Рішення № 6462792, 07.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/337 07.09.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Видубичі» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 20340, 60 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Кулик М.В.

від відповідача: не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача 20340, 60 грн. за договором оренди нежитлового приміщення від 02.07.07 р. № 15-ор. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 17.06.09 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

Розгляд справи переносився у звязку з незявленням у судове засідання повноважних представників сторін, неналежне виконання ними вимог суду та з технічних причин.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не зявився, вимог ухвали суду від 02.06.09 р. не виконав, відзив на позовну заяву в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством «Видубичі»та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 15-ор, за умовами якого позивач зобовязався передати, а відповідач прийняти в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 140 кв.м., яке розташоване на першому поверсі в будинку АДРЕСА_2.

Згідно п. 1.2. договору приміщення передається в оренду з метою його використання для відкриття та функціонування обєкту соціально-побутового обслуговування населення.

Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. договору розмір орендної плати за один квадратний метр приміщення складає 35, 89 грн. та загалом становить 4949, 00 грн.

Пунктом 6.4. договору сторони встановили, що орендна плата вноситься у безготівковому порядку авансом на розрахунковий рахунок позивача відповідно до наданого ним рахунку-фактури на протязі 5-ти банківських днів з дня отримання рахунку-фактури, але не пізніше 10-го числа поточного місяця.

Договір, відповідно до п. 9.1., набирає юридичної сили з 02.07.2007 р. та діє до 25. 06.2008 р. включно.

Факт виконання позивачем свого зобовязання за договором оренди нежитлового приміщення № 15-юр від 02.07.2007 р. щодо передачі приміщення підтверджується актом прийому-передачі приміщення (копія у матеріалах справи).

01.11.2007 р. сторони підписали додаткову угоду № 15-ор/1 до договору оренди нежитлового приміщення № 15-юр від 02.07.2007 р., якою встановили, що відповідач зобовязується сплачувати орендну плату у розмірі 6787, 20 грн.

Додатковою угодою № 15-ор/2 від 31.01.2008 р. до договору оренди нежитлового приміщення № 15-юр від 02.07.2007 р. сторони достроково припинили дію договору оренди та визначили, що приміщення повертається позивачу за актом приймання-передачі.

Факт повернення відповідачем позивачу приміщення загальною площею 140 кв.м., яке розташоване на першому поверсі в будинку АДРЕСА_2 підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 31.01.2008 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем не сплачено орендні платежі за липень, листопад та грудень 2007 року, а також несвоєчасно сплачено орендну плату за вересень та жовтень 2007 року, а також за січень 2008 року, у звязку з чим виникла заборгованість, яка з урахуванням інфляційних нарахувань, трьох процентів річних та пені становить 20340, 60 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Договір є двостороннім, якщо правами та обовязками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нежитлового приміщення № 15-ор від 02.07.2007 р. в частині порядку внесення орендних платежів за користування приміщенням, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України а ст. 193 Господарського кодексу України.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем неправомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача орендної плати за липень 2007 року, оскільки відповідно до банківських виписок, копії яких містяться в матеріалах справи, Фізична особа підприємець ОСОБА_1 сплатив орендну плату за липень 2007 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не зявився, заявлених позивачем вимог не спростував.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості по орендним платежам підлягає задоволенню у розмірі 8604, 93 грн., що становить орендну плату за листопад та грудень 2007 року.

Крім того, позивач нараховує індекс інфляції за весь час прострочення, 3 % річних від простроченої, а також пеню за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність нарахування позивачем індексу інфляції, трьох процентів річних та пені, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Разом з тим суд відзначає, що неустойка (штраф, пеня) є одним із видів забезпечення виконання зобовязання, що передбачено Цивільним кодексом України.

При цьому ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Крім того, відповідально до п. 2.1. Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р. зі змінами та доповненнями (чинним на момент винесення рішення) якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства.

Таким чином, оскільки договором оренди нежитлового приміщення № 15-ор від 02.07.2007 р. стягнення неустойки за порушення зобовязання не передбачено, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, пені, є необґрунтованими, а тому такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому суд відзначає, що позивач нараховує інфляційні та три проценти річних за період з дня, коли відповідач мав здійснити оплату за користування приміщенням до дати складання позовної заяви

Однак судом встановлено, що орендні платежі за липень, вересень та жовтень 2007 року відповідачем внесено відповідно до 11.09.2007 р., 15.10.2007 р. та 20.11.2007 р.

Отже і передбачена законодавством відповідальність за прострочення виконання грошового зобовязання має встановлюватись виключно за період прострочення відповідачем внесення орендних платежів.

Таким чином, враховуючи, що орендна плата за липень 2007 року була сплачена 11.09.2007 р., за вересень 2007 року 15.10.2007 р., а за жовтень 2007 року 20.11.2007 р. розмір інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних за вказані періоди становить 521, 76 грн.

При цьому, як вже було встановлено судом, враховуючи, що станом на день розгляду спору, відповідачем не сплачено орендну плату за листопад та грудень 2007 року, відповідальність за прострочення виконання грошового зобовязання, передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягає нарахуванню за весь час прострочення.

Згідно розрахунку суду розмір інфляційних нарахувань та трьох процентів річних за просочення відповідачем грошового зобовязання щодо внесення орендних платежів за листопад та грудень 2007 року становить 5445, 01 грн.

Враховуючи все вищенаведене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Видубичі» задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (02175, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Видубичі»(01013, м. Київ, вул. Промислова, 2, код ЄДРПОУ 00132829) заборгованість по орендним платежам у розмірі 8604, 93 (вісім тисяч шістсот чотири грн. 93 коп.) грн., 5297, 70 (пять тисяч двісті девяносто сім грн. 70 коп.) грн. інфляційних нарахувань, 669, 07 (шістсот шістдесят девять грн. 07 коп.) грн. 3 % річних, 145, 72 (сто сорок пять грн. 72 коп.) грн. державного мита та 223, 87 (двісті двадцять три грн. 87 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Пригунова А.Б.