Ухвала суду № 64644545, 20.12.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/41219/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2016 року Колегія суддів Печерського районного суду м. Києва в складі:

головуючої судді Бабенко С.Ш.,

суддів Гладун Х.А., Остапчук Т.В.,

при секретарях Король А.О., Кравченку В.Ю., Вишневській О.Р., Кирилюк Н.С.,

за участю прокурорів Олексюка В.С., Закаряна Б.Н.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

перекладачів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

потерпілої ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060005971 від 14.09.2015р., відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Амман, Хашимiтське Королівство Йорданія, араба, громадянина Йорданії, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

14.09.2015р. приблизно о 10 год 20 хв ОСОБА_4, перебуваючи поряд з будинком АДРЕСА_3, керуючись прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння автомобілем Daewoo Sens, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 70000,00 грн, який належить ОСОБА_12, підійшов до вказаного автомобіля та, відкривши праві передні двері, проник до вказаного транспортного засобу і погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я потерпілого, почав розмахувати викруткою, яку приніс із собою, перед потерпілим ОСОБА_12, який сприймаючи протиправні дії ОСОБА_4 як реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, вийшов з салону свого автомобіля. Останній, знаходячись у салоні автомобіля, не виходячи з нього, пересів за кермо, запустив двигун автомобілю ключами, які знаходилися в замку запалювання, та рушив на вказаному автомобілі в напрямку площі Лесі Українки в м. Києві, незаконно заволодівши транспортним засобом, а саме автомобілем «Део Сенс», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_12

Після незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом ОСОБА_4 не справився з його керуванням і допустив зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, після чого з місця дорожньо-транспортної пригоди втік в напрямку площі Лесі Українки в м. Києві, де неподалік будинку № АДРЕСА_4, був затриманий працівниками Управління патрульної служби м. Києва.

14.09.2015р. приблизно о 20 год 40 хв ОСОБА_4, перебуваючи в службовому кабінеті № 85 Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Московська, 30, під час повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, умисно схопив за шию слідчу слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8, після чого повалив її на підлогу та наніс лівою рукою декілька ударів в обличчя, чим заподіяв працівникові правоохоронного органу - слідчому слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_8 забійну рану нижньої губи справа, яке згідно висновку судово-медичного експерта № 2080/Е від 21.10.2015р. за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

У судовому засіданні ОСОБА_4, будучи допитаним в якості обвинуваченого, пояснив, що 14.09.2015 приблизно о 10 год 20 хв він пішки рухався по бул. Лесі Українки в м. Києві, будучи одягненим тільки в джинси, оскільки напередодні, по приїзду з м. Харкова до м. Києва з метою подальшого прямування до Йорданії, був побитим незнайомими особами в районі залізничного вокзалу м. Києва, та у нього було викрадено паспорт, 100 доларів США, куртку, сорочку та взуття. В подальшому близько п'яти днів він ночував на залізничному вокзалі, по черзі продаючи свої речі, які залишились у нього в сумці, щоб оплатити нічліг, та фактично не мав грошей придбати собі їжу. Після нападу на нього невідомих осіб, на його обличчі було багато ссаден та синців. З приводу нападу на нього та викрадення у нього особистих речей і заподіяння йому тілесних ушкоджень він звертався до міліції на залізничному вокзалі, але йому повідомили, що нападників не знайдуть, та запропонували вирішувати свої матеріальні питання самостійно. Оскільки у нього закінчилися речі, які він міг продати, йому не допомогли на території залізничного вокзалу працівники міліції щодо можливості знайти гроші, у нього не було мобільного телефону, який він продав ще в м. Харкові за два місяці до поїздки, а також у зв'язку з тим, що у нього не було грошових коштів через інтернет кафе зв'язатися із своїми родичами в Йорданії, 14.09.2015р. зранку, з'ясувавши, в якому напрямку йому можливо йти, щоб дібратися до аеропорту, він вирішив йти пішки в сторону аеропорту, не знаючи взагалі міста Києва.

В цей день він залишався одягнутим тільки в джинси, на ньому не було сорочки, взуття, верхнього одягу, також у нього не було жодних грошових коштів та при собі він зберігав тільки викрутку, яку він знайшов біля залізничного вокзалу та залишив з метою свого захисту, та книгу «Коран». Також на тілі його були наявні синці та ссадна. Щодо свого зовнішнього вигляду він розумів, що він одягнений не за сезоном, та в такому вигляді не можливо знаходиться в громадських місцях, але доведений до відчаю у зв'язку із своїм скрутним матеріальним станом, він самостійно визначився йти пішки до аеропорту, де мав в подальшому ситуативно вирішувати питання щодо своєї поїздки додому в Йорданію. Над його зовнішнім виглядом насміхалися люди, та з цього приводу його психологічний стан був пригніченим, оскільки йому не було від кого чекати допомоги, а звернутися до посольства Йорданії про допомогу у скрутній ситуації, як громадянин Йорданії, він не здогадався, також йому на залізничному вокзалі не допомогли працівники міліції та волонтери, які там знаходились.

З залізничного вокзалу, добравшись пішки до бул. Л. Українки, він підійшов до автомобілю, який стояв на узбіччі, сів на пасажирське сидіння та звернувся до водія, який сидів за кермом автомобілю, про допомогу відвести його до аеропорту, при цьому в руках тримав викрутку та Коран. Побачивши його в такому вигляді, водій перелякавшись, вибіг із автомобілю і втік. Він, побачивши в замку запалювання ключ, завів автомобіль та почав рухатися, щоб доїхати до аеропорту, при цьому він не бажав забирати автомобіль у водія, а тільки намагався на ньому доїхати до аеропорту. До водія автомобілю він звертався російською мовою, з урахуванням його акценту у висловленнях, оскільки його рідною мовою є арабська.

В подальшому водій повернувся до свого автомобілю, намагався його зупинити, тримаючись за кермо автомобілю при відкритій передній дверці автомобілю з його сторони, та не впоравшись із керуванням автомобілем, ним було вчинено зіткнення з іншим автомобілем, після чого він втік від місця ДТП на відстань до 50 м, але потім співробітники міліції затримали його та він спокійно без будь-якого супротиву на їх вимогу сів до них в автомобіль та його було доставлено до райвідділу міліції, де його тримали до вечора без їжі, а потім затримали. В райвідділі міліції з його зовнішнього вигляду також всі посміхалися, що йому було вкрай неприємно.

Знаходячись в райвідділу міліції, обвинувачений в судовому засіданні також підтвердив, що в момент, коли з ним проводила відповідні процесуальні дії слідчий ОСОБА_8, він в присутності всіх учасників слідчої дії почув, що ОСОБА_8 сказала слово «вогонь», яке він розцінив як можливість заподіяти йому шкоду, оскільки вона посміхалася, як він розумів, саме над ним. З приводу цього він дійсно напав на ОСОБА_8, повалив її на підлогу, намагався її душити, вкусити, та з цього приводу наніс їй тілесні ушкодження.

Також в судовому засіданні зазначив, що шкодує про вчинені ним дії, але вважає, що протиправні дії ним були вчинені тільки у зв'язку з тим, що він знаходився в тяжкому, пригніченому стані, оскільки залишився без грошових коштів, одягу, їжі, та не міг доїхати додому в Йорданію у зв'язку з тим, що був напередодні пограбований невідомими особами.

Будучи допитаною в якості потерпілої слідчий СВ Печерського РУ НП України в м. Києві ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що при складанні нею протоколу затримання ОСОБА_4 у зв'язку з вчиненням злочину він вибірково відповідав на її запитання, надавав відповіді тільки після того, як хтось із присутніх в кабінеті чоловіків повторював йому її запитання, та вже в момент, коли протокол був заповнений, несподівано, без всякої причини ОСОБА_4 напав на неї, рукою схопивши її шию, повалив на крісло, а потім на підлогу, почав душити за шию, також наніс лівою рукою декілька ударів по обличчю, наніс пошкодження в області рота, та намагався вкусити її за волосся. Також підтвердила, що батьки ОСОБА_4 в повному обсязі відшкодували заподіяну їй матеріальну та моральну шкоду, з приводу чого цивільний позов не заявляє.

При цьому, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8, свідок ОСОБА_14, який був присутнім в кабінеті слідчого в момент, коли ОСОБА_4 напав на ОСОБА_8, виключають будь-які дії з її боку, з боку інших присутніх в кабінеті осіб, що потерпіла ОСОБА_8 взагалі як в момент, коли на неї напав ОСОБА_4, так і напередодні, вживала в своєму лексиконі при спілкуванні з ОСОБА_4 та іншими учасниками процесуальної слідчої дії слово «вогонь».

Одночасно, свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні зазначив, що поведінка ОСОБА_4 в момент складання протоколу про його затримання супроводжувалася емоційними висловлюваннями, пов'язаними з регілігійними уподобаннями останнього. ОСОБА_4 тривалий час бубонів щось арабською мовою, та присутня при цій процесуальній дії перекладач повідомила, що ОСОБА_4 цитував вірші із Корана, також двічі казав «аллах акбар», що заставило його більш пильніше стежити за ним, щоб нічого не сталося негативного з боку ОСОБА_4

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 також вказав на неадекватність поведінки ОСОБА_4 в момент, коли він підійшов до нього та схопив його за куртку в області передпліч, намагаючись з криком дізнатися у нього котра година. Неадекватність поведінки ОСОБА_4 свідок пов'язує з тим, що останній був одягнений не за сезоном тільки в джинсах, був побитий, різко стрибнув до нього з метою визначитися з годиною, що змусило його викликати наряд поліції та до приїзду поліції стежити за ним з метою припинити можливі протиправні дії з боку ОСОБА_4, оскільки його поведінка в зазначеній ситуації була явно неадекватна.

Крім того, свідок ОСОБА_15 пояснив, що переслідуючи ОСОБА_4 при його русі по бул. Лесі Українки в м. Києві, приблизно біля будинку №12, він бачив, як останній підбіг до автомобілю марки Daewoo Sens, сів в салон автомобілю, звідки згодом вискочив водій автомобілю, після чого ОСОБА_4 пересів за кермо автомобілю та через незначний час автомобіль стрімко поїхав та вчинив зіткнення з іншим автомобілем Mitsubishi Lancer. Врізавшись в даний автомобіль, ОСОБА_4 вийшов з автомобілю Daewoo Sens та побіг по бул. Лесі Українки, де згодом біля будинку №24 був затриманий працівниками поліції.

Мати ОСОБА_4 ОСОБА_5, його батько ОСОБА_16, будучи допитаними в ході судового розгляду охарактеризували його виключно з позитивної сторони, підтвердили, що навчаючись на 3 курсі Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна, їх син ОСОБА_4 дійсно визначився з ними з поїздкою в вересні 2014р. додому в Йорданію з приводу спілкування із хворим дідом. Також зазначили, що їх син, перебуваючи на території Йорданії, на обліках у лікарів-психіатрів та лікарів-наркологів не знаходився, явних фактів того, що він проявляв ознаки психічного захворювання чи безглуздостей в поведінці не було, будь-якої агресії чи будь-яких неадекватних вчинків він не вчиняв, на стан свого здоров'я жодних скарг не надавав, але в дитинстві у нього траплялися випадки втрати свідомості, посиніння, дивної поведінки по типу епілептичних приступів, але після його обстеження лікарями, відносно їх сина було зроблено висновок, що будь-яких відхилень в його психічному розвитку та стану здоров'я не встановлено, та в подальшому з такими проблемами вони більше до лікарів не зверталися.

За клопотанням сторони захисту, яке було підтримане іншими учасниками судового розгляду, на підставі ухвали суду від 18.05.2016р. у кримінальному провадженні проведено амбулаторну а потім стаціонарну судово-психіатричну експертизу, проведення яких доручено спеціалістам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.

Згідно висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи №185 від 18.10.2016р., проведеної спеціалістами Київського міського центру судово-психіатричної експертизи, у період вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, тобто на 14.09.2015р., ОСОБА_4 виявляв ознаки: гострого поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії (згідно з МКХ-10: F23.1), епізодичне вживання каннабіноїдів (згідно з МКХ-10: F12.1) та за своїм психічним станом у той період часу не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_4 виявляє ознаки: неуточненого неорганічного психозу (згідно з МКХ-10: F29), за своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

За своїм психічним станом на теперішній час потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Будучи допитаним в судовому засіданні в якості експерта член комісії експертів - завідувач відділенням судово-психіатричної експертизи Київського міського центру судово-психіатричної експертизи ОСОБА_17, який є лікарем-доповідачем по проведеній експертизі, в повному обсязі підтвердив надані висновки судово-психіатричної експертизи відносно ОСОБА_4 та пояснив, що на теперішній час з урахуванням стану здоров'я потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання

Після дослідження матеріалів кримінального провадження 20.12.2016р. прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 Закарян Б.Н. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про здійснення кримінального провадження в порядку глави 39 КПК України щодо застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, посилаючись на те, що на час вчинення інкримінованих діянь ОСОБА_4 за своїм психічним станом не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, та на момент розгляду кримінального провадження в суді потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Ухвалою суду від 20.12.2016р. клопотання прокурора про розгляд кримінального провадження в порядку, передбаченому главою 39 КПК України щодо застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру, задоволено, змінено порядок розгляду в судовому засіданні кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 та продовжено його розгляд згідно з правилами, передбаченими цією главою щодо застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру.

Будучи допитаним в судовому засіданні за обставинами вчинення суспільно небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, ОСОБА_4 щодо обставин вчинення ним протиправних дій відносно водія автомобілю ОСОБА_12 та слідчої ОСОБА_19 свою вину у вчиненні зазначених діянь визнав в повному обсязі, у вчинених протиправних діях розкаявся, приніс вибачення перед потерпілими, його родичі прийняли всі заходи щодо відшкодування як потерпілим, так і власнику автомобілю Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_20, з яким сталося зіткнення автомобілю Daewoo Sens, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, яким незаконно заволодів ОСОБА_4, та яким спричинено механічні пошкодження, заподіяної матеріальної та моральної шкоди.

За матеріалами кримінального провадження потерпілими ОСОБА_12, ОСОБА_19, свідком ОСОБА_20 підтверджено факт відшкодування заподіяної протиправними діями ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди та зазначені особи претензій матеріального характеру до ОСОБА_4 не мають.

За таких обставин захисники в судовому засіданні заявлене прокурором клопотання підтримали та просили застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Аналогічну позицію в судовому засіданні висловив ОСОБА_4

При розгляді зазначеного клопотання суд виходить із положень ст. 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».

Вимогами ст. 513 КПК України передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Обставини вчинення ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході судового розгляду та доведені зібраними органом досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України, доказами, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні, а саме, зазначеними показаннями в судовому засіданні ОСОБА_21, потерпілих ОСОБА_12, ОСОБА_19, свідків ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_20

Крім того, в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 додатково пояснив, що 14.09.2015р. він знаходився на чергуванні в якості слідчого по Печерському РУ м.Києва. В вечірній час ОСОБА_4 був доставлений в кабінет слідчої ОСОБА_8, з яким проводились слідчі дії. По зовнішньому вигляду, одязі, серед якого були наявними тільки одні джинси, а також явними слідами побиття на обличчі, та поведінці ОСОБА_4, він не виключав, що той може поводити себе неадекватно до ситуації, а тому майже весь час свідок був напоготові до такого розвитку подій. В категоричній формі виключав, що в кабінеті у слідчого Раед А.М. знаходився в стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, незважаючи на те, що був емоційно збуджений, майже постійно говорив щось на арабській мові та складав враження дуже релігійної людини. Впродовж всього часу перебування ОСОБА_4 в кабінеті ніхто з оточуючих його не ображав, поведінку ОСОБА_4 на агресивне ставлення до присутніх в кабінеті не провокував. Повною несподіванкою став напад ОСОБА_4 на слідчого ОСОБА_8, оскільки він в той момент мовчав, та слідча з ним спілкувалася через перекладача та адвоката. На слідчу напав раптово, безпричинно та дуже швидко, намагався її душити та вкусити за волосся, наносив удари руками в область голови слідчої, доки його не відтягнули від неї.

Показаннями свідка ОСОБА_23, який 14.09.2015р. керував автомобілем марки Mitsubishi Lancer та рухався з невеликою швидкістю по бульвару JI.Українки в м.Києві, коли побачив, як із крайньої правої смуги руху перпендикулярно напрямку руху його автомобілю виїхав автомобіль Daewoo Sens сірого кольору, за кермом якого знаходився ОСОБА_4 Одночасно двері водія були відчинені, на них майже висів чоловік, як він пізніше дізнався, власник автомобілю ОСОБА_12 В результаті зіткнення автомобілів ОСОБА_12 впав на асфальт, а ОСОБА_4 вибіг із автомобілю та швидко залишив місце ДТП, але через декілька хвилин він був доставлений на місце ДТП патрульними поліцейськими на їх автомобілі. ОСОБА_4 був одягнений в одних джинсах, на обличчі мав застарілі сліди побоїв.

Показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_24, який на момент затримання ОСОБА_4 проходив службу на посаді інспектора патрульної служби поліції м.Києва та перебуваючи на патрулюванні на службовому автомобілі в районі бул. Лесі Українки в м. Києві, помітив чоловіка, який був роздягнутий, знаходився лише в джинсах та підпадав під орієнтування на особу, яка намагалась незаконно заволодіти легковим автомобілем, вчинила ДТП та чіплялася до перехожих. Даний чоловік був затриманий по АДРЕСА_4, затриманим виявився громадянин Йорданії ОСОБА_4, який був студентом третього курсу Харківського Національного Університету ім. В.Н. Каразіна. Під час затримання ОСОБА_4 жодної непокори не чинив, та був доставлений на службовому автомобілі до місця ДТП, а потім до Печерського РУ м. Києва. В руках у ОСОБА_4 була книга - Коран, в автомобілі також на сидінні знайшли викрутку, на яку вказав потерпілий як на таку річ, якою ОСОБА_4 погрожував потерпілому.

Судом також достовірно встановлено, що пояснення допитаних в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8, свідків стабільні, логічно послідовні і не суперечать іншим доказам, наявним в матеріалах кримінального провадження, в ході судового розгляду також встановлено відсутність будь-яких даних, що свідчать про те, що будь-хто з допитаних у даному кримінальному провадженні осіб, мав неприязні стосунки із обвинуваченим і з цієї причини міг обумовити останнього.

Одночасно судом визнано можливим з урахуванням думки всіх учасників судового провадження з'ясувати істину кримінальному провадженні у відсутність потерпілого ОСОБА_12, який неодноразово викликався в судові засідання, та після встановлення судом його місця знаходження за межами України, надав суду електронне звернення про розгляд кримінального провадження за його відсутністю у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання із-за віддаленості його місця знаходження.

Крім того, факт вчинення ОСОБА_4 діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України, ч. 2 ст. 345 КК України підтверджується належними та допустимими доказами, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, та які досліджені судом.

Даними, які містяться в протоколах прийняття заяв від ОСОБА_12, ОСОБА_20 про вчинення кримінальних правопорушень від 14.09.2015р., рапортом оперативного чергового Печерського РУ ГУМВС України про отримання повідомлення по спецлінії «102» від лікаря швидкої допомоги про заподіяння тілесних ушкоджень слідчому Печерського РУ ГУМВС України ОСОБА_8 про заподіяння 14.09.2015р. тілесних ушкоджень (том 2 а.п. 22-25, 82).

Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, в ході якого потерпілий ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_4, як особу, яка насильно заволоділа його автомобілем Daewoo Sens, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Протоколом огляду місця події від 14.09.2015р., в ході якого встановлені механічні пошкодження автомобілів Daewoo Sens, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та під час огляду автомобілю Daewoo Sens виявлено в ньому викрутку, яку вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження в якості речового доказу (том 2 а.п. 38-40), фототаблицею до протоколу огляду місця події, на фото яких містяться зображення пошкоджених автомобілів, зовнішнього вигляду ОСОБА_4 при його затриманні, вилученої викрутки (том 2 а. п. 41-48).

Даними протоколу перегляду відеозапису від 20.09.2015р., на якому зафіксовані дії ОСОБА_4 при керуванні ним автомобілем Daewoo Sens та вчиненні зіткнення з автомобілем Mitsubishi Lancer, під керуванням ОСОБА_20 (том 2 а.п. 76).

Свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів Daewoo Sens, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, Mitsubishi Lancer, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та належності їх відповідно ОСОБА_12, ОСОБА_20 (том 2 а.п. 32, 73).

Протоколом огляду місця події від 14.09.2015р. службового кабінету №85 Печерського РУ ГУМВС України, в ході якого встановлені перекинуті стілець, корзина для сміття, зім'яті на робочому столі папери (том 2 а.п. 90-96).

Висновком судово-медичного експерта № 2080/Е від 21.10.2015р., відповідно до якого у ОСОБА_8 встановлено забійну рану нижньої губи справа, яка за ступенем тяжкості, відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. (том 2 а.п. 160-162).

Крім того, відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 185 від 26.09.2016р. експертна комісія прийшла до висновків, що сукупність виявлених у ОСОБА_4 ознак відповідає діагностичним критеріям тимчасового розладу психічної діяльності, а саме: гострому поліморфному психотичному розладу з симптомами шизофренії (згідно з МКХ-10: F23.1), епізодичне вживання каннабіноїдів (згідно з МКХ-10: F12.1), який мав місце у ОСОБА_4 в період кримінальних правопорушень, в скоєнні яких він підозрюється. Ступінь психічних розладів була такою, що за своїм психічним станом в той період часу (14.09.2015р.) ОСОБА_4 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Експертами при клінічному психіатричному дослідженні (в тому числі і при патопсихологічному) встановлено, що ОСОБА_4 клінічно правдоподібно розповідає про свої хворобливі переживання психотичного рівня, переважно маячного з галюцинаторними включеннями (які цілком корелюються з показами потерпілих та свідків по справі), які він виявляв в вересні 2015р., як перед його затриманням, так і пізніше, перебуваючи в СІЗО. На теперішній час виявляє зниження критики до перенесеного ним гострого психотичного стану з елементами Дисимуляції своїх переживань на теперішній час, що з урахуванням клініко-експертних уявлень, відповідає діагностичним критеріям: Неуточненого неорганічного психозу (згідно з МКХ-10: F29), за своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_4 не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. З урахуванням психічного стану ОСОБА_4 на теперішній час (відсутність гомоцидних тенденцій та агресивних дій), а також, з урахуванням суспільно-небезпечного діяння, в скоєнні якого підозрюється, за своїм психічним станом потребує застосування по відношенню до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Також на теперішній час ОСОБА_4 клінічних ознак будь-якого наркологічного захворювання не виявляє, а виявляє ознаки епізодичного вживання каннабіноїдів (згідно з МКХ-10: F12.1) та не потребує протинаркоманічного лікування.

Відповідно до частини 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Вислухавши думку учасників провадження, з урахуванням положень ст. 19 КК України та висновку судово-психіатричного експерта № 185 від 20.09.2016р., психічного стану ОСОБА_4, характеру вчинених ним суспільно-небезпечних діянь, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Згідно п. 3 Наказу МОЗ України № 397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності. Пунктом 7 Наказу визначено, що надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу. Зазначені особи підлягають лікарському нагляду та лікуванню в амбулаторних психіатричних закладах.

Застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, з покладеними на нього на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язками, до набрання ухвалою суду законної сили залишити без змін.

Документально підтверджені процесуальні витрати у кримінальному провадженні віднести за рахунок держави.

Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 19, 93, 94 КК України, ст.ст. 512, 513 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100060005971 від 14.09.2015р., Закаряна Б.Н. про застосування примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку до ОСОБА_4, який вчинив суспільно-небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4, який вчинив суспільно-небезпечні діяння, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 345 КК України, примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем проживання.

Застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, з покладеними на нього на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язками, до набрання ухвалою суду законної сили залишити без змін.

Речовий доказ у вигляді викрутки фігурної, яка знаходиться на зберіганні в камері схову Печерського УП ГУ НП у м. Києві, знищити, у вигляді компакт-диску, на якому міститься відеозапис події, що відбулася по АДРЕСА_2, та який знаходиться в матеріалах кримінального провадження, залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні віднести за рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Головуючий С.Ш.Бабенко

Судді Х.А. Гладун

Т.В. Остапчук