Рішення № 64630559, 31.01.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/360/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Гірняк Л.А., Дрішлюка А.І.,

при секретарі - Поліхрановій Ю.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.09.2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 ландшафтного парку «Тилігульський» Одеської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

в с т а н о в и л а:

02.12.2014 року директор ОСОБА_3 ландшафтного парку «Тилігульський» Одеської області звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просив стягнути з відповідача шкоду, заподіяну внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 20 160,00 грн., посилаючись на те, що 21.08.2014 року під час рейду на території РЛП «Тилігульський» Одеської області між оздоровчими базами відпочинку Комінтернівського міжколгоспбуду та базою відпочинку заводу «СОМ» біля стовпа електропостачання № 16 виявлене сміттєзвалище загальною площею 20 кв.м. До урізу води Тилігульського лиману 15 м.

По факту виявлення сміттєзвалища голові Кордонської сільської ради було направлено письмовий припис № 134 та надано строк для усунення сміття. Даний припис ОСОБА_2 проігнорував, сміттєзвалище не ліквідоване.

20.10.2014 року Комінтернівським районним судом Одеської області розглянуто протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, та винесено постанову, якою ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КпАП України. Постанова набрала законної сили 30.10.2014 року.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.09.2015 року позовні вимоги РЛП «Тилігульський» Одеської області задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави шкоду заподіяну порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у розмірі 20160,00 грн. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати.

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2014 року під час рейду на території РЛП «Тилігульський» Одеської області між оздоровчими базами відпочинку Комінтернівського міжколгоспбуду та базою відпочинку заводу «СОМ» біля стовпа електропостачання № 16 виявлене сміттєзвалище загальною площею 20 кв.м. До урізу води Тилігульського лиману 15 м. На кожному квадратному метрі смітника знаходиться не менше ніж по 30 одиниць сміття: пластикові пляшки, каністри, банки з під фарби, целофанові пакети зі сміттям, та інше подібне сміття.

РЛП «Тилігульський» Одеської області знаходиться на території Кордонської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_2 є головою селищної ради.

По факту виявлення сміттєзвалища голові Кордонської сільської ради було направлено письмовий припис № 134 та надано строк для усунення сміття.

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.10.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КпАП України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обовязок відшкодувати шкоду покладений на відповідача внаслідок притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил охорони та використання територій та обєктів природно заповідного фонду.

Проте погодитися із таким висновком суду неможна, рішення суду не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Коло повноважень сільського, селищного, міського голови визначений статтею 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування».

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, відносять, зокрема питання щодо: прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають екологічну, історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом; надання відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, у тому числі місць чи об'єктів для розміщення відходів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповідну територію; (станом на час виникнення спірних правовідносин); вирішення питань у сфері поводження з небезпечними відходами відповідно до законодавства; визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.

Відповідно до ст. 30 Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, крім іншого, вирішення питань збирання, транспортування, утилізації та знешкодження побутових відходів, знешкодження та захоронення трупів тварин.

Згідно з приписами ст. 74 Закону органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

Як вбачається з постанови Комінтернівського районного суду Одеської області від 20.10.2014 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 91 КпАП України, обєктивна сторона якого полягає у порушенні правил охорони та використання територій та обєктів природно заповідного фонду, і ОСОБА_4 притягнутий до відповідальності як посадова особа, яка представляє Кордонську сільську раду, будучи її головою.

Таким чином, жодних цивільних правовідносин між позивачем ОСОБА_3 ландшафтним парком «Тилігульський» Одеської області та ОСОБА_4 як фізичною особою не виникло, а відтак стягнення з нього майнової шкоди на нормах закону не ґрунтується.

Отже, суд першої інстанції не встановив фактичні обставини, неправильно визначив відповідні їм правовідносини, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, рішення суду підлягає скасуванню із ухваленням нового про відмову в задоволенні позову з мотивів і підстав, викладених вище.

Керуючись ст.304,п.2ч.1ст.307,309,313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 10.09.2015 року скасувати, ухвалити нове.

В задоволенні позову ОСОБА_3 ландшафтного парку «Тилігульський» Одеської області до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: