Ухвала суду № 64633068, 02.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №289/2044/15-ц Головуючий у 1-й інст. Невмержицький І. М.

Категорія 44 Доповідач Худяков А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Худякова А.М.,

суддів: Косигіної Л.М.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового засідання Гайдамащук Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення з приватного житлового будинку та зняття фізичної особи з реєстраційного обліку

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником житлового будинку №222 по вул.Великій Житомирській у м.Радомишль Житомирської області. Разом з нею проживають відповідачі: сестра ОСОБА_3, її чоловік ОСОБА_4 та їх онук ОСОБА_5

Посилаючись на те, що відповідачі завдають їй значних матеріальних збитків, оскільки в ремонті будинку та оплаті комунальних послуг участі ніякої не беруть, часто влаштовують сварки та навіть бійки, руйнують будинок та без дозволу власника перебудовують його частину, позивач просила в судовому порядку усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом виселення відповідачів з спірного житлового будинку та зобовязати ВГІРФО Радомишльського РВ УМВС у Житомирській області зняти відповідачів з реєстраційного обліку.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 порушує питання про скасування постановленого по справі рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову. Апелянт посилаються на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог.

З даним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційного суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 116 ЖК України виселення без надання іншого жилого приміщення можливо у випадках:

-руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає;

-використання житла наймачем або особами, за дії яких він відповідає, не за призначенням;

-систематичного порушення наймачем або особами, за дії яких він відповідає, прав та інтересів сусідів;

-незаконного зайняття жилого приміщення;

- визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими спорудами, що розташований у м.Радомишлі Житомирської області по вул.Велика Житомирська, 222, що підтверджується свідоцтвом про право власності на будівлю №138 від 11.05.1983 року.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 01.04.2009 року зареєстровані у вказаному житловому будинку.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на позивача покладено обовязок доведення обставин щодо порушення відповідачами чинного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції оцінював та досліджував ті документи, які подані сторонами.

Відповідно до ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4).

З матеріалів справи вбачається, що в справі міститься один лише доказ притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.

Таким, чином в матеріалах даної цивільної справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження доводів позивача щодо систематичного порушення відповідачами правил співжиття, руйнування або псування ними житла чи проведення перебудови частини будинку.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановивши, що позивач не подала належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для виселення відповідачів з спірного житлового будинку та зняття їх з реєстраційного обліку, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову, навівши відповідні мотиви.

Крім того, позивач просила зобовязати ВГІРФО Радомишльського РВ УМВС у Житомирській області зняти відповідачів з реєстраційного обліку, проте вказана особа не зазначена стороною у справі у контексті ст.ст.30,33 ЦПК України.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на правильність судового рішення не впливають. Судом першої інстанції при розгляді справи вірно застосовані норми матеріального права.

Порушень судом норм процесуального права не встановлено.

Висновки суду відповідають обставинам справи.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в скарзі, немає.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді