Рішення № 6463828, 23.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/327 23.09.09 За позовом Закритого акціонерного товариства «Технологія» До Приватного підприємства «Арт-Майстер» Про стягнення 16247,85 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Цибка А.В. –предст. (дов. від 30.03.2009)

Від відповідача: Малишев Д.Є. –предст. (дов. від 22.09.2009)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього 14000,00 грн. основного боргу, пені в сумі 1682,50 грн., 3% річних у розмірі 134,60 грн., 430,75 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції та судових витрат.

Ухвалою від 23.06.2009 порушено провадження у справі №47/327, розгляд якої призначено на 08.07.2009.

08.07.2009 в зв’язку із знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2009 розгляд справи призначено на 23.09.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 23.09.2009 надав суду заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 3000,00 грн. за наданні послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно договору, які прийняті відповідачем, проте не оплачені в повному обсязі, а також про стягнення пені, 3% річних та витрат з урахуванням індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Представник відповідача у судове засідання 23.09.2009 з’явився відзив на позовну заяву не надав, надав суду докази часткової оплати заборгованості перед позивачем за здійсненні перевезенння, належне виконання позивачем своїх зобов”язань по договору відповідач підтвердив, проти позову не заперечував.

Таким чином, розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2009 між позивачем –Закритим акціонерним товариством «Технологія», в якості перевізника, та відповідачем –Приватним підприємством "Арт-майстер", в якості замовника, було укладено договір на транспортне обслуговування № АМП-05-02-09, відповідно до умов якого, перевізник (позивач) зобов”язався здійснювати перевезення, визначеним замовником (відповідачем) вантажі, які замовник (відповідач) надає перевізнику (позивачу) для перевезення, а замовник (відповідач) зобов”язався сплачувати перевізнику (позивачу) плату за перевезення в розмірі визначеному даним договором.

Згідно пункту 4.3. договору сторонами погоджено, що оплата здійснюється на протязі трьох діб після отримання рахунку за факсовою копією рахунку перевізника-експедитора. У випадку прострочення оплати рахунків первізника-експедитора, замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 4.5)

Відповідно до заявки № 364/02/09 від 05.02.2009 відповідач (замовник) замовив позивачу (перевізнику) перевезення вантажу (папір в рулонах) по маршруту –м. Кондопога (Росія)- м. Київ (Україна). Згідно даної заявки вартість перевезення склала 20000,00 грн. Оплата відповідно до заявки здійснюється замовником протягом 10-ти днів з моменту вивантаження вантажу в пункті призначення.

Згідно з СМR № 305995 та СМR № 0051196 та актів виконаних робіт № прОУ-0000044 та № прОУ-0000042 від 17.02.2009 які підписані уповноваженими представниками позивача (перевізника) та відповідача (замовника), посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копія яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), загальна вартість наданих позивачем авто послуг по маршруту –м. Кондопога (Росія)- м. Київ (Україна) склала 20000,00 грн.

19.03.2009 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо погашення заборгованості за здійснені позивачем перевезення.

          Відповідно до платіжних доручень (належним чином засвідчені копія яких знаходиться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні) в період з 08.04.2009 по 14.08.2009 року відповідачем на користь позивача було сплачено частину заборгованості за перевезення в розмірі –17000,00 грн.

Відповідно до пояснень представника позивача, оскільки відповідач, свого обов’язку по повній оплаті наданих позивачем (перевізником) та прийнятих відповідачем (замовником) послуг не виконав, у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення з відповідача заборгованості 3000,00 грн. основного боргу, 430,75 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 134,60 грн. пені 1682,50 грн. та судових витрат.

          Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як перевізником, умови договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № АМП-05-02-09 від 05.02.2009 виконано належним чином, а саме: ним було здійснено перевезення вантажу на загальну суму 20000,00 грн., що підтверджується відповідними СМR № 305995 та СМR № 0051196, актами виконаних робіт № прОУ-0000044 та № прОУ-0000042 від 17.02.2009, а відповідачем свої зобов’язання по повній оплаті здійснених позивачем перевезень у строк передбачений заявками на перевезення, що є невід’ємною частиною угоди (протягом 10-ти днів з моменту вивантаження вантажу в пункті призначення) - не виконано. Оплата в сумі 3000,00 грн. (20000,00 загальна сума перевезення –17000,00 грн. часткова оплата) здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору по суті суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість в сумі 3000,00 грн. по договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом № АМП-05-02-09 від 05.02.2009, а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за здійснені позивачем, прийняті але не оплачені в повному обсязі відповідачем послуги в розмірі 3000,00 грн. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 134,60 грн., 430,75 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, та 1682,50 грн.- пені.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті виконаних позивачем робіт (здійснення перевезення), станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 3000,00 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача, витрат з урахуванням індексу інфляції , 3% річних та пені законними та обґрунтованими.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків, витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені в період прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за виконані позивачем роботи (здійснення перевезення), які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 134,60 грн.., сума витрат з урахуванням індексу інфляції –430,75 грн., а сума пені –1682,50 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3000,00 грн. основного боргу, 430,75 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 134,60грн., пеня в сумі –1682,50 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов”язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову –на відповідача: при відмові в позові –на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача –162,48 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Арт-майстер»(код ЄДРПОУ 32040725, юридична адреса: 03049. м.Київ, вул. Курська, 10, фактична адреса: 02140, м. Київ, вул. Руденко,10) на користь Закритого акціонерного товариства «Технологія»(код ЄДРПОУ 14022407, місцезнаходження: 40007, м. Суми, вул. Лінійна,18, ) 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн. 60 коп., 430 (чотириста тридцять ) грн. 75 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 1682 (тисяча шістсот вісімдесят дві) грн.. 50 коп. - пені, 162 (сто шістдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           С.Р. Станік

підписано: 23.10.2009