Ухвала суду № 64639041, 09.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/5192/16-ц Номер провадження 22-ц/786/191/17Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т.О. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді Лобова О.А.

суддів Гальонкіна С.А., Хіль Л.М.

за участю секретаря Гнатюк О.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 07 листопада 2016 року за заявою ОСОБА_2, представника ОСОБА_3, про забезпечення позову

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору , договору поруки та договору іпотеки недійсними.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 07 листопада 2016 року заяву ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ "ПриватБанк", ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки недійсними задоволено. Накладено арешт на двокімнатну квартиру в одноповерховому будинку, загальної площі 77,1 кв.м., житловою площею 27,00 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_3 із забороною ПАТ КБ "ПриватБанк" реєструвати право власності на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, постановити нову про відмову в задоволенні вказаної заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи, а також на те, що відсутні докази того, що банк вживає заходи для реєстрації права власності і невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що у липні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» , ОСОБА_4 про захист прав споживача та визнання кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки недійсними. Просила визнати недійсним кредитний договір № DN81AR23880133 від 07 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк». Визнати недійсним договір іпотеки від 07 вересня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», посвідченого 07.09.2007 року ОСОБА_5, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 1424. Визнати недійсним договір поруки(без дати укладення), укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк».

У листопаді 2016 року ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про забезпечення вказаного позову, просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на двокімнатну квартиру в одноповерховому будинку, загальної площі 77,1 кв.м., житловою площею 27,00 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_3 та заборонити ПАТ КБ "ПриватБанк" реєструвати право власності на предмет іпотеки. (а.с.9)

В обґрунтування зазначеної заяви посилався на лист від 19.09.2016 року, направлений ПАТ КБ «ПриватБанк» на адресу ОСОБА_3, з якого вбачається намір банку укласти від свого імені договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме спірної квартири.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.151-152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не надав докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, підлягають відхиленню, оскільки в провадженні суду знаходиться справа про визнання кредитного договору недійсним. У разі задоволення позову, недійсними вважаються і забезпечувальні договори, зокрема договір про іпотеку, за умовами якого ОСОБА_3 передала кредитору квартиру в іпотеку у якості забезпечення позову.

Здійснені відповідачем дії: направлення ОСОБА_3 19.09.2016 року повідомлення, свідчать про вчинення кредитором дій, направлених на перехід до нього права власності на спірну квартиру та попередження мешканців квартири про її звільнення /а. с. 11/.

З огляду на зазначене, наявні підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять посилання на обставини чи норми права, які б могли бути підставою для її задоволення, у зв'язку з чим скаргу слід відхилити, ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" відхилити.

Ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 07 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя: О.А.Лобов

Судді: С.А.Гальонкін

Л.М.Хіль

З оригіналом згідно

Суддя О.А.Лобов