Ухвала суду № 64639034, 09.02.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/332/16-ц Номер провадження 22-ц/786/45/17Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Мартєв С. Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2017 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі:

головуючого - МАРТЄВА С.Ю.,

суддів - ГАЛЬОНКІНА С.А., ХІЛЬ Л.М.,

за участю секретаря - ШЕВЧЕНКО І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві провадження за апеляційною скаргою за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третьої особи - Громадської організації " Громадський Майдан Полтавщини", про захист честі, гідності шляхом спростування недостовірної інформації.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача,-

В С Т А Н О В И В :

У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, звернулися до суду з позовом в якому зазначали, що в жовтні 2015 року в інформаційному бюлетені НОМЕР_1 від ГО « Громадський майдан Полтавщини», надрукована та розповсюджена стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1» на замовлення № НОМЕР_2, відповідальні за неї ОСОБА_5 та ОСОБА_6

У статті зазначено наступне «ОСОБА_7 свій родинний бізнес розпочав завдяки тому, що мішками возив га Росію в страшні 90-ті роки м'ясопродукти . Кожен міг тоді торгувати, але не було де взяти! Де міг взяти м'ясо ОСОБА_7 відомо багатьом жителям міста Пирятин. І нам громадським активістам відомо, що батько ОСОБА_8 працював на м'ясокомбінаті, а мати в ветеринарній лабораторії. І нічого сказати змогли заробити таким шляхом кошти і нехай би мовити Бог помагає!»

Зазначили, що вищевказана інформація не відповідає дійсності та є недостовірною.

Позивачі неодноразово уточнювали свої позовні вимоги та остаточно просили визнати недостовірною інформацію, що ганьбить честь та гідність ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Зобов`язати ОСОБА_5, ОСОБА_6 та Громадську організацію « Громадський Майдан Полтавщини» не пізніше місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили, спростувати вищезазначену недостовірну інформацію шляхом опублікування в інформаційному бюлетені, що відається від ГО « Громадський майдан Полтавщини» в найближчому випуску повідомлення про ухвалене по даній справі судове рішення із публікацією його тексту у двомісячний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили та провести публічне вибачення шляхом публікації в інформаційному бюлетені, що відається від ГО «Громадський майдан Полтавщини» в найближчому випуску. Судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, за участю третьої особи - Громадської організації " Громадський Майдан Полтавщини", про захист честі, гідності шляхом спростування недостовірної інформації відмовлено.

Додатковим рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 23 листопада 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 551 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.

Стягнуто з ОСОБА_4 551 грн. 20 коп. судового збору на користь держави.

В апеляційній скарзі порушено питання про скасування рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і ухвалення нового, про задоволення позову.

Апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_7, який займає посаду голови Пирятинської районної державної адміністрації Полтавської області.

Також встановлено, що в інформаційному бюлетені НОМЕР_1 ГО « Громадський майдан Полтавщини» за ІНФОРМАЦІЯ_3 року, який був виготовлений КВ « Лубни» на замовлення № НОМЕР_2, із зазначенням відповідальних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6, розміщена стаття під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_9.

Витяг із статті, який є предметом спору, має такий зміст: «ОСОБА_7 свій родинний бізнес розпочав завдяки тому, що мішками возив на Росію в страшні 90-ті роки м'ясопродукти. Кожен міг тоді торгувати, але не було не взяти! Де міг взяти м'ясо ОСОБА_7 відомо багатьом жителям міста Пирятин. І нам громадським активістам відомо, що батько ОСОБА_8 працював на м'ясокомбінаті, а мати в ветеринарній лабораторії. І нічого сказати змогли заробити таким шляхом кошти нехай би так мовити Бог помагає!»

Відмовляючи в позові місцевий суд виходив з того, що спірна стаття носить суспільний інтерес та позивачі не довели, що викладена в статті інформація про родинний бізнес ОСОБА_7 є негативною та у ній стверджується про вчинення позивачами протиправних дій чи їх неетичну поведінку у суспільному житті, що порушує їх право на повагу честь і гідність.

Апеляційний суд Полтавської області вважає такий висновок місцевого суду вірним з наступних підстав.

Відповідно до ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, спільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації (пункт 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» № 1 від 27.02.2009 року).

Згідно ч.2 ст.30 Закону України "Про інформацію", оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова. На вільне вираження своїх поглядів і переконань. Разом з тим, відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватись конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Свобода вираження поглядів може підлягати обмеженням, викладених у ч.3 ст. 34 конституції України та у п.2 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, проте вони мають чітко тлумачитися, а необхідність будь-яких обмежень має бути переконливо доведена.

Із справи вбачається, що спірна стаття становила суспільний інтерес, оскільки вийшла в період виборчої компанії 2015 року коли ОСОБА_7 балотувався в депутати обласної ради.

Крім того, син позивачів вже звертався з аналогічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про захист честі, гідності та ділової репутації, проте йому було відмовлено у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що дана стаття порушує честь, гідність та ділову репутацію позивачів не заслуговують на увагу, оскільки викладене у статті про родинний бізнес ОСОБА_7 не носить протиправних дій чи їх неетичну поведінку у суспільстві.

Крім того, позивачі у розумінні ст. 10 Європейської конвенції з прав людини не є приватними особами, оскільки стаття була пов'язана з виборами їхнього сина в депутати обласної ради, внаслідок чого до них була прикута суспільна увага, зокрема, з питань майнового характеру.

В рішенні по справі «Фрессо та Руар проти Франції» (1999 р.), Європейський суд підкреслив, що оскаржувана стаття «...була частиною публічної дискусії з питання, яке представляло загальний інтерес.» На думку Суду, в цьому випадку, стаття мала на меті не порушити права керівника компанії (завдати шкоди його репутації), а «... обговорити сучасну проблему, яка становить інтерес для громадськості».

За таких обставин у суду були відсутні підстави для задоволення вимог позивачів.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено у відповідності до положень матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: С. Ю. МАРТЄВ

Судді : С.А. ГАЛЬОНКІН

Л.М. ХІЛЬ

З оригіналом згідно:

суддя С.Ю. МАРТЄВ