Ухвала суду № 64642471, 06.02.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/8122/16-цГоловуючий у 1-й інстанції Грицак Р.М. Провадження № 22-ц/789/90/17 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

за участю секретаря - Коваль О.І. , Дідух М.Є.

та сторін - представників: заявника - Молень І.Й., відповідачки ОСОБА_2- ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 листопада 2016 року у справі за позовом Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" до ОСОБА_2 про стягнення коштів, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2016 року ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання в аспірантурі.

В обгрунтування своїх вимог посилаються на те, що 02.12.2013 року на бюджетну форму навчання до аспірантури без відриву від виробництва в Державний вищий навчальний заклад "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" за спеціальністю "інфекційні хвороби" на кафедру інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами зараховано ОСОБА_2 та укладено угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення. На підставі листа МОЗ України від 10.02.2016 року № 08.01-49/11-сп/158/3130 та відповідно до п.22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №309 від 01.03.1999р., аспіранта ОСОБА_2, яка навчалась в аспірантурі за державним замовленням (за кошти державного бюджету) і припинила виконання індивідуального плану навчання, засіданням Вченої ради Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України", протокол №13 від 23.02.2016 року відраховано з аспірантури без відриву від виробництва з фаху "інфекційні хвороби" кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами. Наказом ректора №66 від 25.02.2016 року аспіранта ОСОБА_2 відраховано з аспірантури без відриву від виробництва. Відповідно до п.19 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №309 "Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних кадрів" аспірант, який був зарахований до аспірантури за державним замовленням і відрахований у зв'язку із невиконанням індивідуального плану роботи без поважних причин відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України. Із розрахунку сума фактичних затрат на навчання ОСОБА_2 становить 18 704,65 грн., які остання добровільно відмовляється відшкодувати та понесені судові витрати.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 листопада 2016 року в задоволенні позову Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" до ОСОБА_2 про стягнення коштів за навчання - відмовлено.

Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 22 грудня 2016 року стягнуто з Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" в дохід держави 551 грн. 20 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні ДВНЗ "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" - Молень І.Й. апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи викладені в ній.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст. 303 ч.1 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що Наказом №125-0 від 02.12.2013 року ОСОБА_2 зараховано до Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" на бюджетну форму навчання до аспірантури без відриву від виробництва за спеціальністю "інфекційні хвороби" на кафедру інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами та укладено Угоду про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення (далі Угода), яка підписана сторонами.

Відповідно до Угоди аспірант ОСОБА_2 зобов'язувалася: дотримуватися всіх умов Положення про підготовку науково-педагогічних та наукових кадрів; оволодіти науковими знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю згідно з обраною спеціальністю; звітувати про хід написання дисертації та індивідуального плану; своєчасно подавати відділу аспірантури індивідуальний план роботи, результати атестації та інші необхідні документи. (а.с.8,9).

26.12.2013 року на засіданні кафедри затверджено Індивідуальний план навчання в аспірантурі з інфекційних хвороб заочного аспіранта ОСОБА_2 та складено робочі плани на період навчання.(а.с.45-59).

Згідно Протоколу №5 методичної наради кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами від 22.12.2014 року в порядку оцінки роботи аспіранта ОСОБА_2 у відсутності останньої її науковим керівником ОСОБА_5 повідомлено, що рік тому заочний аспірант ОСОБА_2 затвердила тему наукової роботи "Особливості перебігу хронічних гепатитів В і С на фоні хронічної ниркової недостатності та оптимізація лікування". Згідно з індивідуальним планом, протягом першого року навчання аспірантка зобов'язувалася здати кандидатський іспит з іноземної мови. Вона готувалася до цього екзамену і виконала програму підготовки до нього. Однак зазначений кандидатський іспит ще не здала. Сподіваюся, що протягом наступного року їй вдасться усунути цю прогалину.

Робота над дисертацією включала патентно-інформаційний пошук, освоєння біохімічних та статистичних методів дослідження, опрацювання тематичних періодичних видань, керування хворих у відділенні гемодіалізу (у цьому відділенні дисертантка працює на посаді лікаря), відвідувала лекції професорів. Враховуючи зазначене, запропоновано авансом проатестувати аспірантку ОСОБА_2 із застереженням про необхідність своєчасного виконання робочого плану підготовки. За пропозицію проголосовано членами наради одноголосно та ухвалено вважати індивідуальний план роботи аспіранта ОСОБА_2 за перший рік навчання виконаним частково та атестувати аспіранта з оцінкою "задовільно". (а.с.73-77).

22.12.2014 року науковим керівником ОСОБА_5 атестовано аспіранта ОСОБА_2 з застереженням про необхідність своєчасного виконання робочого плану підготовки.

Наказом №1062 від 01.12.2014 року ректора Державного вищою навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського", ОСОБА_2 переведено на другий курс враховуючи результати атестації. (а.с.44).

Згідно Протоколу №3 методичної наради кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами від 30.10.2015 року, в порядку оцінки роботи аспіранта ОСОБА_2 її науковим керівником ОСОБА_5 повідомлено, що згідно з індивідуальним планом, протягом другого року навчання аспірантка зобов'язувалася здати кандидатський іспит з філософії, крім того, у неї ще не зданий екзамен з іноземної мови. ОСОБА_2 готувалася до екзаменів, але досі їх не здала, робота над дисертацією включала продовження набору хворих у відділенні гемодіалізу, однак на превеликий жаль, досі жодної статті, тез чи іншої продукції вона не подала. Проте запропоновано усе ж авансом проатестувати аспірантку ОСОБА_2 з ультимативною вимогою в місячний строк підготувати до друку статтю і тези. За пропозицію проголосовано членами наради одноголосно та ухвалено вважати індивідуальний план роботи аспіранта ОСОБА_2 за другий рік навчання виконаним частково та атестувати аспіранта з оцінкою "задовільно" та з умовою в місячний строк підготувати до друку статтю і тези. (а.с.68-72).

30.10.2015 року науковим керівником ОСОБА_5 атестовано аспіранта ОСОБА_2 з умовою в місячний строк підготувати до друку статтю і тези.

Наказом №572 від 01.12.2015 року ректора Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського", ОСОБА_2 переведено на третій курс виходячи з результатів атестації. (а.с.43).

Згідно з витягу Протоколу № 5а кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами від 22.12.2015 року, науковим керівником заочного аспіранта кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського, ОСОБА_2 - проф. ОСОБА_5 запропоновано просити науковий відділ про відрахування ОСОБА_2 із заочної аспірантури у зв'язку з тим, що заочний аспірант систематично порушує трудову дисципліну, не з'являючись на навчання, не подала жодних результатів наукової роботи, немає жодної публікації, не представляє журнал первинної документації. Рішенням кафедри аспіранта ОСОБА_2 не атестовано.(а.с.14).

На підставі листа МОЗ України від 10.02.2016 року №08.01-49/11-сп/158/3130 та відповідно до п.22 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 309 від 01.03.1999р., аспіранта ОСОБА_2, яка навчалась в аспірантурі за державним замовленням (за кошти державного бюджету) і припинила виконання індивідуального плану навчання, засіданням Вченої ради Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України", протокол №13 від 23.02.2016 року, ухвалено - відрахувати з аспірантури без відриву від виробництва з фаху "інфекційні хвороби" кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами.(а.с.11).

25.02.2016 року наказом №66 ректора Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України", аспіранта ОСОБА_2 відраховано з аспірантури без відриву від виробництва.(а.с.10).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №309 затверджено "Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів", яке регламентує діяльність у галузі підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів і є обов'язковим для всіх вищих навчальних закладів та наукових установ України незалежно від їх підпорядкованості та форми власності.

Відповідно до п.22 вказаної Постанови КМУ, аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених п.19 цього Положення.

Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи.

Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Однією з форм після вузівської освіти є заочна аспірантура, що передбачає самостійне вчення ряду дисциплін і самостійну роботу над дисертаційним дослідженням.

Навчання в заочній аспірантурі проводиться відповідно до індивідуального навчального плану, який складається спільно з науковим керівником протягом 1-2 місяців після зарахування до аспірантури. Навчальний план затверджується завідувачем кафедри.

У навчальному плані за роками навчання розписуються всі етапи навчання в заочній аспірантурі: підготовка до здачі кандидатського мінімуму, етапи підготовки дисертаційної роботи та наукових статей і т.д.

