Рішення № 64635417, 07.02.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/2495/16-ц Головуючий у І інстанції Мора О. М.Провадження № 22-ц/780/843/17 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.Категорія 33 07.02.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

07 лютого 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Фінагєєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом та просив стягнути з ОСОБА_3 15 000 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду та витрати на правову допомогу у розмірі 3 031 грн. 60 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 липня 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю належного йому автомобіля «CITROEN NEMO» та автомобіля «OPEL CORSA» під керуванням ОСОБА_3, який був застрахований за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Постановою суду від 11 липня 2016 року ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення. Матеріальна шкода нанесена автомобілю позивача внаслідок неправомірних дій відповідача складає 86 049 грн. 26 коп. Страховою компанією було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 59 994 грн. ОСОБА_2 зазначає, що неправомірними діями відповідача йому було завдано моральну шкоду, що полягає в незручностях, які виникли через відсутність можливості певний час користуватись пошкодженим автомобілем. У зв'язку з цим порушився режим життя усієї його сім'ї позивача та останній зазнав душевних страждань, пов'язаних з пошкодженням власного майна і відсутністю компенсації заподіяних збитків.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання по розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що він протягом чотирьох місяців не міг користуватися власним автомобілем, у зв'язку з чим було порушено звичний режим життя усієї сім'ї позивача. Моральна шкода ОСОБА_2 полягає саме у душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням автомобіля. Суд першої інстанції визначив надто малий розмір моральної шкоди, а також невірно розподілив судові витрати між сторонами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 10 червня 2016 року між ПрАТ СК «Альфа страхування» та ОСОБА_3 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та за вказаним договором забезпеченим транспортним засобом є належний відповідачу автомобіль «OPEL CORSA», д.н.з. НОМЕР_6.

01 липня 2016 року близько 16 години 20 хвилин на автодорозі Київ-Знам'янка 26 км+740 м. ОСОБА_3 керувала автомобілем «OPEL CORSA», д.н.з. НОМЕР_6, не була уважна за кермом, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагувала на її зміну, перед перестроюванням не перевірила що це буде безпечно і не створить перешкод чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, в результаті чого здійснила наїзд на припарковані автомобілі, зокрема, автомобіль «CITROEN NEMO» д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_2.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 11 липня 2016 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно вимог ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Розмір збитків, завданих внаслідок ДТП ОСОБА_2 - власнику пошкодженого автомобіля «CITROEN NEMO» д.н.з. НОМЕР_3 становить 86 049 грн. 26 коп., що підтверджується звітом «Про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу» № 19/07/16 від 13 липня 2016 року.

ОСОБА_2, як власник пошкодженого транспортного засобу «CITROEN NEMO», д.н.з. НОМЕР_3, звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно квитанції № 5511 від 29 серпня 2016 року ПрАТ СК «Альфа страхування» виплатила ОСОБА_2 суму страхового відшкодування у розмірі 59 994 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, а також характеру та обсягу фізичних і душевних страждань.

Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 5 постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З матеріалів справи вбачається, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ОСОБА_3, було пошкоджено автомобіль позивача. Отже, неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 було завдано душевних стражданнях, яких він зазнав у зв'язку із пошкодженням майна. Позивач був позбавлений можливості користуватися транспортним засобом та був змушений докласти додаткових зусиль для організації життя й відновлення автомобіля.

Враховуючи зазначене та виходячи з принципу справедливості, виваженості та розумності, колегія суддів приходить до висновку, що розмір відшкодування за спричинену моральну шкоду слід визначити в розмірі 4000 грн., що цілком буде відповідати спричиненій моральній шкоді та характеру душевних страждань позивача.

Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині визначення розміру відшкодування за спричинену моральну шкоду через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Доводи ОСОБА_3 щодо відсутності доказів, які підтверджують заподіяння позивачу моральної шкоди, не заслуговують на увагу, оскільки у даному випадку має місце вина відповідача у заподіянні шкоди майну позивача та наслідки таких дій, а саме пошкодження транспортного засобу, а також причинний зв'язок між ними.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви та апеляційної скарги позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 1 157 грн. 52 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 3 031 грн. 60 коп. Сума витрат, понесених на правову допомогу, підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунком суми гонорару за надану правову допомогу та рахунком-фактурою № 005 від 14 вересня 2016 року, а надання такої допомоги - договором про надання правової допомоги та актом здачі-прийняття виконаних робіт (надання юридичних послуг).

Загальна сума судових витрат, понесена позивачем, становить 4 189 грн. 12 коп. Оскільки колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення суду, відповідно змінюється розподіл судових витрат.

Так, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено на 26,6% ((4 000*100)/15 000). Отже, на користь позивача підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог витрати на правову допомогу у розмірі 806 грн. 24 коп. ((3 031,6/100)*26,6) та судовий збір у розмірі 307 грн. 76 коп. ((1 157,52/100)*26,6).

Під час розгляду справи ОСОБА_3 подала заяву про стягнення з позивача на її користь витрат, понесених на правову допомогу, у розмірі 3 480 грн.

Сума витрат, понесених відповідачем на правову допомогу, підтверджується наявними у матеріалах справи звітом про виконання договору про надання правової допомоги, в якому зазначено вид послуг, дату, тривалість годин та суму коштів, яка витрачена ОСОБА_3 на правову допомогу, та квитанцією до прибуткового касового ордеру. Надання правової допомоги підтверджується договором про надання правової допомоги та звітом про виконання договору.

Заперечуючи проти стягнення вказаної суми, ОСОБА_2 зазначає, що ОСОБА_3 сплатила витрати на правову допомогу без фіскального чека. Однак, у матеріалах справи міститься квитанція до прибуткового касового ордеру № 1/9/11 від 09 листопада 2016 року, яка є належним доказом оплати відповідачем витрат на правову допомогу.

Отже, на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати на правову допомогу відповідно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, тобто 73,4 %, а саме у розмірі 2 561 грн. 28 коп. ((3 480/100)*73,4).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки при подачі апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив судовий збір у надмірному розмірі та просив повернути його, колегія суддів приходить до висновку про повернення позивачу судового збору у розмірі 606 грн. 31 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 18 листопада 2016 року змінити в частині визначення розміру відшкодування за спричинену моральну шкоду та в частині розподілу судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_3, проживаючої по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь ОСОБА_2, проживаючого по АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, 4 000 грн. (чотири тисячі гривень) в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду, витрати на правову допомогу у розмірі 806 (вісімсот шість гривень, 24 копійки) та судовий збір у розмірі 307 (триста сім гривень, 76 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого по АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5 на користь ОСОБА_3, проживаючої по АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, витрати на правову допомогу у розмірі 2 561 (дві тисячі п'ятсот шістдесят одна гривня, 28 копійок).

Повернути ОСОБА_2, проживаючому по АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_5, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість гривень, 31 копійка) згідно квитанції № 114 від 24 грудня 2016 року.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Фінагєєв В.О.

Судді: Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.