Ухвала суду № 64634104, 06.02.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9133/15-а

Провадження № 22-ц/779/200/2017

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С.О.

Суддя-доповідач Максюта І.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Максюти І.О.,

суддів: Матківського Р.Й., Фединяка В.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

представника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за поданням головного державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України за кордон боржнику ОСОБА_3 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 червня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

25 червня 2015 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області звернувся з поданням про тимчасове обмеження виїзду за кордон боржнику ОСОБА_3 до виконання зобов'язань згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року по справі №809/3574/13-а, вимоги про сплату боргу ДПІ у Надвірнянському району та вимог про сплату боргу, виданих Управлінням Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі, посилаючись на те, що боржник свідомо не виконує обов'язків, покладених на нього ст.12 Закону України «Про виконавче провадження». Дані обставини підтверджуються ненаданням достовірних відомостей про місце проживання та невиконанням обов'язку протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації).

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 26 червня 2015 року подання задоволено і тимчасово обмежено право виїзду за кордон боржнику ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) ІНФОРМАЦІЯ_1 до виконання зобов'язань згідно постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2013 року по справі №809/3574/13-а, вимоги про сплату боргу ДПІ у Надвірнянському районі №Ф-569-17, виданої 05.12.2013 року та вимог про сплату боргу, виданих Управлінням Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі №Ф 61/1 від 07.05.2013 року, №Ф 61 від 03.04.2013 року, №ФЕ 78 від 07.05.2013 року.

Не погодившись з ухвалою суду, представник ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, яка прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.

Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що ухилення - це навмисне чи інше свідоме невиконання обов'язків, особа, яка має невиконані зобов'язання і не може вважатись винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне. Задоволення подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання, а не лише за наявності невиконаного зобов'язання, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання у повному обсязі або частково. Саме на державного виконавця покладено обов'язок доказування факту ухилення боржника від виконання рішення суду з огляду ст.10,60 ЦПК України. Надані державним виконавцем документи свідчать про факт наявності зобов'язання, однак не про факт ухилення останнього від виконання рішення суду. З цього приводу відсутні докази вручення боржнику постанов про відкриття виконавчого провадження, направлення їх рекомендованим листом з повідомленням про вручення, як це передбачено ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», а також направлення відповідних вимог державного виконавця. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України відмовити.

Вислухавши представника апелянта, суддю-доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку що апеляційна скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є таким, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи подання державного виконавця, суд першої інстанції виходив з положень ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», зазначивши, що ОСОБА_3 свідомо уникає виконання зобов'язань, а тому наявні підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду з України.

Проте погодитись із таким висновками суду у повній мірі неможливо, оскільки суд дійшов їх із порушенням норм процесуального права, не дослідивши у повному обсязі обставини, які мають значення для вирішення питання про обмеження у праві виїзду за межі України.

Встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області перебувають виконавчі провадження по примусовому виконанню виконавчих документів: виконавчий лист №809/3574/13-а, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 14.01.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 в дохід місцевого бюджету 6716,47 грн. податкового боргу, вимога №Ф 569-17, видана 05.12.2013 року ДПІ в Надвірнянському районі про стягнення з ОСОБА_3 в користь держави 7225,40 грн. боргу, вимога №Ф61/1, видана УПФУ в Надвірнянському районі 07.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ в Надвірнянському районі 2605,11 грн, вимога про сплату боргу №Ф61, видана 03.04.2013 року УПФУ в Надвірнянському районі про стягнення з СПД ОСОБА_3 в користь УПФУ в Надвірнянському районі 1449,41 грн недоїмки, вимога №ФЕ 426, видана УПФУ в Надвірнянському районі про стягнення з ОСОБА_3 на користь УПФУ у Надвірнянському районі 1194,04 грн. недоїмки, вимога №ФЕ78, видана УПФУ в Надвірнянському районі про стягнення на користь УПФУ в Надвірнянському районі 774,65 грн. недоїмки. Боржником згідно даних виконавчих документів є ОСОБА_3

На підтвердження своїх вимог державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №43405642, ВП №40428008, ВП №40426763, ВП№37886047, ВП№40427674, ВП№42765572, запити щодо розшуку рахунків і майна до ДПІ та УПФУ, акт державного виконавця від 12.11.2013 року про неможливість перевірки майнового стану, оскільки зачинені двері, відповідь Держкомзему про відсутність земельних ділянок, платіжні вимоги, повернені через відсутність коштів на рахунку (а.с.17-32).

Згідно акту від 12.11 2013 року державним виконавцем здійснювався вихід на місцевість із перевіркою місця знаходження ОСОБА_3 за місцем проживання, вказаним у виконавчому листі, однак двері будинку виявилися зачиненими. (а.с.23)

Ст.377-1 ЦПК України врегульовано вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

За змістом ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

За своїм змістом словосполучення «ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч.1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та у п.18 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконаних зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

Однак, розглядаючи справу, суд порушив порядок її розгляду, розглянувши подання за відсутності державного виконавця, у результаті чого не було з'ясовано чи має місце факт ухилення боржника від виконання зобов'язання: не встановлено чи відомо боржнику було про наявність відкритого зведеного виконавчого провадження та чи мали місце з його сторони умисні дії, направлені на ухилення від виконання виконавчих документів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно розглянути подання за участю державного виконавця та з'ясувати чи отримував ОСОБА_3 копії постанов про відкриття виконавчого провадження; чи мав ОСОБА_3 можливість із урахуванням часу отримання таких постанов виконати в добровільному порядку рішення компетентних органів (виконавчі документи); чи ухилявся боржник від вчинення виконавчих дій, і в залежності від встановленого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 26 червня 2015 року скасувати.

Направити питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: І.О. Максюта В.Д. Фединяк

Р.Й. Матківський