Ухвала суду № 64632947, 09.02.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/461/15-ц Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.

Категорія 27 Доповідач Широкова Л. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Широкової Л.В.,

суддів Галацевич О.М., Жигановської О.С.,

при секретарі судового

засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 06 грудня 2016 року

по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и л а :

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, вимоги якого неодноразово уточнювало. Позов мотивований тим, що 27.02.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_2 було укладено договір № 11122356000, за умовами якого остання отримала 100300,00 доларів США зі сплатою 9,5 % річних, з кінцевим строком повернення до 27.02.2028.

Цього ж дня на забезпечення даного договору між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 98809, за умовами якого поручитель зобов'язався солідарно з ОСОБА_2 відповідати перед банком за виконання ним зобов'язання по кредитному договору.

Оскільки ОСОБА_2 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, станом на 04.11.2016 утворилась заборгованість у сумі 104939,97 доларів США та 83517,19 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 181976,16 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками, яку позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 06 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11122356000 від 27.02.2007 у сумі 104939,97 доларів США, з яких: 81698,38 доларів США - заборгованість за кредитом, 23241,59 доларів США - заборгованість за відсотками та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості у сумі 265493,35 грн., з яких: 83517,19 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 181976,16 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками. У задоволенні решти позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалами цього ж суду від 06 грудня 2016 року та 23 січня 2017 року було виправлено описки допущені в зазначеному рішенні.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позову банку та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк».

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заявник вказує, що суд надав невірну правову оцінку умовам договору, не врахував, що відсутнє відповідне підтвердження отримання ОСОБА_2 повідомлення про підвищення відсоткової ставки. Крім того, суддею було необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про відвід.

У своїх доводах також посилається на норми ЦК України та ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що у зв'язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору у нього виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з останнього.

Як визначив законодавець, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 530 та 626 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України визначено, що у разі несвоєчасного повернення суми позики, позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається із матеріалів справи, 27.02.2007 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 11122356000, за умовами якого банк передав позичальнику грошові кошти у сумі 100300,00 доларів США зі сплатою 9,5% річних строком до 27.02.2028 (т. 1 а. с. 64-72).

Цього ж дня на забезпечення вищевказаного кредитного договору між банком та ОСОБА_4 укладено договір поруки № 98809, за яким поручитель зобов'язався солідарно з ОСОБА_2 відповідати перед банком за виконання останньою зобов'язання по кредитному договору (т.1 а. с. 73-74).

Із 12.03.2008 банк запровадив нову системи нарахування відсотків за користування кредитом на прострочену суму основного боргу. Дана система полягала у нарахуванні ПАТ «УкрСиббанк» із дати виникнення простроченої суми основного боргу підвищених процентів у розмірі збільшеної вдвічі від діючої процентної ставки на момент виникнення такої простроченої суми основного боргу (т. 1 а. с. 167).

Відповідно до абз. 10 п. 10.2 договору про надання споживчого кредиту, сторони погодили, що про збільшення процентної ставки банк протягом 7 календарних днів з дати її збільшення письмово повідомляє позичальника, шляхом направлення поштою відповідного повідомлення банку за адресою позичальника, що вказана у розділі 13 цього договору, або за іншою адресою, яку позичальник письмово повідомив банк при зміні адреси.

Із наявного у матеріалах справи списку № 262 згрупованих рекомендованих відправлень за п. № № 3, 4 (т. 1 а. с. 168, 169) убачається, що про вказані зміни банк повідомив ОСОБА_2 шляхом направлення рекомендованим відправленням листа №10432 від 22.02.2008.

При цьому судом правильно враховано, що докази повідомлення банку про зміну місця проживання ОСОБА_2, а також докази направлення листа про незгоду із запровадженою банком новою системою нарахування відсотків останньою суду не надані.

Із матеріалів справи убачається, що у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_2 умов кредитного договору станом на 04.11.2016 виникла заборгованість у сумі 104939,97 доларів США, з яких: 81698,38 доларів США - кредитна заборгованість, 23241,59 доларів США - заборгованість за відсотками, 83517,19 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та 181976,16 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками.

При прийнятті оскаржуваного рішення, суд обґрунтовано урахував наявне у матеріалах справи рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 14 березня 2016 року, яке було залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 31 травня 2016 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання недійсним кредитного договору № 11122356000 від 27.02.2007 (т.1 а. с. 221-224).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд надав невірну правову оцінку умовам спірного договору та не врахував, що у банку відсутні докази про відповідне підтвердження отримання ОСОБА_2 повідомлення про підвищення відсоткової ставки є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, яким суд дав належну оцінку у сукупністю із іншими зібраними по справі доказами.

Рішення суду відповідає вимогам закону та встановленим обставинам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 06 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Судді: