Вирок № 64638521, 10.02.2017, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/3108/16-к

Провадження № 1-кп/242/48/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2017 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецкої області

у складі: головуючого судді Пирогової Л.В., секретар судового засідання Клименко А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Селидівського міського суду Донецької області кримінальне провадження № 12016050500000270 від 17.02.2016 року у відношенні ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Селидове Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працює, не перебуває у зареєстрованому шлюбі, раніше не судимого, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, -

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 317 КК України, про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 10.02.2017 року між ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2 та прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Очеретько Д. О., якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12016050500000270 від 17.02.2016 року, -

за участю сторін кримінального провадження прокурора Кривець Д. А., Очеретька Д. О., обвинуваченого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 1995 року, яка забороняє на території України обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив незаконні операції з наркотичними засобами на території м. Селидове Донецької області при наступних обставинах.

20.02.2016 року, ОСОБА_1, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1, де також знаходилися його знайомі ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які звернулись до нього з проханням надати приміщення вищевказаної квартири для незаконного виготовлення та вживання психотропних речовин, на що ОСОБА_1 відповів згодою.

20.02.2016 року близько о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_1 добровільно, не маючи корисливих мотивів, умисно, незаконно надав приміщення своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1 для незаконного виготовлення психотропних речовин ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які разом з ОСОБА_1 за допомогою медичного препарату «Ефіна», шляхом його обробки та за допомогою хімічних елементів, що належать ОСОБА_1, незаконно виготовили психотропнну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін у невстановленій досудовим розслідуванням кількості.

20.02.2016 року близько о 17 годині 30 хвилин, після сумісного виготовлення вищевказаної психотропної речовини ОСОБА_1 добровільно, не маючи корисливих мотивів, умисно, незаконно надав приміщення своєї квартири за адресою: АДРЕСА_1 для незаконного вживання психотропної речовини ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, де вони разом з ОСОБА_1 вжили психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін.

20.02.2016 року у період часу з 18 годині 50 хвилин до 20 години 20 хвилин, під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено і вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін масою 0,0148 г.

Крім того, наприкінці вересня 2015 року, точного часу не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на території лісосмуги, розташованої неподалік Селидівської ЦМЛ за адресою: м. Селидове Донецької області вул. Московська, 43, точного місця не встановлено, з метою придбання наркотичного засобу для особистого вживання, без мети збуту, умисно, незаконно, придбав невстановлену слідством кількість листя та верхівок дикорослих рослин коноплі, зірвавши їх з дикорослих рослин конопель, що росло на зазначеній території. Після цього обвинувачений ОСОБА_1, поклав зірвані ним листя та верхівки дикорослих рослин коноплі до кишені своїх джинсів та незаконно, умисно, зберігаючи при собі, переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, де розклав вищевказане листя та верхівкові рослини коноплі на шафі в кухонній кімнаті квартири на глянцевому аркуші паперу та злишив для сушіння.

Через декілька тижнів, в денний час доби, точної дати не встановлено, ОСОБА_1, дочекавшись повного висушіння листя та верхівкові рослини коноплі, перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1, подрібнив шляхом механічної обробки невстановлену кількість висушених ним частин зазначеної рослини, таким чином, виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс, у невстановленій кількості, який помістив до одного паперового згортку та став його умисно, незаконно зберігати для подальшого вживання без мети збуту за адресою свого проживання.

20.02.2016 року у період часу з 18 години 50 хвилин до 20 години 20 хвилин, під час обшуку домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_1, а саме: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - канабіс масою 2,96 г, 2,84 г, 0,103 г, що в перерахунку на суху речовину становить 2,62 г, 2,52 г, 0,091 г відповідно.

Цивільний позов по справі не заявлено.

10.02.2017 року між обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2 та прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Очеретько Д. О. укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно п. 2 угоди ОСОБА_1 зобов,зується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Згідно п. 3 угоди сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік; за ч. 1 ст. 317 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 1 ст. 70 КК України остаточно призначити покарання у виді у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає обов,язки, передбачені ст. 76 КК України.

Відповідно п. 4 угоди обставиною, що пом,якшує покарання ОСОБА_1 є щире каяття.

Відповідно п. 5 угоди обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 не виявлено.

Відповідно п. 6 угоди ОСОБА_1 розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Згідно п. 7 угоди ОСОБА_1 розуміє, що виконання зобов,язання іншою стороною в межах цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди та наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

На підставі п. 8 угоди ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Обвинуваченому та прокурору судом роз,яснено наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди згідно зі ч. 2 ст. 473 КПК України. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право протягом встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення, звернутися до суду, який затвердив угоду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєнні інкримінованих йому злочинів визнав повністю. Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену ним з прокурором за участю захисника, пояснив, що йому цілком зрозуміло, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов,язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, йому зрозуміло, що він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, пояснив, що йому зрозуміло характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, пояснив, що йому цілком зрозуміло наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України та запевнив суд, що укладання угоди з прокурором є добровільним і він може виконати всі умови угоди.

Захисник ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що укладення даної угоди відбулося добровільно за його участю. Просив зазначену угоду затвердити та постановити вирок на її підставі.

Прокурор у судовому засіданні просив затвердити угоду, укладену між ним та обвинуваченим, яку 10.02.2017 року вони підписали добровільно, запевнив суд, що йому зрозуміло наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

При вирішенні питання про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 10.02.2017 року між обвинуваченим, за участю захисника, та прокурором, суд виходить з наступного.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим.

Відповідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Суд визнає доведеним, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, тобто злочину, передбаченому ч. 1 ст. 309 КК України, та у наданні приміщення з метою незаконного виготовлення та вживання психотропних речовин, тобто злочину, передбаченому ч. 1 ст. 317 КК України, які є злочинами середньої тяжкості.

Судом з,ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, насідки укладання та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом також з,ясовано, що прокурор розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд вважає, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної 10.02.2017 року між ОСОБА_1 та прокурором Очеретько Д. О., за участю захисника ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні повністю відповідають вимогам КПК України та КК України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зазначену угоду необхідно затвердити та постановити вирок на її підставі.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України суд вважає за необхідне вирішити питання щодо речових доказів.

Згідно вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, з обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави документально підтверджені витрати у зв,язку з проведенням судової експертизи № 1/8.6/426 від 14.06.2016 року у розмірі 2116 грн. 96 коп.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10.02.2017 року між обвинуваченим ОСОБА_1, за участю захисника ОСОБА_2 та прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Очеретько Д. О., якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12016050500000270 від 17.02.2016 року.

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за частиною першою статті 309, частиною першою статті 317 КК України та призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами міру покарання:

за частиною першою статті 309 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік.

за частиною першою статті 317 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

Відповідно вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов,язки.

Згідно вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судової експертизи № 1/8.6/426 від 14.06.2016 року в розмірі 2116 (дві тисячі сто шістнадцять) грн. 96 коп. на рахунок держави №31118115700004; одержувач платежу - УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпра Дніпропетровської області; код ЄДРПОУ 37989274; МФО 805012; найменування установи банку - ГУДКСУ в Дніпропетровській області.

Речові докази по справі - канабіс та метамфетамін, що знаходяться в камері схову Селидівського ВП Покровського ВП ГУНП України в Донецькій області, відповідно квитанції з написом № 1/8.6/426 від 14.06.2016 року - знищити.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя Л.В. Пирогова