Ухвала суду № 64639421, 06.02.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 712/10306/2012

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Куштана Б.П. (доповідача),

суддів: Кондора Р.Ю. та Мацунича М.В.

при секретарі: Сочка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 жовтня 2012 року за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості ,-

в с т а н о в и л а:

ПАТ КБ «ПриватБанк» (надалі Банк) звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у травні 2012 року.

Банк просив, стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 13 562,95 доларів США, а також сплачену позивачем суму судового збору.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 03.08.2007 року між ним і відповідачем укладено договір № MKМОАА00000312, відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит у сумі 11 465,79 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,28 % річних, терміном до 02.08.2010 року. При цьому, щомісяця у період сплати позичальник зобов'язався надавати Банку кошти в сумі 360 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотках і винагороди.

У забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 03.08.2007 року між позивачем і ОСОБА_2 було укладено договір поруки № MKМОАА00000312, за умовами якого поручитель ОСОБА_2 зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань у повному обсязі.

У порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання по договору не виконав, унаслідок чого станом на 05.04.2012 р. заборгованість відповідача перед Банкком складає 13 562,95 доларів США, а саме: 5 157,89 доларів США - сума неповернутого кредиту, 4 831,27 долар США - несплачені проценти, 182,91 долари США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 3 390,88 доларів США - пеня.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18 жовтня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 562,95 доларів США, що еквівалентно становить 108 367 (сто вісім тисяч триста шістдесят сім) гривень 97 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно в користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 1 083 (одну тисячу вісімдесят три) грн. 68 коп. судового збору.

Не погодившись із указаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 жовтня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. На обґрунтування зазначає про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права. Указує, що суд взяв до уваги лише доводи позивача. Також зазначає, що суд першої інстанції належним чином не повідомив відповідача про час та місце розгляду справи, тим самим порушив його законні права щодо захисту своїх інтересів у суді.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення - залишенню без змін, із таких мотивів.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № MKМОАА00000312, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 11 465,80 доларів США, із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,28 % річних, терміном до 02.08.2010 року.

Відповідно до його умов, щомісяця, у період сплати (з 01 по 07 число кожного місяця) позичальник зобов'язався надавати банку кошти у сумі 360,00 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Позивачем на виконання умов зазначеного договору надано відповідачу кредит у сумі 11 465,80 доларів США, що стверджується, зокрема, заявою на видачу готівки № 1 від 03.08.2007 року.

У свою чергу, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання щодо виконання умов кредитного договору не виконала, внаслідок чого відповідно до розрахунку, наданого позивачем, її заборгованість перед Банком складає 13 562,95 доларів США.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит)позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, відповідач ОСОБА_1 внаслідок невиконання зобов'язань по умовах кредитного договору, станом на 05.04.2012 року, має заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 13 562,95 доларів США, що відповідно до повідомлення Національного Банку України від 05.04.2012 року еквівалентно 108 367,97 грн.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, не спростовують висновку суду першої інстанції та не дають підстав для скасування рішення, оскільки розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 (відповідача) не призвів до неправильного вирішення справи.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314 ч.1 п.1, 315, 317, 319 ЦПК України , -

у х в а л и л а:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

2.Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 жовтня 2012 року залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді :