Ухвала суду № 64627198, 06.02.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 152/984/16-к

Провадження №11-кп/772/141/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Ващук В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Ващук В.П.

суддів: Ковальської І.А.,Мішеніної С.В.

зі секретарем: Доценко М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016020360000094 від 14.03.2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_2,

народження 1981 року 12 місяця 27 дня,

уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1

області, українця, громадянина України,

з вищою освітою, працюючого бухгалтером

Шаргородської філії ПП «Агрофірма «Відродження»,

раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України.

За участю сторін кримінального провадження:

прокурора: Миколайчука Д.Г.,

потерпілого: ОСОБА_3,

представника потерпілого: ОСОБА_4

обвинуваченого: ОСОБА_2,

захисника-адвоката: ОСОБА_5

за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від «07» вересня 2016 року, -

В с т а н о в и в :

Судом встановлено, що ОСОБА_2 14 березня 2016 року біля 03-00 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи власним автомобілем «УАЗ 3163», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись вулицею ОСОБА_6 у місті Шаргород Вінницької області, зі сторони села Слобода-Шаргородська в сторону міста Жмеринки Вінницької області, неподалік вїзду на територію Шаргородського військового комісаріату, порушуючи загальноприйняті норми поведінки моральності та доброзичливості, умисно, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, здійснив умисне зіткнення з фронтальним контактуванням передніми частинами свого автомобіля, з передньою частиною автомобіля НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3 Після чого ОСОБА_2 на своєму автомобілі покинув місце вчинення злочину.

Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України йому призначено покарання у виді арешту строком на 3 місяці.

Цивільний позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 38745 грн. 08 коп. матеріальної шкоди та 10 000 моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в сумі 7046 грн. 40 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5000 гривень витрат на правову допомогу.

Вирішена доля речових доказів.

13 жовтня 2016 року Шаргородський районний суд Вінницької області виніс ухвалу про виправлення описки відповідно до якої, виправлено допущену у вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року описку, а саме : у вступній частині вироку слова та цифри «Кримінальне провадження № 152/984/15-к», змінити на слова та цифри «Кримінальне провадження № 152/984/16-к».

Не погодившись із вироком суду захисник-адвокат ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування вироку Шаргородського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року відносно ОСОБА_2, в звязку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Провести часткове судове слідство, під час якого повторно допитати обвинуваченого ОСОБА_2, показанням якого суд першої інстанції надав неналежну оцінку та приєднати і дослідити постанови Шаргородського районного суду Вінницької області від 06 квітня 2016 року та 20 липня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Ухвалити ухвалу, якою закрити кримінальне провадження за відсутністю в діянні ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.

Свої вимоги захист мотивує тим, що в діях його підзахисного ОСОБА_2 відсутні складові злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, оскільки останній дорожньо-транспортну пригоду вчинив, внаслідок необережності, тобто відсутній прямий умисел, а також відсутні будь-які ознаки грубого порушення громадського порядку, що супроводжувалось особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

В діях ОСОБА_2 наявний лише склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП ( порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів); ст. 122-4 КУпАП ( залишення місця дорожньо-транспортної пригоди) та ч.1 ст. 130 КУпАП (керування транспортними засобами особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння).

В своїй запереченнях на апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 захисника обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги адвоката ОСОБА_5 захисника обвинуваченого ОСОБА_2, залишити без змін вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 07 вересня 2016 року.

Суд апеляційної інстанції, відповідно до ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції лише в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення має бути обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтоване рішення це таке, що достатньо, добре арґуметоване, підтверджене науково, певним досвідом, переконливими доказами, доведеними фактами.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

Дані вимоги судом першої інстанції при винесені вироку щодо ОСОБА_2 В,А. виконані в повному обсязі.

Посилання в апеляційній скарзі захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 що висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ґрунтуються на припущеннях та на суперечливих доказах, а також що в діях ОСОБА_2 наявний лише склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - є безпідставними.

Викладені у вироку висновки про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаного злочину відповідають фактичним обставинам провадження і підтвердженні дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну і обєктивну оцінку в їх сукупності та взаємозвязку.

Слід зазначити, і суд першої інстанції посилався на дані обставини, що особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, повязаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.

В судовому засіданні в суді першої інстанції безспірно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 14 березня 2016 року о 03-00 год., перебував в стані алкогольного спяніння, про що свідчить висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції який був даний о 04-00 год. 14 березня 2016 року ( а.с. 97).

Суд першої інстанції також послався на розяснення постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 «Про судову практик у справах про хуліганство», в яких зазначено, що суди мають відрізняти хуліганство від інших злочинів залежно від спрямованості умислу, мотивів, цілей винного та обставин учинення ним кримінальних діянь. Як хуліганство дії кваліфікують лише у тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубив порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

Заява від ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_4, надійшла 14.03.2016 року про те, що близько 03-00 год. в м. Шаргород, було пошкоджено автомобіль НОМЕР_3, дані відомості внесені до Єдиного реєстру досудовий розслідувань за № 12016020360000094. ( а.с. 64).

На місце пригоди виїздив інспектор Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_8, де ним складені протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 122-4, ст. 124 та ст. 130 ч.1 КУ п АП та складено схему до протоколу про адміністративні правопорушення в ході якої проводилось фотографування( а.с. 62-63).

Разом з тим сліз зазначити, що відповідно до телеграми до Головного управління національної поліції у Вінницькій області № 322від 14.03.2016 року ( 11 год. 31 хв.), - надійшла заява від гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що 13.03.2016 року близько 03-00 год. йому навмисно пошкодив його автомобіль «ВАЗ 2115, гр. ОСОБА_2, житель м. Шаргород на своєму автомобілі «УАЗ»Патріот», а також намагався здійснити на нього наїзд належним йому автомобілем. Зазначені відомості містяться в заяві потерпілого ОСОБА_7А.( а.с. 65-66).

Суд першої інстанції визнав вірною кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Хуліганство з обєктивної сторони є суспільно небезпечна дія, що грубо порушує громадський порядок. Закон визначає тільки дії, які спричинили істотну шкоду особистим чи суспільним інтересам і відрізнялися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.

Зміст грубого правопорушення громадського порядок визначається з урахуванням характеру хуліганських дій, їх наслідків, місця і тривалості їх вчинення, кількості потерпілих, їх віку, стану здоровя, суттєвості порушення їх інтересів або інтересів підприємств, установ, організацій. Аналіз вищенаведених обставин потрібен і для зясування наявності особливої зухвалості або виняткового цинізму, що є основними і обовязковими показниками грубого порушення громадського порядку.

Ознака хуліганства, явна неповага до суспільства, це нахабно виявлене, зневажливе ставлення винного до громадського порядку та існуючих у суспільстві загально визначених правил поведінки і моральності. Дана ознака характеризує як обєктивну сторону хуліганства грубе порушення громадського порядку, та к і його субєктивну сторону хуліганську мотиви вчинення.

Субєктивна сторона хуліганства характеризується прямим умислом і мотивами явної неповаги до суспільства. Тобто винний усвідомлює, що своїми діями грубо порушує громадський порядок, виражаючи тим самим явну неповагу до суспільства і бажає цього.

Про особливу зухвалість дій обвинуваченого ОСОБА_2 свідчать його дій, які були предметом дослідження в суді першої інстанції, так, відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-трасологічної експертизи, а саме, що сліди на кузові автомобіля НОМЕР_3 утворились від контактування з виступаючими частинами автомобіля НОМЕР_4 та від бордюрних каменів при штовханні автомобілем УАЗ попереду себе автомобіля ВАЗ. Разом з тим слід зазначити, що автомобіль ВАЗ спочатку розкручувався по ходу руху годинникової стрілки, а потім у зворотному напрямку.

