Рішення № 64631223, 09.02.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №589/3627/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/102/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ткачук С. С.,

суддів - Семеній Л. І. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22 листопада 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Звернувшись до суду із позовом, у якому після уточнення, ОСОБА_4 просив суд: 1) визнати недостовірною інформацію: «Дезертира ОСОБА_4 треба було запросити?», поширену ОСОБА_3 26.08.2016 року на другому пленарному засіданні пятої сесії Шосткинської міської ради сьомого скликання під час обговорення питання про звільнення з посади директора КП ТРК «Акцент» ОСОБА_5; «як ОСОБА_4, який тікає від повістки, від армії косить і т.д.», «... Бізнес політгрупи «Рідне місто» куди на підтанцовку пішли «батьківщинківці», як Дуплін і такі «Прості люди», як ОСОБА_4, щоб було зрозуміло - вони там з рук годуються», поширену ОСОБА_3 23.08.2016 року в ефірі телепрограми «Актуальна камера» КП ТРК «Акцент»; 2) зобовязати ОСОБА_3, після набрання законної сили рішенням суду: на першому пленарному засіданні наступної чергової сесії Шосткинської міської ради сьомого скликання спростувати недостовірну інформацію: «Дезертира ОСОБА_4 треба було запросити?» шляхом повідомлення про це присутнім на сесії, що дана інформація визнана судом недостовірною; повідомити в ефірі телепрограми «Актуальна камера» КП ТРК «Акцент», що поширена ОСОБА_3 інформація: «як ОСОБА_4, який тікає від повістки, від армії косить і т.д.» та «... Бізнес політгрупи «Рідне місто» куди на підтанцовку пішли «батьківщинківці», як Дуплін і такі «Прості люди», як ОСОБА_4, щоб було зрозуміло - вони там з рук годуються», визнана судом недостовірною; вирішити питання судових витрат.

Свої вимоги мотивує тим, що поширена ОСОБА_3 недостовірна інформація відносно позивача не відповідає дійсності, оскільки відносно ОСОБА_4, кримінальних проваджень за фактом ухилення від призову за мобілізацією або вчинення іншого кримінального правопорушення зазначеної категорії в ЄРДР не реєструвалось. Внаслідок таких дій відповідача була підірвана його ділова репутація, честь і гідність як депутата та керівника фракції у міській раді серед друзів, колег та виборців.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22.11.2016 року позов ОСОБА_4 задоволено.

Визнано недостовірною інформацію: «Дезертира ОСОБА_4 треба було запросити?», поширену ОСОБА_3 26.08.2016 року на другому пленарному засіданні пятої сесії Шосткинської міської ради сьомого скликання під час обговорення питання про звільнення з посади директора КП ТРК «Акцент» ОСОБА_5; «як ОСОБА_4, який тікає від повістки, від армії косить і т.д.», «... Бізнес політгрупи «Рідне місто» куди на підтанцовку пішли «батьківщинківці», як Дуплін і такі «Прості люди», як ОСОБА_4, щоб було зрозуміло - вони там з рук годуються», поширену ОСОБА_3 23.08.2016 року в ефірі телепрограми «Актуальна камера» КП ТРК «Акцент». Зобовязано відповідача ОСОБА_3, після набрання законної сили рішенням суду: на першому пленарному засіданні наступної чергової сесії Шосткинської міської ради сьомого скликання спростувати недостовірну інформацію: «Дезертира ОСОБА_4 треба було запросити?» шляхом повідомлення про це присутнім на сесії, що дана інформація визнана судом недостовірною; повідомити в ефірі телепрограми «Актуальна камера» КП ТРК «Акцент», що поширена ОСОБА_3 інформація: «як ОСОБА_4, який тікає від повістки, від армії косить і т.д.» та «... Бізнес політгрупи «Рідне місто» куди на підтанцовку пішли «батьківщинківці», як Дуплін і такі «Прості люди», як ОСОБА_4, щоб було зрозуміло - вони там з рук годуються», визнана судом недостовірною. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір в сумі 1102,42 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення, постановивши нове про відмову у задоволенні позову, вирішити питання судових витрат.

Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що ним було застосоване слово «дезертир» у переносному сенсі, з використанням алегорії, сатири, з огляду на ті факти, які він приводив, а саме коли позивачу приносили повістку, його, начеб то, не було вдома, а його дружина відмовилась її передавати, повідомивши, що він знаходиться у відрядженні у м. Києві, про що зроблено відповідний запис на повістці. Суд у порушення норм ЦПК відхилив цей доказ.

Стосовно вислову «...Бізнес політгрупи «Рідне місто» куди на підтанцовку пішли «батьківщинківці», як Дуплін і такі «Прості люди», як ОСОБА_4, щоб було зрозуміло - вони там з рук годуються», зазначає, що судом не взяті до уваги докази, які є в матеріалах справи і показання свідків, що доводять правдивість інформації, яка теж викладена з використанням мовних засобів.