У програму здачі кандидатського мінімуму входять іспити з історії та філософії, іноземної мови та профільного предмету.

У відповідності з навчальним планом до кінця першого року навчання аспірант повинен мати план дисертації, огляд літературних джерел, постановку мети і задач дисертаційного дослідження та здати один кандидатський іспит.

На другому році навчання аспірант повинен опублікувати тези про виконану роботу, підготувати перший розділ дисертації, здати другий іспит кандидатського мінімуму.

Крім того, зазвичай на другому році навчання аспірант веде самостійну підготовку до складання іспиту кандидатського мінімуму з профільної спеціальності і проходить цей екзамен. За результатами складання кандидатського мінімуму аспіранту видається посвідчення про складання кандидатських іспитів, яке дійсне три роки.

Відповідно до плану навчальної роботи аспіранта на другому році навчання передбачається підготовка 1-2 наукових статей за результатами дисертаційного дослідження, участь в 2-3 наукових конференціях з публікацією тез доповідей, підготовка другого і третього розділу дисертації з висновками.

У відповідності з програмою навчання аспірант здає іспити кандидатського мінімуму.

Відповідно до п.п. 77, 78 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 №309 затверджено "Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів", допуск здобувачів до складання кандидатських іспитів здійснюється за наказом керівника (заступника керівника) вищого навчального закладу, наукової установи.

Вищий навчальний заклад, наукова установа, де приймаються кандидатські іспити, повідомляють осіб, зазначених у наказі, про допуск до складання кандидатського іспиту, про час і місце проведення кандидатського іспиту не пізніше ніж за місяць до його проведення.

У разі неявки здобувача на іспит з поважних причин він може бути допущений керівником вищого навчального закладу, наукової установи до складання кандидатського іспиту протягом поточної сесії.

Рішення комісії з приймання кандидатського іспиту може бути оскаржене керівнику вищого навчального закладу, наукової установи здобувачем у терміни, встановлені приймальною комісією вищого навчального закладу, наукової установи.

Кандидатські іспити приймаються організовано, два рази на рік у формі сесії. Терміни проведення сесії встановлюються керівником вищого навчального закладу, наукової установи, де приймаються кандидатські іспити. У разі подання здобувачем до спеціалізованої вченої ради дисертації до захисту кандидатський іспит може бути прийнятий поза сесією.

Щороку аспірант атестується на засіданні кафедрі.

Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тож, відповідальність за заподіяння шкоди настає за загальним правилом за наявності таких умов: 1) шкода; 2) протиправність поведінки заподіювана; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою: 4) вина того, хто завдав шкоду. Сукупність цих умов і є підставою для покладання на особу цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди. Ці умови є загальними для виникнення зобов'язань із заподіяння шкоди, оскільки їх сукупність вимагається в усіх випадках, крім тих, які спеціально передбачені в законі.

Пленум Верховного суду України у Постанові №6 від 27.03.92р. "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" постановив, що "Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до ст.ст. 440 і 450 ЦК ( 1540-06 ) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були, неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної. небезпеки, незалежно від наявності вини. Роз'яснити судам, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності)."

Відповідно до розрахунку фактичних затрат на навчання ОСОБА_2 - аспіранта без відриву від виробництва за державним замовленням 2013 року було витрачено 18 704,65 грн. з яких оплата праці: за 2013 рік - 5555,64 грн., за 2014 рік 5742,43 грн., за 2015 рік 6234,21 грн., за 2016 рік 8488,55 грн.; нарахування на заробітну плату: за 2013 рік - 2016,70 грн., за 2014 рік - 2084,50 грн., за 2015 рік 2263,02 грн., за 2016 рік 1867,48 грн.; оплата послуг (крім комунальних): за 2013 рік - 3,42 грн., за 2014 рік - 3,07 грн., за 2015 рік 2,78 грн., за 2016 рік 9,67 грн.; оплата комунальних послуг за 2016 рік - 94,29 грн., оплата електроенергії за 2016 рік - 94,29 грн.(а.с.40).