Автомобілем УАЗ 3163 по припаркованому автомобілі ВАЗ 2115 було спричинено не менше чотирьох ударів при штовханні останнього попереду себе та пятий удар фронтальний в кінцевій фазі.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом України в постанові від 04 жовтня 2012 року № 5-17кс12, обєктом захисту ст. 296 КК України є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається у безпечності громадського спокою, охороні здоровя, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських обєднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Пошкодження обвинуваченим ОСОБА_2 своїм автомобілем транспортний засіб потерпілого ОСОБА_3, який стояв припаркований біля тротуару, а саме повернення на місце дорожньо-транспортної пригоди, після фактично наїзду на автомобіль потерпілого, та спричинення лобового зіткнення з автомобілем останнього слугує тим, що обвинувачений проявив явну неповагу до суспільства, зі слів останнього в суді апеляційної інстанції, він бачив біля пошкодженого ним автомобіля 2-3 чоловік, які намагались зупинити його транспортний засіб, тому він здійснив наїзд на автомобіль. Дані дії обвинуваченого ОСОБА_2 свідчать про порушення громадського спокою, прав потерпілого, його власності, правила співжиття, поведінка в побуті та повазі членів спільноти один до одного. Злочин ОСОБА_2 вчинив на автомобілі, фактично знищивши автомобіль потерпілого ОСОБА_3, показавши при цьому зверхність, впевненість в безкарності своїх дій, зневагу до потерпілого, розгнузданого самолюбства підігрітого алкогольними напоями.

Як вірно зазначив суд першої інстанції ОСОБА_2 діяв без будь-якого приводу, і злочин вчиняв за допомогою транспортного засобу, тобто способом, небезпечним для життя та здоровя присутнього на місці події свідка ОСОБА_7

Разом з тим, як вірно зазначено у вироку суду, органами досудового слідства в вину обвинуваченому ставиться також, що він 14.03.2016 року біля 03-00 год., керуючи власним автомобілем «УАЗ 3163» проїжджаючи в місті Шаргород по вулиці Героїв Майдану у напрямку міста Жмеринка, зі сторони села Слобода-Шаргородська, навпроти вїзду до Шаргородскього районного військового комісаріату по вулиці Героїв Майдані, 209, на правому узбіччі дороги помітив припаркований автомобіль ВАЗ 2115, належний ОСОБА_3, та порушуючи загальноприйняті норми поведінки моральності та доброзичливості, умисно, безпричинно, грубо, порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, за допомогою свого автомобіля, а саме лівою передньою частиною переднього бампера та лівим переднім крилом, здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ, пошкодивши при цьому праву частину кузова, внаслідок чого, задню частину автомобіля ВАЗ стало поступово зміщувати лівіше, тобто розвертати по ходу руху годинникової стрілки. Однак ОСОБА_2 не зупинився, продовжив грубо порушувати громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, що проявилась у тому, що він, не зупиняючи свій автомобіль, почав контактування та пошкодження правої центральної стійки кузова автомобіля ВАЗ, який від двох послідовних ударів розвернуло н загальний кут близько 180 градусів, тобто у напрямку. Протилежному попередньому розташуванню автомобіля ВАЗ, пошкодивши її при цьому. Внаслідок спричинених ударів, автомобіль ВАЗ зупинився неподалік пішохідного переходу по середині дороги, направлений своєю передньою стороною в напрямку села Слобода-Шаргородська.

Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що в даній частині позиція обвинувачення є безпідставною та ґрунтується виключено на припущеннях, так як судом здобуто беззаперечні докази того, що ОСОБА_2 перебуваючи в стані алкогольного спяніння порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Подальші дії обвинуваченого ОСОБА_2 носили характер злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, тобто останній вчинив хуліганство, яке посягає на суспільні відносини, що забезпечують нормальні умови життя людей у різних сферах суспільно корисної діяльності, спокійний відпочинок і дотримання правил поведінки в суспільному житті та побуті, при цьому завдавши шкоди власності потерпілому ОСОБА_3

Щодо міри покарання призначеної судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_2, то судом враховано характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, особу обвинуваченого, то суд обґрунтовано дійшов до висновку, що така міра є достатньою для його вправлення та перевиховання та попередження скоєння нових злочинів..

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Вирок Шаргородського районного суду Вінницької області від 07.07.2016 року щодо ОСОБА_2, - залишити без змін.

Касаційна скарга на судові рішення може бути подана до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11

Згідно з оригіналом: