Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 20/284-39/215 21.09.09 За позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення До відповідача - 1 Національної телекомпанії України відповідача –2 Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України
Про стягнення 439140,52 грн.
Суддя О.В. Гумега
Представники:
Від позивача Річко І.В.. (довіреність № 884 від 01.01.2009 р.)
Від відповідача - 1 Давиденко О.П. (довіреність № 8-01-16/51 від 17.01.2009 р.)
Від відповідача - 2 Лісниченко О.В. (довіреність № 5664/25/12 від 08.10.2008 р.)
СУТЬ СПОРУ:
Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Національної телекомпанії України (відповідача) заборгованості у сумі 439140,52 грн., відповідно до умов Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007р. на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік, посилаючись на порушення відповідачем як замовником умов оплати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 р. у справі № 20/284 (суддя Палій В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 р. у справі № 20/284 (колегія суддів у складі: суддя Моторний О.А. –головуючий, судді Кошіль В.В., Шапран В.В.), позов задоволено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2009 р. у справі № 20/284 (колегія суддів у складі: суддя Селіваненко В. –головуючий, судді - Бенедисюк І., Львов Б.) рішення Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 р. зі справи № 20/284 скасовані, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва суду від 05.05.2009 р. справу № 20/284 було передано на розгляд судді Гумезі О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2009 р. справу № 20/284 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В. та присвоєно їй № 20/284-39/215, справу призначено до розгляду на 06.07.2009 р. о 14:10 год.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі витребовує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.
Згідно ч. 1 ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовЧязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Враховуючи вищезазначені приписи ч. 1 ст. 111-12 ГПК України та вказівки, викладені у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2009 р. у справі № 20/284, ухвалами Господарського суду міста Києва від 26.05.2009 р., від 06.07.2009 р. та від 27.07.2009 р. у справі № 20/284 –39/215 сторони було зобовЧязано надати письмові пояснення з відповідними доказами щодо обсягу фінансування в 2007 році видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб, щодо строку дії Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007р., щодо виконання сторонами умов пунктів 2.2.1 та 4.2 Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007 р. тощо.
Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2009 р. подав письмові пояснення по справі на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2009 р., відповідно до яких просив залучити Державний комітет телебачення і радіомовлення України в якості іншого відповідача по справі, а Держказначейство України –у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Крім того, позивач просив повернути сплачені Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення державне мито у сумі 4391,41 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. на підставі п. 38 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ч. 3 ст. 49 ГПК України, п. 13 Порядку оплати витрат інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів».
Представник відповідача - 1 в судовому засіданні 06.07.2009 р. подав письмові пояснення по справі на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2009 р., долучив до матеріалів справи копії платіжних доручень на загальну суму 877301,00 грн. оплати наданих послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм згідно Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007 р. за січень –вересень 2007 р. в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.
Представник відповідача - 1 в судовому засіданні також подав клопотання про залучення до участі у справі Державного комітету телебачення і радіомовлення України у якості іншого відповідача.
Представник Державного комітету телебачення і радіомовлення України подав в судовому засіданні для залучення до матеріалів справи копію Звіту про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 р., з приводу чого надав усні пояснення по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
Питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії про залучення до участі у справі іншого відповідача вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з’ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення (п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році»).
Судом клопотання сторін про залучення Державного комітету телебачення і радіомовлення України в якості іншого відповідача по справі задоволено з огляду на той факт, що Державний контракт № 176-42 від 26.03.2007 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до господарського суду, був укладений між позивачем та відповідачем - 1 на підставі Договору доручення № 167-08 від 12.03.2007 р., згідно умов якого відповідач - 1 (повірений) зобов’язався від імені і за рахунок Державного комітету телебачення і радіомовлення України (довірителя) укласти відповідний державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, тобто, Державний комітет телебачення і радіомовлення України фактично пов’язаний матеріальними відносинами з позивачем, а тому має бути залучений до участі у справі як другий відповідач.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
У заявах про залучення третіх осіб зазначається на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі (ч. 2 ст. 27 ГПК України).
В порушення наведених вимог, позивач у поданих суду 06.07.2009 р. письмових поясненнях, зокрема щодо залучення Держказначейства України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не зазначив на яких підставах (на стороні позивача чи відповідача) визначену третю особу слід залучити до участі у справі. А тому суд відмовляє у задоволенні цього клопотання.
Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про продовження термінів розгляду справи. Представники відповідача –1 та відповідача - 2 клопотання підтримали. Спільне клопотання сторін про продовження строку вирішення спору у справі, на підставі ст. 69 ГПК України судом задоволено.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 р., відповідно до ст. ст. 24, 69, 77 ГПК України, було продовжено строк вирішення спору у справі № 20/284 –39/215, залучено до участі у справі в якості відповідача –2 Державний комітет телебачення і радіомовлення України, розгляд справи відкладено на 27.07.2009 р.
Представник відповідача –2 в судове засідання 27.07.2009 р. не зЧявився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2009 р. не подав і не надіслав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 21.09.2009 р.
Представник позивача 17.09.2009 р. через відділ діловодства суду на виконання вимог ухвали суду від 27.07.2009 р. подав: Акти виконання за надані послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно Контракту № 174-42 від 26.03.2007 р. за період з січня по вересень 2007 року із загальним обсягом мовлення 3690,77 годин мовлення на загальну суму 877301,00 грн.; банківські виписки на зазначену суму у якості доказів сплати відповідачем - 1 позивачу грошових коштів відповідно до Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007 р.
У судовому засіданні 21.09.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав відповідні пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 21.04.2009 р. у справі № 20/284.
Представник відповідача - 1 проти заявлених позовних вимог повністю заперечував з огляду на зазначене у постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2009 р. у справі № 20/284.
Представник відповідача –2 в судовому засіданні 21.09.2009 р. подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується проти залучення його у якості іншого відповідача та в позові щодо себе просить відмовити.
В судовому засіданні 21.09.2009 р. за згодою сторін оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»і постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 266 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб та контролю за їх виконанням»10.01.2007 р. між Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України (відповідачем - 2), визначеним як замовник, та Національною телекомпанією України (відповідач - 1), визначеною як виконавець, було укладено Державний контракт на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм у 2007 році. (надалі - Державний контракт від 10.01.2007 р.). Згідно пунктів 4.1, 4.2 Державного контракту від 10.01.2007 р. останній набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2007 року, за рішенням Кабінету Міністрів України замовник за цим контрактом може вносити необхідні зміни до Контракту, або припиняти його дію згідно з чинним законодавством.
12.03.2007 р. між Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України (відповідачем - 2) та Національною телекомпанією України (відповідач - 1) було укладено Договір доручення № 167-08, згідно умов якого відповідач - 1 (повірений) зобов’язався від імені і за рахунок відповідача - 2 (довірителя) укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, обсягом –4008,3 годин телемовлення на суму 23000000,00 грн.; строк дії названого договору з 01.01.2007р. по 21.09.2007р., а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683,00 грн. з обсягом телемовлення –5535,5 годин договір діє до 31.12.2007 р. (далі –Договір доручення).
26.03.2007 р. Національною телекомпанією України (відповідач - 1), визначеною як замовник, на підставі згаданого Договору доручення № 167-08 від 12.03.2007 р., довіреності Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України від 19.01.2007 р. № 177/29/3-2 було укладено з Державним підприємством Дніпропетровький обласний радіотелевізійний передавальним центр (позивач), визначеним як виконавець, Державний контракт № 174-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік (далі - Державний контракт від 26.03.2007 р.).
Згідно наказу Міністерства транспорту та звЧязку України від 20.07.2006р. № 751 «Про реорганізацію підприємств, що входять до складу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення»Державне підприємство Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальним центр було реорганізоване шляхом приєднання в якості відокремленого підрозділу (філії) до Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Згідно п. 2 зазначеного наказу правонаступником Державного підприємства Дніпропетровський обласний радіотелевізійний передавальним центр є Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії (далі –позивач, як правонаступник).
Відповідно до наказу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення від 30.10.2006р. № 139 було створено Дніпропетровську філію Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення.
Згідно п. 1.1 Державного контракту від 26.03.2007 р. останній був укладений відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 226 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням», «Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 і постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 413 «Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб».
Відповідно до п. 1.2 Державного контракту позивач, як виконавець, за допомогою технічних засобів, що зазначені у Додатку № 1 до Державного контракту (далі –Технічні засоби) зобов’язався надати відповідачу - 1, як замовнику, телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.
Відповідач - 1 за умовами Державного контракту від 26.03.2007 р. зобов’язався прийняти та своєчасно сплачувати вартість наданих послуг на умовах викладених в Державному контракті від 26.03.2007 р..
Відповідно до п. 3.1 Державного контракту від 26.03.2007 р. ціна послуг становить 955338,22 грн. у тому числі ПДВ 20% в розмірі 159223,04 грн., що відповідає вартості трансляції 4008,3 годин мовлення та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно чинного законодавства, що зазначені у Додатку № 1 до Державного контракту від 26.03.2007 р., який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною Державного контракту від 26.03.2007 р.. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідача - 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 1011775,08 грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення.
Відповідно до п. 3.2 Державного контракту від 26.03.2007 р. у разі належного бюджетного фінансування ціна Державного контракту від 26.03.2007 р. становить 1319331,07 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 219888,51 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення, та розраховується на підставі Тарифів, затверджених згідно законодавства, що зазначені у Додатку №1 до Контракту, який підписується уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною цього Контракту. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника –Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідача - 2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007р. у сумі 1397270,90 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.
Строк дії Державного контракту від 26.03.2007 р. встановлено з 01.01.2007 р. до 21.09.2007 р. (п. 7.1 Державного контракту від 26.03.2007 р.), а в разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п. 3.2 Державного контракту від 26.03.2007 р.–до 31.12.2007 р. (п. 7.2 Державного контракту від 26.03.2007 р.).
Отже, безпосередньо умовами Державного контракту від 26.03.2007 р. сторони передбачили залежність строку дії цього контракту від належного або неналежного бюджетного фінансування видатків трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.
Оплата та порядок розрахунків за Державним контрактом від 26.03.2007р. встановлені у п. п. 4.1 - 4.7 Державного контракту, зокрема:
Виконавець (позивач) щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником (відповідачем - 1) розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику (в копіях по факсу та в оригіналі поштою) (п. 4.2 Державного контракту від 26.03.2007р.). Згідно п. 2.2.1 Державного контракту від 26.03.2007р. Замовник (відповідач - 1) зобов’язаний виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за завітним місяця для складання Актів здавання –приймання послуг (надалі –Акти) в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями.
Замовник (відповідач - 1) протягом 4 робочих днів після отримання Актів, розглядає зведення і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує Акти, скріплює печаткою і повертає один екземпляр виконавцю (позивачу) (п. 4.3 Державного контракту від 26.03.2007р.).
За наявністю зауважень або заперечень по Актах, замовник (відповідач - 1) протягом 4 робочих днів після отримання Актів складає протокол зауважень або заперечень, направляє його виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі непогодження сторін на оперативній нараді, спірні питання вирішуються у судовому порядку (п. 4.4 Державного контракту від 26.03.2007 р.).
Щомісячна оплата здійснюється замовником (відповідачем - 1) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг (позивача) в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п. 4.7 Державного контракту від 26.03.2007р.).
Таким чином, здійснення оплати відповідачем - 1 за умовами Державного контракту від 26.03.2007 р. ставиться в залежність, по – перше, від узгодження сторонами Актів, а по - друге, така оплата здійснюється в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.
Позивач на виконання умов Державного контракту від 26.03.2007р. фактично надав відповідачу - 1 за період з 01.09.2007 р. по 31.12.2009 р. телекомунікаційні послуги на загальну суму 440009,57 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме, актами виконання за надані послуги за розповсюдження (трансляції) телепрограм Національній телекомпанії України згідно Державного контракту від 26.03.2007 р. за вересень 2007 року на суму 100746,13 грн. (з ПДВ), за жовтень 2007 року на суму 120511,63 грн. (з ПДВ), за листопад 2007 року на суму 111379,84 грн. (з ПДВ), за грудень 2007 року на суму 107371,97 грн. (з ПДВ) (надалі –Акти), рахунками № 629 від 30.09.2007 р. на суму 100746,13 грн., № 701 від 31.10.2007 р. на суму 120511,63 грн., № 777 від 30.11.2007 р. на суму 111379,84 грн., № 828 на суму 107371,97 грн. (надалі –Рахунки), переліком технічних засобів Дніпропетровської філії Концерну РРТ, які задіяні під час розповсюдження телевізійного каналу УТ-1 у вересні 2007, у жовтні 2007 р., у листопаді 2007 р., у грудні 2007 р. (надалі - Розрахунки ціни послуг), які були вручені уповноваженому представнику відповідача з листами № 3461/4-06 від 26.10.07 р., № 3750/4-06 від 28.11.2007 р., № 3729/4-06 від 26.11.2007 р., № 191/4-06 від 28.01.2008 р. під розписку (що не заперечується відповідачем - 1).
Проте, відповідач - 1 вищезазначені Акти не підписав та своєчасно повністю не оплатив їх вартість (26.12.2007 р. платіжним дорученням № U1917001 відповідач - 1 оплатив лише 869,05 грн. за надані позивачем телекомунікаційні послуги за вересень 2007 року). А тому позивач просить стягнути з відповідача –1 за Державним контрактом від 26.03.2007 р. суму боргу у розмірі 439140,52 грн. (440009,57 грн. - 869,05 грн. = 439140,52 грн. ).
02.10.2007 р. між відповідачем - 2 та відповідачем - 1 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору-доручення № 167-08 від 12.03.2007р. У п. 1 зазначеної додаткової угоди визначено, що у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 р. сторони домовились зменшити ціну Контракту та п. 3.1 Договору –доручення викласти в редакції, відповідно до якої: обсяг послуг телемовлення - 3690,77 годин; строки надання послуг –з 1 січня 2007 року до 31 серпня 2007 року, вартість послуг - 20950000,00 грн., порядок розрахунків – щомісячно, згідно з надходження від довірителя (т.т. від відповідача –2).
Крім того, відповідно до п. 3 вищезазначеної додаткової угоди відповідач - 1 зобов’язався укласти з позивачем додаткову угоду про зміну ціни Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007 р. та відповідний додаток до зазначеного Державного контракту.
Таким чином, відповідач –2 додатковими угодами № 1 від 02.10.2007 р. та № 2 від 25.12.2007 р. до Договору доручення уповноважив відповідача –1 у звЧязку з неналежним бюджетним фінансуванням внести зміни до укладених останнім державних контрактів, зокрема з Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення, у тому числі додатково зменшити строк дії цих державних контрактів та їх ціну.
Фактично позивач та відповідач –1 не досягли згоди щодо внесення відповідних змін до Державного контракту від 26.03.2007 р., а заінтересована сторона (відповідач –1) не передала спір про внесення змін до Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007 р. на вирішення суду у відповідності до ст. 188 Господарського кодексу України.
Отже, причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення з відповідача - 1 вартості наданих у вересні - грудні 2007 року позивачем послуг з розповсюдження (трансляції) вироблених для державних потреб телепрограм відповідно до Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007 р.
У пункті 6 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 (надалі –Положення), зазначено, що вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік.
Згідно пункту 11 Положення встановлено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.
Пунктом 4 Положення Держкомтелерадіо України визначено як генерального державного замовника виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, який через державне замовлення забезпечує утримання, функціонування та розвиток державних телерадіоорганізацій, що належать до сфери його управління, а також координує діяльність державних замовників у сфері виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм.
У пункті 8 Порядку формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 266 зазначено, що державні замовники у разі делегування частини своїх функцій щодо розміщення державного замовлення та укладення державних контрактів: визначають підприємства, установи, організації, яким делегується право здійснювати ці функції; укладають з визначеними підприємствами, установами, організаціями договори, в яких чітко визначено компетенцію, зобов'язання та відповідальність сторін.
Відповідно до частини першої статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов 'язки довірителя.