Зі змісту протоколів методичних нарад кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними захворюваннями №5 від 22.12.2014 та №3 від 30.10.2015 вбачається, що підставою для атестацій та зарахування ОСОБА_2 на другий та третій рік навчання були виключно власні твердження наукового керівника проф. ОСОБА_5, що в подальшому і стало підставою для оплати праці, нарахувань на заробітну плату та спричинило шкоду.

Проаналізувавши вище наведенні норми згаданого Положення, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції щодо відсутності розроблення на законодавчому рівні механізму вирішення питання щодо стягнення коштів за державну форму навчання аспірантів, а є тільки Методика розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта", затвердженого постановою КМУ від 20.05.2013 року № 346, що підтверджено показами представника позивача. Крім того, в порушення вимог п.77,78 положення науковий керівник проф. ОСОБА_5 формально переатестовував ОСОБА_2 при її відсутності на засіданнях методичних нарад кафедри при не здачі кандидатського іспиту протягом поточної сесії екзаменів з іноземної мови та філософії в строки, які були визначені в індивідуальному плані роботи, не написані жодної статті та тези, не підготовки плану дисертації, підбірки літератури для дисертації. Крім того, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заявляла про те, що ще на першому курсі відповідачка повідомляла усно наукового керівника проф. ОСОБА_5 про небажання продовжувати навчання із-за завантаженості на роботі. Однак це прохання не було взято до уваги, а проводилось її подальше переведення з курсу на курс. Про результати засідань методичних нарад від 22.12.2014 р. та 30.10.2015 р. ОСОБА_2 в письмовому порядку не повідомлялась.

Наказом МОЗ України № 359 від 19.12.1997 року ( у редакції наказу МОЗ України № 650 від 02.10.2015 року) затверджено "Положення про порядок проведення атестації лікарів", яка проводиться з метою оцінки їх професійного рівня та складності виконуваних робіт, відповідності кваліфікаційним вимогам і посадовим обов'язкам.

Підвищення професійного рівня здійснюється, зокрема, шляхом набрання необхідної кількості балів з відповідної лікарської кваліфікаційної категорії.

ОСОБА_2 працює лікарем-інфекціоністом консультативно-діагностичного відділення міської комунальної лікарні №3 м. Тернополя.

Згідно списків лікарів інфекціоністів ОСОБА_2 була присутня на засіданнях обласного наукового товариства інфекціоністів та на переривчастих курсах від 19.02.2014 року, 10.12.2014 року та від 05.03.2015 року в порядку підвищення рівня професійної підготовки лікарів згідно Наказів Міської комунальної лікарні №3 Відділу охорони здоров'я та медичного забезпечення Тернопільської міської ради, а не як аспірант, що стверджується витягами з наказів головного лікаря (а.с.101-103) та спростовуються твердження представника позивачки про те, що відповідачка приймала участь у цих семінарах виконуючи індивідуальний план навчання в аспірантурі. Крім того, проходження курсів лікарем інфекційного профілю та участь у засіданнях наукового обласного товариства інфекціоністів не передбачено у індивідуальному плані заочного аспіранта.

Крім того, суд критично оцінює як доказ поданий позивачем календарний план виконання дисертації з відмітками про виконання, оскільки відповідачем заперечується проведення нею, як аспірантом будь-якої навчальної роботи, а позивачем не представлено жодного доказу, щоб підтверджував дійсність відмітки "Виконано".

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 навчання після зарахування до аспірантури не здійснювалось, аспірант іспитів не здавала, щорічних атестацій не проходила. Доказів навчання ОСОБА_2, як аспіранта позивачем не надано.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Як вбачається із позовної заяви та підтверджено в судовому засіданні представником позивача, що стягнення коштів за навчання відповідачки це є шкода в розумінні ст.1166 ЦКУ. Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову із-за відсутності вини відповідачки у спричиненні шкоди медакадемії, оскільки немає чотирьох обов'язкових підстав, визначених ст. 1166 ЦКУ в діях ОСОБА_2, а також позивачем не доведено жодним доказом сам факт спричинення цієї шкоди.

Згідно ст.308 ЦПК України - апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться лише до оцінки доказів і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи

Доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильність рішення суду першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, на представлених доказах, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317- 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державного вищого навчального закладу "Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України" - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк