Рішення № 6464427, 14.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ Справа № 13/314 14.10.09 за позовом Асоціації первинних профспілкових організацій студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва

до Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра"

про визнання дій не правомірними та зобов’язання вчинити дії

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Івженко Ю.В. - керівник

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

28.08.09 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання неправомірною бездіяльності відповідача щодо не виконання заяви позивача і не закриття поточного рахунку, про скасування зміненого тарифу на розрахунково-касове обслуговування позивача після зави про закриття рахунку, про зобов’язання відповідача закрити поточний рахунок.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.

01.09.09 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/314, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 24.09.09.

24.09.09 розгляд справи був відкладений на 14.10.09 через неповне виконання вимог ухвали господарського суду позивачем та неявку відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю і з підстав викладених у позовній заяві з посиланням на умови договору та приписи законодавства просив позов задовольнити повністю.

В судове засідання відповідач свого повноважного представника не направив, подав через канцелярію суду відзив у якому просив задовольнити позов частково, відмовивши позивачу у скасуванні зміненого тарифу на розрахунково-касове обслуговування позивача зазначивши, що у банку діє мораторій на задоволення вимог кредиторів і банк працює в умовах складної фінансової ситуації у банківській системі та на банківському ринку.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені вимоги ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами у справі, позивач-клієнт, а відповідач –банк, 09.10.02 було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок №26002000801 001 в національній валюті та зобов’язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування згідно до Інструкції про порядок відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 18.12.98 № 527, яку зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за № 819/3259 (п.1.1.)

Відповідно до п.7.1 договору поточний рахунок може бути закритий на підставі заяви клієнта.

На підставі Постанови Правління Національного банку України від 12.11.03 №492. зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.03. за № 1172/8493 Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 18.12.98 № 527 "Про затвердження Інструкції про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за № 819/3259.

Норма п.2.4.1 договору встановлено, що клієнт вправі вільно розпоряджатись належними йому коштами, що є на рахунку з дотриманням чинного законодавства.

Із змісту п.п. 2.1.1. 2.1.2. договору відповідач зобов’язаний виконувати розрахункові документи, прийняті від позивача. Розрахункові документи виконуються протягом операційного часу в день ї надходження. Операційний час триває з 9-00 год. до 16-00 год.

З банківської виписки долученої до матеріалів справи вбачається, що на поточному рахунку №26002000801001/980 станом на 01.06.09 знаходилось 41,638,94 грн.

Позивач подав заяву про закриття рахунку від 09.06.09 №09/06 і платіжним дорученням № 21 від 09.06.09.

Згідно з п. 20.1, 20.5 Інструкції № 492 поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (зокрема перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за ним рахунком день. У день закриття рахунку банк зобов'язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

Відповідно до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.04 за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов'язання щодо виконання розпорядження відповідача про закриття поточного рахунку та перерахування залишку коштів, які на ньому знаходяться в сумі 41134,28 грн.

Заява про закриття поточного рахунку № 26002000801001 у ФВАТ КБ «Надра»КРУ містить розпорядження перерахувати залишок коштів на цьому рахунку на рахунок № 260013636 у Солом’янському відділенні №5445 Ощадбанку України МФО 320326.

Заява про закриття поточного рахунку та платіжне доручення відповідачем виконані не були.

Як підтверджується банківською випискою по рахунку позивача станом на 01.06.09 залишок коштів цьому рахунку склав 41638,94 грн.

Відповідно до ст.. 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ст. 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Відповідно до ч.3 ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України “Про банки і банківську діяльність” відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпорядження відповідача про закриття поточного рахунку та перерахування залишку коштів, які на ньому знаходяться

Згідно п.1.22 цього Закону визначено, що операційний час –частина операційного дня банку або іншої установи –члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього ж робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою –членом платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.

Відповідач в свою чергу, повідомив суд, про те, що Банк не має можливості закрити його поточний рахунок, у зв’язку з наявністю на ньому залишку “невиконаних зобов’язань Банка (Картотека)”.

Однак, Відповідач порушив зобов'язання щодо виконання розпорядження Відповідача про закриття поточного рахунку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов’язання внаслідок розірвання договору.

Позивач дотримався процедури визначеної пунктом 20.1 Інструкції щодо закриття Рахунку, а відтак суд дійшов висновку про наявність обставин для закриття поточного рахунку Позивача № 26002000801001 у ФВАТ КБ «Надра»КРУ та перерахування залишку коштів на рахунок № 260013636 у Солом’янському відділенні №5445 Ощадбанку України МФО 320326.

Водночас відповідач порушуючи наведені положення законодавства і не виконавши заяви про закриття поточного рахунку застосував до нього нові тарифи, що прийняті у червні і почали діяти з 10.07.09 та списав грошові кошти за розрахунково-касове обслуговування з рахунку позивача у сумі 500,00 грн., що підтверджено випискою.

