Рішення № 6464047, 19.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/456 19.10.09 За позовом Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія Азов до Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» третя особа Серембицький Іван Миронович

про відшкодування шкоди в порядку регресу, стягнення штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Нікітюк Є.О. (довіреність № СКА-278-09 від 09.02.2009р.);

від відповідача: Гедз Ю.В. (довіреність № 0109-170 від 13.03.2009р.);

У судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство закритого типу Страхова компанія Азов (надалі АТЗТ СК «Азов», позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(надалі ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», відповідач) суми завданого збитку у розмірі 3057, 53 грн..

Згідно з заявою за вих. СКА-09 від 19.10.2009р. позовні вимоги було збільшено шляхом донарахування штрафних санкцій та в межах заявленого позову позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 2657, 52 грн., суму інфляційної компенсації у розмірі 167, 42 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 53, 73 грн. та пеню у розмірі 403, 83 грн., а всього 3282, 50 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що АТЗТ СК «Азов»на підставі договору № 9635/А страхування наземного транспорту від 06.02.2007р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування вигодонабувачу –ЗАТ КБ «Приватбанк», а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Volvo FH, державний номер СВ 4135 АВ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»позивачем було направлено останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 2657, 52 грн. в судовому порядку нарахувавши також штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач надав відзив на позов у якому зазначив про безпідставність заявлених позовних вимог у зв’язку з чим в позові просив відмовити. Наголошуючи на тому, що згідно з постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21.01.2008р. винним у ДТП визнано Серембицького І.М., відповідач зазначав що ним було направлено запит страхувальнику з метою встановлення факту правомірного використання застрахованого транспортного засобу водієм за участю якого сталась ДТП, однак відповіді не отримано. На думку відповідача, позивачем не доведено підстав звернення з вимогами саме до відповідача, оскільки договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладено компанією не з Серембицьким І.М., а з Блат Н.В., а документів, які б підтверджували законність підстав керування Серембицьким І.М. забезпеченим транспортним засобом відповідачу не надано, і жоден з учасників ДТП до страховика не звертався.

Вимоги позивача з приводу стягнення пені та 3% річних відповідач також вважає безпідставними, оскільки невиплата страхового відшкодування сталася не з вини останнього.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

          За договором страхування наземного транспорту № 9635/А від 06.02.2007р. у АТЗТ «Страхова компанія «Азов» застраховано автомобіль Volvo FH 12, державний номер АЕ 4624 ВН на суму 176 750 грн., страхувальником по договору є Денисенко Оксана Миколаївна, вигодонабувачем –ЗАТ «КБ «Приватбанк».

Згідно довідки Відділу державної автомобільної інспекції при УМВС України в Дніпропетровській області (вих. 14/1-745 ск від 13.02.2008р.) 17.12.2007р. о 10 год. 00 хв. в м. Дніпропетровськ на вул. Березинська 52-А Серембицьким І.М., який перебував за кермом автомобіля Volvo FH, державний номер СВ 4135 АВ вчинено наїзд на стоячий автомобіль Volvo FH 12, державний номер АЕ 4624 ВН, що застрахований позивачем за договором від 06.02.2007р..

ДТП сталася в результаті порушення водієм Серембицьким І.М. вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху України якого притягнуто до адміністративного стягнення постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21.01.2008р. (копія у справі).

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Volvo FH 12, державний номер АЕ 4624 ВН в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту спеціаліста № 604 авторознавчого дослідження складеного 09.01.2008р. суб'єктом оціночної діяльності –Макаровим Геннадієм Миколайовичем (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 3337/05 від 28.04.2005р), дорівнює вартості відновлювального ремонту і складає 5510, 57 грн..

За страховим випадком –ДТП що сталась 17.12.2007р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № ИС-08-34 від 19.03.2008р. за договором страхування наземного транспорту № 9635/А від 06.02.2007р. на користь вигодонабувача –ЗАТ КБ «Приватбанк»виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 2787, 52 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 558 від 26.03.2008р., витрати на проведення авторознавчого дослідження сплачені позивачем у сумі 380 грн. про що свідчить платіжне доручення № 242 від 12.02.2008р..

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 3167, 52 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль Volvo FH, державний номер СВ 4135 АВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Volvo FH 12, державний номер АЕ 4624 ВН, перебуває у володінні Блат В.С. (зазначено у довідці ДАІ), цивільно-правова відповідальність Блат Н.В. застрахована ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»що підтверджується полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/2873851.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Обов'язок відшкодувати завдану шкоду джерелом підвищеної небезпеки покладається на володільця джерела. Володільцем джерела підвищеної небезпеки є особа, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом, на праві власності тощо. Володілець джерела підвищеної небезпеки не є суб'єктом відповідальності за шкоду, якщо доведе, що дане джерело вибуло з його володіння внаслідок неправомірних дій інших осіб.

Жодних доказів, що автомобіль Volvo FH, державний номер СВ 4135 АВ цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю вказаного транспортного засобу, вибув з володіння страхувальника (згідно договору укладеного з відповідачем (поліс ВВ 2873851)) суду не представлено, жодних доказів що Серембицький І.М. неправомірно заволодів застрахованим у відповідача транспортним засобом останнім не надано. Навпаки, матеріали справи свідчать про зворотнє:

- довідка Відділу державної автомобільної інспекції при УМВС України в Дніпропетровській області (вих. 14/1-745 ск від 13.02.2008р.) складена компетентним органом за документами представленими учасниками ДТП;

- у постанові Тернопільського міськрайонного суду від 21.01.2008р. за розглядом матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності Серембицького І.М. зазначено, що останній працює водієм у ПП «Блат»і жодних обставин щодо неправомірного заволодіння транспортним засобом за участю якого здійснено ДТП (наїзд на автомобіль Volvo FH 12, державний номер АЕ 4624 ВН) не встановлено.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина водія який керував автомобілем Volvo FH, державний номер СВ 4135 АВ, що перебуває у володінні Блат Н.В., встановлена у судовому порядку, підтверджується Постановою Тернопільського міськрайонного суду від 21.01.2008р..

Цивільно-правова відповідальність володільця зазначеного транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну була застрахована у ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»на підставі укладеного договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/2873851).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Volvo FH 12, державний номер АЕ 4624 ВН відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/2873851), а до АТЗТ СК «Азов»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 9635/А від 06.02.2007р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          За договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/2873851) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза - 510 грн..

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, заявлений до стягнення з ЗАТ «Страхова компанія «Українська страхова група»розмір збитків у сумі 2657, 52 грн. (3167, 52 грн. (сума понесених позивачем витрат) –510 грн. (франшиза)) є обґрунтованим, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, у відповідь на пред’явлену позивачем регресну вимогу відповідач надав відповідь про необхідність додаткового отримання документів, після яких вирішуватиметься питання відносно пред’явленої вимоги, однак станом на час вирішення спору в судовому порядку виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.

До стягнення з відповідача позивачем також заявлено суму пені 403, 83 грн. нарахування якої передбачено п. 37.2 Закону «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суму інфляційних збитків та трьох відсотків річних згідно зі ст. 625 ЦК України у зв’язку з наявним простроченням виплати суми за заявою за вих. 1828 від 03.12.2008р., яка направлена відповідачу 04.12.2008р..

Згідно із ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні документи що підтверджують вчинення відповідачем дій направлених на вирішення питання про виплату страхового відшкодування (направлення листа страхувальнику, повідомлення позивача про обставини що перешкоджають розгляду заяви), а також наявні фінансові труднощі в сфері страхування пов’язані з впливом світової кризи в економіці країни, суд приходить до висновку про необхідність зменшення нарахованої позивачем пені та в зв’язку з цим відмовляє в позовних вимогах у цій частині.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та нездійснення відповідачем виплати суми виплати за заявою позивача в сумі 2657, 52 грн. суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у загальному розмірі в сумі 167, 42 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 53, 73 грн. здійсненими позивачем за період з 16.02.2009р. по 19.10.2009р. наведеними позивачем в уточнених розрахунках і вважає такі обгрунтованими.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»(юрид. адреса: 03087, м. Київ, вул. Єреванська 1; адреса: 03038, м. Київ, вул. Івана Федорова 32-А; р/р 265044691 в ВАТ АБ «Укргазбанк»м. Київ, МФО 320478, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30859524) на користь Акціонерного товариства закритого типу Страхова компанія Азов (87510, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна 18/3, р/р 26504480612002 в м. Донецьку, МФО 334970, ідент. код 24646706) 2657, 52 грн. (дві тисячі шістсот п’ятдесят сім гривень 52 копійки) як відшкодування шкоди в порядку регресу, 167, 42 грн. (сто шістдесят сім гривень 42 копійки) інфляційних збитків, 53, 73 грн. (п’ятдесят три гривні 73 копійки) 3% річних, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 315 грн. (триста п'ятнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 23.10.2009