Рішення № 6464418, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/452 19.10.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Благо»- Страхова компанія» до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди в порядку регресу, стягнення штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Мусько С.В. (довіреність № 10 від 01.04.2009р.);

від відповідача: Марко О.В. (довіреність від 11.09.2009р.);

У судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство «Благо»- Страхова компанія»(надалі ЗАТ «Благо»- СК», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ НАСК «Оранта», відповідач) страхового відшкодування в розмірі 5750 грн., 279, 15 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 46 грн. інфляційних втрат та 36, 76 грн. трьох відсотків річних, що разом становить 6111, 91 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що ЗАТ «Благо»- СК»на підставі договору № 001/09/97 добровільного страхування наземного транспорту від 01.09.2008р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди здійснено виплату страхового відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ГАЗ 2705, державний номер АА 3256 ВВ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ВАТ НАСК «Оранта»позивачем було направлено останньому заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 5750 грн. в судовому порядку нарахувавши також штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач надав відзив на позов у якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Заперечення мотивовані тим, що станом на момент подачі позову до суду страхувальник відповідача з заявою про настання страхового випадку не звертався, доказів законності перебування за кермом забезпеченого транспортного засобу не надавав, а документи надані позивачем в якості підтвердження розміру понесених збитків не є належними доказами. Посилаючись на положення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджену спільним Наказом Міністерства Юстиції України, Фонду Державного майна України, відповідач зазначає що належним доказом розміру заподіяної шкоди, вартості та об’єму необхідних для проведення відновлення пошкодженого транспортного засобу робіт має бути відповідний звіт субєкта оціночної діяльності, який позивачем не наданий.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          За договором добровільного страхування наземного транспорту № 001/09/97 від 01.09.2008р. у ЗАТ «Благо»- СК»застраховано автомобіль Daewoo Lanos TF 69 Y, державний номер АА 1686 НР на суму 60 000 грн., страхувальником по договору є Південно-Західна регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті.

Згідно довідки Відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві (вих. 7958 ск від 16.02.2009р.) 24.11.2008р. о 09 год. 30 хв. в м. Києві на вул. Мате Залки 10-А Терьошин О.А., який перебував за кермом автомобіля ГАЗ, державний номер АА 3256 ВВ вчинено наїзд на транспортний засіб що стоїть - автомобіль Daewoo Lanos TF 69 Y, державний номер АА 1686 НР, що застрахований позивачем за договором № 001/09/97 від 01.09.2008р..

ДТП сталася в результаті порушення водієм Терьошиним О.А. вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України на якого накладено за вчинення адміністративного правопорушення накладено адміністративне стягнення постановою Оболонського районного суду м. Києва від 10.12.2008р. (копія у справі).

За актом огляду транспортного засобу складеним 24.11.2008р. з урахуванням наряд-заказу № 26 від 10.12.2008р. виставленим фізичною особою-підприємцем Тарасенко Н.І. за ремонт автомобіля, позивачем було затверджено кошторис вартості ремонту транспортного засобу за договором страхування № 001/09/97 від 01.09.2008р. згідно з яким загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу Daewoo Lanos TF 69 Y, державний номер АА 1686 НР в результаті його пошкодження при ДТП, дорівнює вартості відновлювального ремонту і складає 6 050 грн..

За страховим випадком –ДТП що сталась 24.11.2008р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту від 25.02.2009р. за договором добровільного страхування наземного транспорту № 001/09/97 від 01.09.2008р. позивачем виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 5 750 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 116 від 25.02.2009р..

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5 750 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль ГАЗ 2705, державний номер АА 3256 ВВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Daewoo Lanos TF 69 Y, державний номер АА 1686 НР, належить ДП фірма «Екотехніка-М»(зазначено у довідці ДАІ), цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована ВАТ НАСК «Оранта»що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6677353.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Жодних доказів, що автомобіль ГАЗ 2705, державний номер АА 3256 ВВ цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю вказаного транспортного засобу, вибув з володіння страхувальника (згідно договору укладеного з відповідачем (поліс ВА/6677353)) суду не представлено, жодних доказів що Терьошин О.А. неправомірно заволодів застрахованим у відповідача транспортним засобом останнім не надано. Навпаки, матеріали справи свідчать про зворотнє:

- довідка Відділу державної автомобільної інспекції з обслуговування Оболонського району при УДАІ ГУМВС України в м. Києві (вих. 7958 ск від 16.02.2009р.) складена компетентним органом за документами представленими учасниками ДТП;

- у постанові Оболонського районного суду міста Києва від 10.12.2008р. за розглядом матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності Терьошина О.А. зазначено, що останній працює водієм-експедитором у ДП «Екотехніка М»і жодних обставин щодо неправомірного заволодіння транспортним засобом за участю якого здійснено ДТП (наїзд на автомобіль Daewoo Lanos TF 69 Y, державний номер АА 1686 НР) не встановлено.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем ГАЗ 2705, державний номер АА 3256 ВВ, що належить ДП фірма «Екотехніка», встановлена у судовому порядку, підтверджується Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 10.12.2008р..

Цивільно-правова відповідальність володільця зазначеного транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6677353).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Daewoo Lanos TF 69 Y, державний номер АА 1686 НР відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/6677353), а до ЗАТ «Благо»- СК»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 001/09/97 від 01.09.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ВАТ НАСК «Оранта»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          За договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/6677353) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 35 000 грн., франшиза - 0 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ВАТ НАСК «Оранта»розмір збитків у сумі 5 750 грн. є обґрунтованим, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню. Посилання відповідача щодо непідтвердження розміру збитків спростовуються матеріалами справи, та зокрема представленими: актом огляду транспортного засобу від 24.11.2008р., наряд-заказом № 26 від 10.12.2008р., кошторисом вартості ремонту транспортного засобу на підставі яких здійснено розрахунок розміру страхового відшкодування виплаченого позивачем за договором № 001/09/97 від 01.09.2008р. що відповідає умовам вказаного договору страхування, зокрема п. 9.1 згідно з яким розмір страхового відшкодування визначається виходячи з прямого розміру збитків, завданих страхувальнику в результаті страхового випадку на підставі даних огляду пошкодженого транспортного засобу та/або додаткового обладнання, документів зазначених у розділі 8 договору, що підтверджують розмір спричиненого збитку.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, у відповідь на пред’явлену позивачем заяву на виплату (страхового) відшкодування в порядку регресу (вих. 85 від 13.03.2009р.) відповідач надав відповідь про необхідність додаткового отримання документів, а після їх отримання згідно з листом за вих. 128 від 16.04.2009р. виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено суму пені 279, 15 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суму інфляційних збитків та трьох відсотків річних згідно зі ст. 625 ЦК України у зв’язку з наявним простроченням виплати суми за заявою (вих. вих. 128 від 16.04.2009р.), яка отримана відповідачем 16.04.2009р..

Згідно із ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що відповідачем вчинялись дії направлені на вирішення питання про виплату страхового відшкодування (направлення листа страхувальнику, повідомлення позивача про обставини що перешкоджають розгляду заяви), а також наявні фінансові труднощі в сфері страхування пов’язані з впливом світової кризи в економіці країни, суд приходить до висновку про необхідність зменшення нарахованої позивачем пені та в зв’язку з цим відмовляє в позовних вимогах у цій частині.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та нездійснення відповідачем виплати суми за заявою позивача в сумі 5 750 грн. суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у загальному розмірі в сумі 46 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 36, 76 грн. здійсненими позивачем за період з 18.05.2009р. по 03.08.2009р. наведеними позивачем в позовній заяві і вважає такі обгрунтованими.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська 75, р/р 26502001006962 АКБ «Укрсоцбанк»у м. Києві, МФО 300023, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00034186) на користь Закритого акціонерного товариства «Благо»- Страхова компанія»(01021, м. Київ, вул. Інститутська 18, р/р 265053000201 в ВАТ «Комерційний банк «Даніель»в м. Києві, МФО 380980, ідент. код 21134124) 5750 грн. (п’ять тисяч сімсот п’ятдесят гривень) як відшкодування шкоди в порядку регресу, 46 грн. (сорок шість гривень) інфляційних збитків, 36, 76 грн. (тридцять шість гривень 76 копійок) 3% річних, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 23.10.2009