Зазначена норма кореспондується з приписом статті 239 ЦК України в якій зазначено, що правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Загальне визначення представництва міститься у ч. 1 ст. 237 ЦК України, а саме представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства (ч. 3 ст. 237 ЦК України).
Таким чином, з наведених законодавчих норм та з огляду на матеріали справи вбачається, що між відповідачем –1 та відповідачем –2 укладений договір доручення (№ 167-08 від 12.03.2007 р.), згідно умов якого відповідач - 1 (повірений) зобов’язався від імені і за рахунок відповідача - 2 (довірителя) укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, т.т. вчинити певні юридичні дії, які породжують, змінюють чи припиняють цивільні права та обов’язки довірителя. У відносинах із третіми особами (у випадку даної справи –з Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну РРТ (позивачем)) повірений виступає від імені довірителя і представляє його інтереси.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (чинного на момент укладання Державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.
Зазначені істотні умови договору про державну закупівлю містять інші законодавчі акти, які регулюють відповідні питання після втрати чинності названого закону.
Отже, Державним контрактом від 26.03.2007 р. передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків - скоротити строк дії цього договору (до 21.09.2007) та зменшити його ціну. При цьому, застосування цих умов безпосередньо пов'язано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.
З матеріалів справи вбачається, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році надходили не в повному обсязі. Про наведене свідчать обставини, пов'язані з укладанням відповідачем –2 (Держкомтелерадіо України) та відповідачем - 1 (Національною телекомпанією України) додаткових угод №1від 02.10.2007 р. та № 2 від 25.12.2007 р. до Договору доручення від 12.03.2007 р. № 167-08, а також поданий відповідачем - 2 в судовому засіданні Звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 р. (копія знаходиться в матеріалах справи). Зокрема, дані, зазначені у названому звіті підтверджують, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році були затверджені на рік у сумі 20950000,00 грн., надійшло коштів за звітний період –20943581,01 грн. та стільки ж становили фактичні видатки.
У зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 р. відповідач –1 (замовник) на виконання умов Додаткової угоди № 1 до Договору-доручення № 167-08 від 12.03.2007р. направив позивачу для підписання Додаткову угоду № 2 від 02.10.2007 р. до Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007р. про зменшення вартості послуг за Державним контрактом, зокрема загальна вартість послуг повинна була становити 877301,00 грн., що відповідає 3690,77 годинам мовлення. Проте, позивачем така додаткова угода підписана не була, так як телекомунікаційні послуги за вересень – грудень 2007 року згідно умов Державного контракту від 26.03.2007 р. станом на час надходження Додаткової угоди № 2 для підписання вже були надані відповідачу в повному обсязі.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Суд звертає увагу, що згідно п. 2.2.1 Державного контракту від 26.03.2007р. Замовник (відповідач - 1) був зобов’язаний виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за даним контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за завітним місяця для складання Актів здавання –приймання послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями.
Крім того, згідно п. 4.2 Державного контракту від 26.03.2007 р. виконавець (позивач) щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником (відповідачем - 1) розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, після чого направляє рахунок, Акти і зведення замовнику.
Щомісячна оплата здійснюється замовником (відповідачем - 1) протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами Актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг (позивача) в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п. 4.7 Державного контракту від 26.03.2007р.).
Отже, з наведених пунктів Державного контракту від 26.03.2007 р. вбачається наступне:
- позивач складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи Технічних засобів з урахуванням п. 2.2.1 цього Контракту, т.т. на підставі наданого відповідачем –1 розподілу фактичних обсягів послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями;
- оплата відповідачем - 1 послуг за спірним контрактом ставиться в залежність, по –перше, від узгодження сторонами Актів, а по - друге, така оплата здійснюється в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.
Судом встановлено, що фактично відповідачем –1 за період вересень –грудень 2007 р. розподіл фактичних обсягів послуг в межах обсягів, забезпечених бюджетними асигнуваннями, не надавався у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 р. Таким чином, у позивача відповідно до п. 4.2 Державного контракту від 26.03.2007 р. були відсутні підстави для складання Актів виконання за надані послуги і зведень на оплату за підсумками роботи Технічних засобів, а рівно відсутні і підстави для надання відповідачу - 1 у період з 01.09.2007 р. по 31.12.2009 р. телекомунікаційних послуг на загальну суму 440009,57 грн.
При цьому суд приймає до уваги надані позивачем в судовому засіданні Акти виконання за надані послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно Контракту № 174-42 від 26.03.2007 р. (підписані сторонами цього контракту) за період з січня по вересень 2007 року із загальним обсягом мовлення 3690,77 годин мовлення на загальну суму 877301,00 грн. та банківські виписки на суму 877301,00 грн. у якості доказів сплати відповідачем - 1 позивачу грошових коштів відповідно до Державного контракту № 174-42 від 26.03.2007 р. З наведених актів вбачається, що фактично позивач надав, а відповідач –1 прийняв послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм обсягом 3690,77 годин мовлення та за період з січня по вересень 2007 року, т.т. обсягом та за період, які передбачалися Додатковою угодою № 1 до Договору-доручення № 167-08 від 12.03.2007р. у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 р. Відповідач –1 оплатив зазначені послуги відповідно до фактично отриманого від відповідача –2 ( головного розпорядника бюджетних коштів) фінансування.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що надання позивачем відповідачу - 1 телекомунікаційних послуг у вересні - грудні 2007 р. було здійснено позивачем з порушенням п.п. 2.2.1, 4.2 Державного контракту від 26.03.2007 р., а отже на власний розсуд останнього.
Крім того, суд враховує, що наявні в матеріалах справи Акти виконання за надані позивачем відповідачу - 1 послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм згідно Державного контракту від 26.03.2007 р. за вересень –грудень 2007 року на загальну суму 440009,57 грн. відповідачем - 1 не підписані з огляду на зменшення бюджетного фінансування, а отже, спірні послуги за названий період не вважаються належним чином прийнятими останнім.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про необґрунтованість вимог позивача, в той час як відповідачами надані належні докази на спростування позовних вимог, в позові як до відповідача –1 (Національної телекомпанії України), так і до відповідача –2 (Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення України) належить відмовити повністю.
При поданні позову про стягнення з Національної телекомпанії України (відповідача) заборгованості у сумі 439140,52 грн. позивачем платіжними дорученнями № 794 від 18.09.2008 р. та № 795 від 18.09.2009 р. було сплачено 4391,41 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу відповідно.
Відповідно до п. 38 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від сплати державного мита звільняються державні замовники та виконавці державного замовлення за позовами, з якими вони звертаються до суду у справах про відшкодування збитків завданих при укладенні, внесенні змін до державних контрактів, а також невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за державним контрактом на поставку продукції для державних потреб.
За таких обставин, позивач, як виконавець державного замовлення згідно Державного контракту від 26.03.2007 р., звільнений від сплати державного мита.
Відповідно до ч. З ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Відповідач відповідно до Державного контракту від 26.03.2007 р. є державним замовником, а тому він також звільнений від сплати державного мита.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державне мито»сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачене чинним законодавством.
Згідно з п. 13 Порядку оплати з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках, та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи.
Повернення зазначених коштів здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).
На підставі вищенаведеного, сплачені Дніпропетровською філією Концерну радіомовлення радіозв'язку та телебачення державне мито у розмірі 4391,41 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. підлягають поверненню позивачеві повністю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 237, 239, 525, 526, 628, 901, 903, 1000 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 22, 24, 27, 32, 33, 34, 49, 65, 69, 82-85, 111-12, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва , -
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити повністю
Повернути Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Дніпропетровської філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (49010, м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, 3, ідентифікаційний код 34965381) з Доходу державного бюджету 4391,41 грн. (чотири тисячі триста дев’яносто одну гривню 41 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, перерахованих платіжними дорученнями № 794 від 18.09.2008 р. та № 795 від 18.09.2009 р., оригінали яких залишити в матеріалах справи № 20/284 –39/215.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О.В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 25.09.2009 р.
Судове рішення № 6462862, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.09.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 20/284-39/215. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: