Ухвала суду № 64631307, 08.02.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5886/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/105/К/17 Літвіненко Н.А.

Категорія -48 (ІI) Доповідач - Митрофанова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

08 лютого 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Митрофанової Л.В.,

суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.,

за участі секретаря: Чубіної А.В.,

за участі: представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Комета Інвест» - Хлюстіної Юлії Вікторівни,

позивача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Комета Інвест» на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2016 року про забезпечення позову за заявою ОСОБА_3 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл, -

В С Т А Н О В И Л А :

В провадженні Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2016 рокузадоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення вище вказаного позову та накладено арешт на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.

В апеляційній скарзі ТОВ «Компанія Комета Інвест»ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову посилаючись на те, квартира, на яку накладено арешт не є власністю ОСОБА_5 з 20 травня 2016 року, оскільки належить ТОВ «Компанія Комета Інвест», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 08.07.2016 року № НОМЕР_2. Спірна квартира була передана як вклад до статутного капіталу ТОВ «Компанія Комета Інвест».

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення в подальшому.

У відповідності до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до ч. 2 ст. 151 у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

У відповідності до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена.

Задовольняючи клопотання ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 151 ЦПК суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась з позовом до ОСОБА_5 про визнання майна спільною сумісною власністю та його розподіл та прочила забезпечити вказаний позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності відповідачу ОСОБА_5

Проте, в порушення вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, позивачем не надано належних та допустимих доказів належності відповідачу на праві власності майна, на яке вона просила накласти арешт.

Натомість, як вбачається із доданих до апеляційної скарги ТОВ «Компанія Комета Інвест» письмових доказів, з 25 травня 2016 року, тобто на момент постановлення судом першої інстанції ухвали про забезпечення позову, спірна квартира, на яку накладено арешт, належить ТОВ «Компанія Комета Інвест»(а.с.17).

Таким чином, судом першої інстанції при постановленні ухвали не було встановлено належність спірного майна саме відповідачеві, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується в доводами апеляційної скарги представника ТОВ «Компанія Комета Інвест» в цій частині.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена без дотримання норм процесуального права щодо встановлення власника спірної квартири, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, з направленням матеріалів справи до суду першої інстанції для розгляду, відповідно до вимог ст.ст. 151-153 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Комета Інвест» задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 07 липня 2016 року скасувати, матеріал по заяві ОСОБА_3 про забезпечення позовупередати до суду першої інстанції на новий розгляд, відповідно до вимог ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, яка така, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий:

Судді: