Ухвала суду № 64640105, 09.02.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

__________

У Х В А Л А

Іменем України

09 лютого 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Суддів - Сачука В.І., Гладкого В.Я., Іващука В.Я.

секретаря судового засідання Міщук Л.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника- адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26.01.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, грудня місяця 28 числа, підозрюваного за ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України у кримінальному провадженні №12016180010008519, з участю:

прокурора - Михайліченка С.І.

захисника- адвоката ОСОБА_1

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26.01.2017 року клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області задоволено та застосовано щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.03.2017 року.

ОСОБА_2 підозрюється в тому, що в порушення ст.12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину метамфетамін (первітин), який 08.12.2016, близько 13 год. 30 хв., перебуваючи по вул. Князя Володимира в м. Рівне поблизу будинку №36, в ході проведення оперативної закупівлі, незаконно збув ОСОБА_3 за 1300 гривень поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка відповідно до висновку експерта №2.1-841/16 від 28.12.2016 є психотропною речовиною метамфетамін (первітин) масою 0,2334 г, обіг якої обмежено відповідно до списку 2 таблиці 2 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000.

ОСОБА_2 повторно, в порушення ст.12 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ст. ст. 4, 6, 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут психотропних речовин, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставинах в невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту психотропну речовину метамфетамін (первітин), який 24.01.2017, близько 12 год. 00 хв., перебуваючи в будинку №8 по вул. Андрія Мельника в м. Рівне в ході проведення оперативної закупівлі повторно, незаконно збув ОСОБА_3 за 3000 гривень поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору зовні схожою на психотропну речовину метамфетамін.

В поданій апеляційній скарзі захисник- адвокат ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Вказує, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не навів обставин, які б свідчили про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України та неможливості застосування до підозрюваного більш мякого виду запобіжного заходу. Зазначає, що суд не навів доказів на обгрунтування своїх висновків.

Перевіривши матеріали клопотання, пояснення захисника- адвоката ОСОБА_1, яка просить ухвалу слідчого судді скасувати та обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, міркування прокурора про залишення ухвали слідчого судді без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення. Обґрунтованість підозри повинна бути перевірена слідчим суддею, на розгляд якого надійшло клопотання. Для цього в судовому засіданні повинні бути досліджені докази, які, на думку слідчого і прокурора, встановлюють наявність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Разом з тим, ст. 198 КПК визначено, що висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Слідчим суддею належним чином оцінено всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованого кримінального правопорушення, які, на думку колегії суддів, свідчать про обгрунтовану підозру у вчиненні останнім кримінальних правопорушень за ч.1 ст. 307, ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.

Згідно п.3 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 N 4 взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв'язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

При вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 слідчим суддею вірно встановлено, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше вчиняв злочини у сфері незаконного збуту психотропних речовин, офіційно не працює, отримує прибутки від зайняття злочинною діяльністю, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому доводи апелянта про те, що слідчий суддя при обранні запобіжного заходу не навів обставин, які б свідчили про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не заслуговують на увагу.

За таких обставин колегія суддів вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 26.01.2017 року про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника- адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

с у д д і:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6