Крім того, зазначає, що судом не враховано положення норм міжнародного права, відповідно до яких межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого контролю, висвітлення їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Вказує, що його вислови були зроблені у формі критичних оцінок певних фактів, переконань і не підлягають спростуванню, відповідно до ст. 277 ЦК України.

В судовому засіданні відповідач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили рішення скасувати.

Позивач та його представник вважають рішення законним і просили відхилити апеляційну скаргу, залишивши рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції на підставі зібраних та досліджених доказів, встановив, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, не містить будь-яких конкретних відомостей з приводу критики ОСОБА_4 при виконанні ним ділових, трудових чи громадських обовязків та принижує честь і гідність та ділову репутацію позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Як вбачається із цивільної справи, ОСОБА_4 є депутатом Шосткинської міської ради сьомого скликання та приймає участь в пленарних засіданнях міської ради.

На другому пленарному засіданні пятої сесії Шосткинської міської ради VII скликання 26.08.2016 р. під час виступу ОСОБА_3, публічно, у присутності депутатів, громадськості, представників засобів масової інформації, які були присутні в залі висловив наступне: «Я був запрошений. А кого? Дезертира ОСОБА_4 треба було запросити? Чи кого?».

Крім того, напередодні під час транслювання 23.08.2016 року КП ТРК «Акцент» передачі «Актуальна камера», ОСОБА_3 висловив наступне: «... обурило справжніх патріотів, а не таких, як ОСОБА_4, який тікає від повістки, від армії косить». Окрім цього, останній зазначив: «... Бізнес політгрупи «Рідне місто» куди на підтанцовку пішли «батьківщинківці», як Дуплін і такі «Прості люди», як ОСОБА_4, щоб було зрозуміло - вони там з рук годуються»; «... Я думаю, що після нашого ефіру це стане ще більше кому відомо, і хочемо попередити ми таких горе-патріотів начеб то, як ото там Дуплін, там ОСОБА_4, там інші, от що хлопці, які воювали на фронтах, які боронили цю землю, ну не будуть терпіти цього, там що витворяють вони зараз там»; «... Для них може погано щось закінчитися, якщо вони будуть й надалі таку політику проводити».

Відповідно до ст. 34 Конституції України Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім'я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до Конституції України життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

За змістом статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

Згідно частин 1, 4 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідності до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

У статті 1 Закону України «Про інформацію» терміни вживаються в такому значенні: документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі; захист інформації - сукупність правових, адміністративних, організаційних, технічних та інших заходів, що забезпечують збереження, цілісність інформації та належний порядок доступу до неї; інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 30 цього Закону визначені підстави звільнення від відповідальності та поняття оціночних суджень, за які ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за їх висловлювання. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 29.03.2005 року (заява N 72713/01) у справі «Українська Прес-Група проти України» зазначено: «41. У своїй практиці суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікованою Законом України від 17.11.1997 року N 475/97-ВР). 42. Однак навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя».

У позовній заяві позивач просить захистити його право шляхом визнання недостовірною інформацію, викладену відповідачем на пленарному засіданні міської ради та зобовязати його спростувати цю інформацію як на засіданні сесії міської ради, так і в ефірі телепрограми «Актуальна камера», шляхом його особистого повідомлення про визнання судом інформації недостовірною.

З матеріалів справи вбачається, що факт направлення повістки військовозобовязаному ОСОБА_4 та її не вручення через його відсутність за місцем проживання в м. Шостка (а.с. 35) у звязку із перебуванням останнього в м. Києві мав місце.

Але критичні висловлювання відповідача стосовно приватного життя депутата міської ради, який є політичним діячем - членом політичної організації «Прості люди», є оцінюваними судженнями фізичної особи, яка за змістом ч.1 ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має право на свободу вираження поглядів відносно публічної і політичної особи, допустимі межі критики якої є ширшими, оскільки здійснюючи повноваження депутата, як представника органу місцевого самоврядування і займаючись політичною діяльністю, він неминуче і свідомо відкривається для прискіпливого аналізу своєї діяльності та приватного життя, а тому повинен виявляти до цього більше терпимості.

Позивач мав реалізувати своє право на відповідь як на пленарному засіданні міської ради, так і в ефірі телепрограми «Актуальна камера» КП ТРК «Акцент».

Оскільки висловлювання відповідача є оціночними судженнями, вимога позивача доводи їх неправдивість є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору фізичної особи.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував наведених вище норм матеріального права, прийшов до хибного висновку про недостовірність критичних висловлювань відповідача, визнав їх недостовірною інформацією, при тому, що в тесті вказаних виловлювань відсутні посилення на якісь фактичні дані.

В розумінні ст. 277 ЦК не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень ст. 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За наведених обставин, колегія суддів визнає доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості рішення місцевого суду, такими, які дають підстави для його скасування через недотримання норм ст. 213 ЦПК України, з ухваленням нового рішенням про відмову у задоволені позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22 листопада 2016 року скасувати.

У задоволені позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобовязання вчинити дії, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: