Рішення № 6463336, 09.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/329 09.10.09 За позовом          Малого приватного підприємства "Асва" До          Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс" Про          стягнення 46 087,88 грн. Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Мохнєв С.С. –предст. (дов. б/н від 22.07.2009 р.)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМ-Сервіс" про стягнення основного боргу у розмірі 46 087,88 грн., який виник через неналежне виконання взятих на себе відповідачем зобов’язань по оплаті за поставлений товар (автомобільні шини).

Ухвалою суду від 19.08.2009р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/329 та призначено розгляд справи на 11.09.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 11.09.2009 р. не направив.

Ухвалою суду від 11.09.2009р розгляд справи відкладено на 09.10.2009р.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, в судове засідання представник відповідача не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Суд не повідомлений про причини неявки в судове засідання представника відповідача, клопотань від представника відповідача про відкладення розгляду справи не надходило.

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.10.09 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем був відвантажений відповідачеві товар на суму 46 087,88 грн.

Факт передачі товару підтверджується наступними документами: видаткова накладна № А1-0001310 від 25.09.2008р. на суму 18 343,97 грн. та довіреність БМ№46 від 25.09.08р.; видаткова накладна № А1 –0001391 07.10.2008р. на суму 18495,94 грн. та довіреність БМ№94 від 07.10.08р.; видаткова накладна № А1 –0001403 від 09.10.2008р. на суму 9247,97 грн. та довіреність БМ№97 від 08.10.08р.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлені спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом поставки позивачем товару по видатковим накладним та прийняття його відповідачем було укладено Договір поставки, за яким позивач зобов'язався передати відповідачеві товар, а відповідач зобов'язався прийняти його та сплатити його вартість.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач свої зобов’язання не виконав, товар, переданий йому позивачем за видатковими накладними не оплатив.

Таким чином сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 46087,88 грн.

Оскільки між сторонами не було укладено договору та встановлено терміну проведення розрахунків, 29.01.09 р. позивач направив відповідачеві лист-вимогу про погашення заборгованості та встановлення терміну проведення розрахунків в сім днів згідно ст. 530 ЦК України. Враховуючи максимальний термін доставки пошти по Україні 4 дні, строк оплати –11.02.09р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем грошових коштів у розмірі 46087,88 грн. за поставлений позивачем товар не сплачено.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно до ч. 1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доказів погашення заборгованості перед позивачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то витрати пов’язані з оплатою адвокатських послуг, державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 202, 205, 526, 530, 625, 626, 629, 638, 639 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ –Сервіс»(03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 26, п/р 26008012827322 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код 32384506, а у випадку відсутності коштів – з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Малого приватного підприємства „АСВА" (02002, М.Київ, вул. Флоренції, 12-б, кв.103, п/р 2600702886 в ВАТ «СЕБ Банк»м. Київ, МФО 300175, код 16399501) 46 087 (сорок шість тисяч вісімдесят сім) грн. 88 коп. - основного боргу; 460 (чотириста шістдесят) грн. 88 коп. –державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко