Рішення № 6464227, 22.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/183 22.10.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №23/183                                                                                                    22.10.2009 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Крим»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна»

Простягнення 18118,79 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю. Представники сторін:

Від позивача:Чепа А.Г. ( пред. за довір. від 01.07.2009 року)

Від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим № 2/24-4475-2009 від 30.07.2009 року направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Крим»про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна»заборгованості за договором поставки №2856 СМФ 2008 від 01.04.2008 року у сумі 13823,86 грн., 2 374,49 грн. пені, 1 636,76 грн. інфляційних втрат, 283,68 грн. трьох процентів річних та судових витрат. Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року порушено провадження у справі №23/183 та призначено її до розгляду на 29.09.2009 року.

Перед початком розгляду справи по суті у судовому засіданні 29.09.2009 року учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні надав витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року матеріали та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 29.09.2009 року, в зв’язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, винесено ухвалу про відкладення розгляду справи до 22.10.2009 року.

Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судові засідання своїх представників не направляв, про поважні причини зазначених обставин суд не повідомив та заявлені вимоги не заперечив.

У судовому засіданні 22.10.2009 року за згодою представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 01 квітня 2008 року було укладено договір поставки №2856 СМФ 2008, відповідно до якого Позивач зобов’язався передати у власність Відповідача, а останній –прийняти та оплатити товари продовольчої групи.

Пунктом 2.1 цієї угоди передбачено, що постачання товару здійснюється Позивачем товарними партіями на склад Відповідача.

Відповідно до пункту 7.1 договору №2856 СМФ 2008 від 01.04.2008 року моментом поставки товару вважається дата, вказана у видатковій (чи товарно-транспортній) накладній.

Право власності на товар переходить до Відповідача у момент прийому-передачі і підписання товарної накладної.

В період з 30.09.2008 року по 15.10.2008 року Позивачем було передано Відповідачу у власність товари продовольчої групи відповідно до наступних видаткових накладних:

№792-09-08 від 30.09.2008 року на суму 2 293,45 грн.;

№797-09-08 від 30.09.2008 року на суму 16 094,98 грн.;

№*354-10-08 від 15.10.2008 року на суму 2 143,56 грн..

Судом встановлено, що Позивач передав у власність на передбачених умовах Договору товар в період з 30.09.2008 року по 15.10.2008 року на загальну суму 20 531, 99грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків від 10.02.2009 року, Відповідач частково погасив заборгованість у сумі 102,37 грн. та повернув Позивачеві частину товару на загальну суму 6 605,76 грн., таким чином заборгованість за поставлений товар складає 13823,86 грн.

Відповідно до пункту 9.7 договору №2856 СМФ 2008 від 01.04.2008 року оплата за поставлений товар проводиться Відповідачем протягом 15 банківських днів з моменту його отримання.

Підтверджень оплати отриманих відповідно до перелічених видаткових накладних товарів продовольчої групи суду не надано.

Таким чином, судом встановлено порушення договірного зобов’язання Відповідачем в частині не перерахування грошових коштів за поставлені на його адресу товари продовольчої групи.

Розмір заборгованості Відповідача за договором №2856 СМФ 2008 від 01.04.2008 року за отриманий товар становить 13 823,86 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення Відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено та по суті не спростований Відповідачем.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Умовами договору №2856 СМФ 2008 від 01.04.2008 року встановлено відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару. Пунктом 10.4 договору передбачено нарахування на користь Позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Таким чином, оскільки у договорі не встановлено інший строк нарахування пені, то пеня підлягає стягненню лише за період протягом 6 місяців з моменту виникнення права її стягнення, а позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 1660,30 грн.

Суд вважає позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення такими, що підлягають задоволенню у сумі 283,68 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 636,76 грн.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Крим»до товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна»підлягає задоволенню у сумі 17404,60 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер-Україна»(04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-А, ідентифікаційний код 35073676, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос Крим»(95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул.Узлова, 20, ідентифікаційний код 32443566, п/р 26000059539500 у АКИБ «УкрСиббанк», МФО 351005) суму основного боргу 13823,86 грн. ( тринадцять тисяч вісімсот двадцять три гривні 86 копійок), пеню в сумі 1 660,30 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят гривень 30 копійки); 3% річних у сумі 283,68 грн. (двісті вісімдесят три гривні 68 копійок); інфляційні втрати у сумі 1 636,76 грн. (одна тисяча шістсот тридцять шість гривень 76 копійок) державне мито в сумі 181,18 грн. (сто вісімдесят одна гривня 18 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. (сто вісімнадцять гривень).

3.           В іншій частині позовних вимог –відмовити.

4.           Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення 22.10.2009 року