.;

          - з 01.09.2007 р. по 30.11.2007 р. сплачено з прострочкою 14.08.2008 р. –88445, 00 грн.

- з 01.12.2007 р. по 29.02.2008 р. сплачено з прострочкою 14.08.2008р. –41 720, 00 грн., 08.12.2008 р. –46725, 00 грн.;

          - з 01.03.2008 р. по 31.05.2008 р. сплачено з прострочкою 08.12.2008 р. – 1 675, 00 грн., а решту коштів в сумі 86770, 00 грн. не сплатив;

- з 01.06.2008 р. по 31.08.2008 р. не сплачено 88445, 00 грн.;

- з 01.09.2008 р. по 30.11.2008 р. не сплачено 88445, 00 грн.;

- з 01.12.2008 р. по 28.02.2009 р. не сплачено 88445, 00 грн.;

- з 01.03.2009 р. по 31.05.2009 р. не сплачено 88445, 00 грн.

          Суд приймає до уваги акт від 29.11.2006 р. введення обладнання в експлуатацію, підписаний сервісним інженером Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” Сидориком В.І. та працівниками Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” Подпояскіним В.А. та Костюченко Г.О., оскільки згідно з п. 1.1. договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” зобов’язано було провести інструктаж виробничого персоналу Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” .

          Суд дійшов висновку, що виробничий персонал Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” пройшов інструктаж, і це представник покупця визнав у судовому засіданні. Зокрема, у судовому засіданні, що відбулося 11.09.2009 р., представнику Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” судом поставлені запитання: чи проведено інструктаж виробничого персоналу, монтаж, введення обладнання в експлуатацію та чи використовується обладнання за призначенням згідно з договором. Представник Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” під технічну фіксацію судового процесу надав стверджувальні відповіді на ці запитання та пояснив, що акт від 26.11.2006 р. введення обладнання в експлуатацію Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” має, проте підписувати його керівник підприємства не вважає за потрібне, оскільки на цій підставі він може не сплачувати кошти за товар.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” надав заяву про збільшення позовних вимог на суму курсової різниці в розмірі 512446, 25 грн. з доданою таблицею розрахунку курсової різниці, якою просить стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” суму основного боргу в розмірі 952996, 25 грн.

          Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

          Суд приходить до висновку, що дана заява підлягає задоволенню, оскільки, порядок коригування оплати за договором встановлено пунктами 4.2., 4.3., 4.4. договору, які відповідають згаданій цивільно-правовій нормі. Розрахунок, докладений до заяви представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт”, суд визнає вірним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” підлягають задоволенню повністю, а в зустрічному позові Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” повністю відмовлено.

          Цивільні права і обов'язки виникають внаслідок господарських договорів та інших правочинів (ст. 11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України).

          Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору тощо; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

          Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” не надало доказів в підтвердження своїх заперечень на первісний позов та в підтвердження своєї позиції за зустрічним позовом.

          Зокрема, не знайшло свого підтвердження посилання представника Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт»не було виконано монтаж та введення в експлуатацію обладнання, оскільки з пояснень зазначеного представника та з наданих представниками сторін доказів випливає, що обладнання використовується покупцем у його господарській діяльності, інструктаж виробничого персоналу з його використання проведено, покупець до суду з претензіями щодо якості виконаних робіт монтажу устаткування, введенню його в експлуатацію та проведення інструктажу виробничого персоналу Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” в межах строків, передбачених зазначеними вище нормами ЦК України, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” не заявляло, з позовом про усунення будь-яких недоліків покупець до постачальника не звертався.

          Факт поставки товару Підприємству з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” та виконання робіт за договором оголошений та розміщений в журналі «Директор Типографии»№1 (34) 2007 на стор. 8 згідно з особистим коментарем комерційного директора Відповідача Тетяни Скрипки, яка засвідчила, що в листопаді 2006 р. ПЦ ТОВ «Інтертехнологія»здійснило запуск термальної системи СТР PlateRite 4300S, яку поставило ТОВ «Поліграфімпорт», а також в цьому ж журналі № 5 (38) 2007 на ст. 33 висвітлено особисто дане журналісту видання твердження начальника репровідділу друкарні «Інтертехнологія»Володимира Подпояскіна: «Установив систему, ее поставщик –компания «Полиграфимпорт»… За полгода работы Screen PlateRite 4300S мы вывели на ней свыше 10 тыс. форм … »

          В підтвердження цих фактів представником Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” надано лист від 30.01.2009р. головного редактора журналу «Директор Типографии»Федотової М.П., згідно з яким повністю засвідчено вищенаведені коментарі працівників Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія”: комерційного директора Тетяни Скрипки та начальника репровідділу Володимира Подпояскіна.

          Дані докази суд вважає належними та допустимими.           

          В матеріалах справи є надані представником Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” копії трудової книжки та наказу про призначення репрографом в Підприємстві з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” гр. Подпояскіна В.А.

          Також, 02.02.2009 р. судом залучено до матеріалів справи надані представником Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” письмові пояснення гр. Подпояскіна В.А., в яких зазначено, що 29.11.2006 р. працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” закінчено монтаж устаткування за договором.          

          Крім того, варто зазначити, що між сторонами підписано акт прийомки-передачі обладнання від 28.11.2006 р., а також акт введення обладнання в експлуатацію від 29.11.2006 р., в яких встановлено факт введення обладнання в експлуатацію обладнання, а також засвідчено проведення монтажу обладнання, його наладки та інструктажу операторів. Слід звернути увагу на те, що зазначені акти підписані працівниками Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія”, і ці акти не визнані недійсними.

          Таким чином, заперечення Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” проти первісного позову є безпідставними та необґрунтованими.

          Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, 03.02.2009 р. Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” звернулося з зустрічним позовом про зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” виконати умови договору в частині виконання робіт по монтажу устаткування, введенню його в експлуатацію та проведення інструктажу виробничого персоналу Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія”.

          Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

          Договір, крім ознак договору поставки, ще й має ознаки договору підряду, оскільки породжує зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” виконати підрядні роботи за договором.

          Згідно з ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

          Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.          

          Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

          Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

          Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

          Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.          

          Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

          Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

          Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Відповідно до ст. 863 ЦК України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

          Згідно з п. 5.4. договору максимальний строк виконання робіт складає 15 (п’ятнадцять) календарних днів з моменту їх початку.

В договорі відсутні положення щодо моменту початку виконання робіт.

Відповідно до ст. 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

          На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

          Відповідно до п. 2 ст. 83 Господарського процесуального кодексугосподарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Суд дійшов висновку, що роботи за договором мали бути виконані Товариством з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” не пізніше 15 днів після 28.11.2006 р. (дата здійснення поставки товару), тобто до 14.12.2006 р. Отже, саме з 14.12.2006 р. розпочався сплив строку позовної давності, в який Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” мало право заявити свої претензії щодо якості виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” робіт за договором.

          Наведене свідчить про те, що Підприємство з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія” пропустило строк позовної давності для звернення до суду з зустрічним позовом.

          У відповідності до частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

          Враховуючи, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт»заявлено про застосування строку позовної давності, а покупець не обґрунтував поважність причин пропуску цього строку, то за таких обставин суд вважає за необхідне у зустрічному позові відмовити у зв’язку з пропуском строку позовної давності.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати Товариства з обмеженою відповідальністю “Поліграфімпорт” на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з Підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ “Інтертехнологія”.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 16, 213, 256, 267, 525, 526, 533, 538, 626, 629, 837, 853, 849, 853, 863 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

          1. Первісний позов задовольнити повністю.

          2. У зустрічному позові відмовити повністю.

          3. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертехнологія»(юридична адреса 01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 24, к. 1; фактичне місцезнаходження 03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3; код ЄДРПОУ 14355221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт»(02105, м. Київ, вул. Тампере, 5; код ЄДРПОУ 31987931) 952 996 (дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі дев’ятсот дев’яносто шість) грн. 25 коп. основного боргу, 9 529 (дев’ять тисяч п’ятсот двадцять дев’ять) грн. 96коп. державного мита і 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. На підставі цього рішення повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Поліграфімпорт»(02105, м. Київ, вул. Тампере, 5; код ЄДРПОУ 31987931) з Державного бюджету державне мито в сумі 5 (п’ять) грн. 64 коп. як таке, що внесено в більшому розмірі, ніж передбачено законодавством, перераховане за платіжними дорученнями № 4134 від 05.08.2009 р., № 4276 від 23.09.2009 р. Платіжні доручення № 4134 від 05.08.2009 р., № 4276 від 23.09.2009 р. залишити в матеріалах справи Господарського суду м. Києва № 37/495. Видати довідку.

          5. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

          6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.