Дії із зміни тарифів банк пояснює ситуацією, що склалась у банківській системі та на банківському ринку України. Проте продовження обслуговування поточного рахунку позивача зумовлено незаконною бездіяльністю з його закриття, а отже застосування змін тарифів, що погіршують становище клієнта є не правомірним.

Окремо слід зазначити, що обов’язок клієнта передбачений п.2.2.8., 2.2.9. Договору про ознайомлення з тарифами банку в частині, що визначає вартість розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку та проведення операцій по ньому, а також обов’язок своєчасно здійснювати оплату за таке обслуговування не кореспондується із відповідними обов’язками банку за договором належним чином інформувати клієнта про зміни тарифів, а співвідносить лише з правом банку (п.3.1) змінювати дані тарифи шляхом розповсюдження цих змін в приміщенні операційного залу.

Тариф (ціна) послуги є істотною умовою договірних зобов’язань у тому числі надання банківських послуг. І в силу положень ст. 633 ЦК України повинні узгоджуватись з нормами ст.ст. 1068 та 1073 ЦК України.

Застосування зміненого тарифу є неправомірним і підлягає скасуванню.

Що ж стосується посилань Відповідача на введення у нього мораторію на задоволення вимог кредиторів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність” мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Стаття 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” містить визначення поняття мораторій, в якому відображена його суть, і під яким розуміється зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 ст. 58 цього Закону передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Враховуючи дані норми, при введені у банку мораторію на задоволення вимог кредиторів, останній звільняється від відповідальності за невиконання тих зобов’язань на які поширюється дія мораторію, позаяк вина банку у невиконанні або несвоєчасному виконанні цих зобов'язань відсутня.

Частинами 1 та 4 ст. 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у ст. 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, ст.16 ЦК України, ч. 2 ст. 20 ГК України.

Так, п. 5 ч.2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч. 2 ст. 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Судом також враховано, що ч. 3, п.1 ч. 4 ст. 80 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом зобов’язання до виконання обов’язку Відповідача за Договором щодо виконання платіжних доручень, закриття поточного рахунку Позивача №26002000801001 та перерахування залишку коштів на рахунок зазначений Позивачем у заяві від 09.06.09.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Системний аналіз змісту положень ч. 2 ст. 58, п. 2 ч. 3 та ч. 5 ст. 85 вказаного Закону дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв’язку із невиконанням зобов’язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобов’язань на час дії мораторію без застосування до банків відповідних санкцій, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих суб’єктів (клієнтів чи інших контрагентів банку) шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів (інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України).

Таким чином, зважаючи на положення п.1 ч. 3 ст. 85 цього Закону примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

Сплачене Асоціацією за подання позовної заяви згідно з платіжними дорученнями №106 від 20.08.09 (на 17.00грн.) та №110 від 26.08.09 (на 85,00 грн.) державне мито в загальній сумі 102,00 грн. підлягає частковому поверненню в розмірі 17,00 грн. з державного бюджету України відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито", оскільки чинним законодавством передбачено сплата державного мита за пред’явлення позову немайнового характеру у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 85,00грн. Отже, за позовами немайнового характеру передбачено фіксовану ставку в розмірі 85 грн. Позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру дві з яких є похідними від першої.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати неправомірною бездіяльність Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, МФО 337535) щодо не закриття поточного рахунку № 26002000801001 у ФВАТ КБ «Надра»КРУ.

3. Скасувати зміни Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк “Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, МФО 337535) тарифів на розрахунково-касове обслуговування в розмірі 500,00 грн. застосованого при обслуговуванні поточного рахунку № 26002000801001 після подання заяви Асоціації первинних профспілкових організацій студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва про закриття рахунку.

4. Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Надра”(04053, м. Київ, вул.Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, МФО 337535) закрити поточний рахунок № 26002000801001 у ФВАТ КБ «Надра»КРУ.

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк “Надра” (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456, МФО 337535) на користь Асоціації первинних профспілкових організацій студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва (м. Київ, вул. Метробудівська,5-а, код ЄДРПОУ 25885991) 85 (вісімдесят п’ять),00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість),00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Повернути з державного бюджету України Асоціації первинних профспілкових організацій студентів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації м. Києва (м. Київ, вул. Метробудівська,5-а, код ЄДРПОУ 25885991) 17 (сімнадцять),00 грн. державного мита внесеного у більшому розмірі платіжним дорученням №106 від 20.08.09, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №13/314 у Господарському суді міста Києва.

7. Після набрання рішення законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                           І.Д. Курдельчук

рішення підписане 26.10.09